- •Т.І. Малютіна, к.А. Дахер вища математика для економістів
- •Теорія ймовірностей і математична статистика
- •Розділ і випадкові події
- •1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
- •1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
- •1. Класичне означення ймовірності
- •2. Статистична ймовірність
- •3. Геометрична ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Теореми додавання і множення ймовірностей. Умовна ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Послідовні незалежні випробування
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини. Способи задання
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •2.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •1. Математичне сподівання
- •2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •3. Початкові та центральні моменти
- •4. Мода і медіана
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Рівномірний, показниковий, нормальний розподіли
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Граничні теореми теорії ймовірностей. Закон великих чисел і центральна гранична теорема. Нерівність ЧебишОва
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Двовимірна випадкова величина
- •2.5.1. Закон розподілу ймовірностей. Закони розподілу компонент
- •2.5.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •2.5.3. Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини, основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область
- •2.5.4. Умовні закони розподілу складових системи дискретних і неперервних випадкових величин. Залежні та незалежні випадкові величини
- •1. Випадок дискретної величини
- •2. Випадок неперервної величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.5. Числові характеристики двовимірної випадкової величини. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •1. Випадок дискретної випадкової величини
- •2. Випадок неперервної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III елементи математичної статистики
- •3.1. Предмет та основні завдання математичної статистики
- •3.2. Генеральна та вибіркова сукупності. Вибірка. Способи відбору
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. Статистичний розподіл вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.4. Графічне зображення статистичних розподілів
- •3.5. Емпірична функція розподілу. Кумулята
- •Питання для самоконтролю
- •3.6. Числові характеристики статистичного розподілу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.7. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •3.7.3. Статистична оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •3.7.4. Метод моментів статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •3.7.5. Метод максимуму правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •3.8. Інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.2. Розподіл – “хі-квадрат”
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •3.8.6. Оцінка істинного значення вимірюваної величини
- •3.8.7. Інтервали довіри для середнього квадратичного відхилення нормально розподіленої випадкової величини
- •3.8.8. Оцінка точності вимірювань
- •Питання для самоконтролю
- •3.9. Елементи теорії кореляції
- •3.9.1. Функціональна, статистична й кореляційна залежності
- •3.9.2. Вибірковий коефіцієнт кореляції. Коефіцієнт детермінації
- •Питання для самоконтролю
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Питання для самоконтролю
- •3.10. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •3.10.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д Критичні точки розподілу f Фішера-Снедекора
- •Додаток е
- •Додаток ж Значення
- •Вища математика для економістів
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
3.9.4. Метод найменших квадратів
Припустимо, що
вибірка
обсягу
– не згрупована. Оскільки ми
припустили існування лінійного зв’язку
між результативною та факторною ознаками,
то діаграма розсіювання точок
має вигляд:
Рис. 3.3. Діаграма розсіювання точок
Основна
ідея методу найменших квадратів
полягає в тому, що точковими
оцінками
і
параметрів
і
вибирають такі числа, для яких пряма
є “найближчою” до точок
Мірою відхилення шуканої прямої від точок вибирають величину:
тобто суму квадратів
різниць між ординатами прямої та
ординатами точок
для одних і тих самих значень
Якщо числа
і
– такі, що функція
має найменше значення, то пряма
найменше відхиляється від точок
Методом найменших
квадратів називається метод знаходження
статистичних оцінок
і
параметрів
і
за допомогою функції
виходячи з рівності:
Для знаходження мінімуму функції маємо розв’язати систему рівнянь:
яку елементарними перетвореннями зводимо до такого вигляду:
У випадку згрупованої вибірки для визначення невідомих параметрів і маємо систему двох рівнянь:
де
– частоти
відповідних варіант
та
;
– частота
появи події
Припускаючи, що
ознака
не є сталою, тобто серед варіант
обов’язково є різні числа, робимо
висновок про визначник системи:
Звідси випливає, що досліджувана система рівнянь має єдиний розв’язок:
де
Таким чином, шукане рівняння регресії набуває такого вигляду:
Коефіцієнт
називають коефіцієнтом регресії, який
характеризує відношення величини
приросту результативної ознаки
до величини приросту факторної ознаки
Лінійне рівняння регресії можна подати в іншому вигляді через статистичну оцінку коефіцієнта кореляції:
Необхідно
зауважити, що в разі порушення припущення
про лінійність зв’язку між результативною
та факторною ознаками, а про це можна
зробити висновок із діаграми розсіювання
вибірки, використовують
нелінійні регресійні моделі. У нелінійних
регресійних
моделях зв’язок може виражатися,
наприклад, такими рівняннями:
або
або
Статистичні оцінки
параметрів у цих нелінійних моделях
також можна знайти за допомогою
методу найменших квадратів.
Приклад 3.12. Знайти рівняння регресії Y на X на підставі вибірки:
xi |
1,2 |
1,5 |
1,8 |
2,1 |
2, 3 |
3,0 |
3,6 |
4,2 |
5,7 |
6,3 |
yi |
5,6 |
6,8 |
7,8 |
9,4 |
10,3 |
11,4 |
12,9 |
14,8 |
15,2 |
18,5 |
Розв’язання. Для знаходження рівняння регресії проведемо необхідні обчислення:
Для
обчислення вибіркового коефіцієнта
кореляції обчислимо попередньо:
Тоді
Отже, рівняння
регресії
на
одержане на
підставі вибірки:
або
Питання для самоконтролю
1. Яке рівняння
називається вибірковим рівнянням
регресії
на
2. Який метод є основним методом отримання точкових оцінок для параметрів рівняння регресії, у чому він полягає?
3. Що називають коефіцієнтом регресії?
4. Якими рівняннями може виражатися зв’язок між випадковими величинами в нелінійних регресійних моделях?
5. За допомогою якого методу можна дістати статистичні оцінки параметрів нелінійних регресійних моделей?
Вправи
1. Знайти вибіркове рівняння регресії на за даними вправи 1 з пункту 3.9.2.
2. Знайти вибіркові рівняння регресії Y на X та X на Y за даними вправи 2 з пункту 3.9.2.
3. На хімічному виробництві отримані такі дані про залежність виходу готового хімічного продукту Y (кг/год.) від температури реакції X (°С):
X |
28 |
29 |
32 |
35 |
40 |
44 |
45 |
51 |
53 |
Y |
5,3 |
9,2 |
15,2 |
20,7 |
21,7 |
36,5 |
39,3 |
52,7 |
55,4 |
X |
64 |
65 |
73 |
75 |
80 |
83 |
93 |
95 |
99 |
Y |
76,0 |
79,1 |
94,8 |
101,1 |
89,5 |
114,8 |
137,4 |
138,2 |
150,3 |
Знайти вибіркові рівняння регресії на припускаючи, що має місце лінійна модель.
4. За допомогою методу найменших квадратів скласти емпіричне рівняння прямої регресії залежності випадкової величини Y від випадкової величини X на підставі вибірки вправи 3 з пункту 3.9.2.
