- •Т.І. Малютіна, к.А. Дахер вища математика для економістів
- •Теорія ймовірностей і математична статистика
- •Розділ і випадкові події
- •1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
- •1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
- •1. Класичне означення ймовірності
- •2. Статистична ймовірність
- •3. Геометрична ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Теореми додавання і множення ймовірностей. Умовна ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Послідовні незалежні випробування
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини. Способи задання
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •2.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •1. Математичне сподівання
- •2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •3. Початкові та центральні моменти
- •4. Мода і медіана
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Рівномірний, показниковий, нормальний розподіли
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Граничні теореми теорії ймовірностей. Закон великих чисел і центральна гранична теорема. Нерівність ЧебишОва
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Двовимірна випадкова величина
- •2.5.1. Закон розподілу ймовірностей. Закони розподілу компонент
- •2.5.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •2.5.3. Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини, основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область
- •2.5.4. Умовні закони розподілу складових системи дискретних і неперервних випадкових величин. Залежні та незалежні випадкові величини
- •1. Випадок дискретної величини
- •2. Випадок неперервної величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.5. Числові характеристики двовимірної випадкової величини. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •1. Випадок дискретної випадкової величини
- •2. Випадок неперервної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III елементи математичної статистики
- •3.1. Предмет та основні завдання математичної статистики
- •3.2. Генеральна та вибіркова сукупності. Вибірка. Способи відбору
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. Статистичний розподіл вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.4. Графічне зображення статистичних розподілів
- •3.5. Емпірична функція розподілу. Кумулята
- •Питання для самоконтролю
- •3.6. Числові характеристики статистичного розподілу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.7. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •3.7.3. Статистична оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •3.7.4. Метод моментів статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •3.7.5. Метод максимуму правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •3.8. Інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.2. Розподіл – “хі-квадрат”
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •3.8.6. Оцінка істинного значення вимірюваної величини
- •3.8.7. Інтервали довіри для середнього квадратичного відхилення нормально розподіленої випадкової величини
- •3.8.8. Оцінка точності вимірювань
- •Питання для самоконтролю
- •3.9. Елементи теорії кореляції
- •3.9.1. Функціональна, статистична й кореляційна залежності
- •3.9.2. Вибірковий коефіцієнт кореляції. Коефіцієнт детермінації
- •Питання для самоконтролю
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Питання для самоконтролю
- •3.10. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •3.10.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д Критичні точки розподілу f Фішера-Снедекора
- •Додаток е
- •Додаток ж Значення
- •Вища математика для економістів
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Розділ і випадкові події
1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
У теорії ймовірностей розглядаються випадкові експерименти – ті експерименти, результат яких не можна напевно передбачити. Такі експерименти називатимемо випробуваннями.
Найпростіший
результат випробування називається
елементарною подією і позначається
.
Сукупність усіх можливих елементарних
подій випробування називається простором
елементарних подій і позначається Ω.
Будь-яка підмножина А простору елементарних подій називається випадковою подією (рис. 1а). Елементарні події, що входять в А, називаються сприятливими для А. Сама множина Ω називається достовірною подією, порожня множина Ø – неможливою подією.
Сумою подій А
і В називається подія А + В (А
В),
яка складається з елементарних подій,
що належать хоч б одній із подій А
або В (рис. 1б).
Добутком АВ (А∩В) називається подія, яка складається з елементарних подій, що належать одночасно А і В (рис. 1в).
Різницею А-В подій А і В називається подія, яка складається з тих елементарних подій, що входять в А і не входять у В (рис. 1г).
Подія
називається протилежною події А,
якщо
Ø
і
(рис. 1д).
Події
утворюють повну групу подій, якщо
Ø
і
(рис. 1е).
А В А∩В А\В
Приклад 1.1. В урні лежать 4 кулі, занумеровані цифрами 1, 2, 3, 4. Витягують по одній дві кулі:
а) описати простір елементарних подій;
б) записати елементарні події, сприятливі для події А, яка полягає в тому, що витягнуто дві кулі з парними номерами.
Розв’язання
а) простір елементарних подій:
б) подія
Питання для самоконтролю
1. Що розуміють під випробуванням, подією?
2. Дати означення простору елементарних подій, випадкової події.
3. Що називається сумою подій, добутком подій, різницею подій?
4. Які події називаються несумісними?
5. Дати означення повної групи несумісних подій.
6. Які події називаються рівноможливими?
Вправи
1. Монету підкидають
три рази підряд. Під наслідком випробування
будемо розуміти послідовність
,
де кожний із
означає випадання “герба” (Г) або
“цифри” (Ц):
а) побудувати простір Ω елементарних подій;
б) описати подію А, яка полягає в тому, що випало не менше двох “гербів”.
2. Нехай А, В, С – три довільні події. Знайти вирази для подій, які полягають в тому, що із А, В, С:
а) відбулась тільки А;
б) відбулися А і В, але С не відбулась;
в) всі три події відбулися;
г) відбулося дві і тільки дві події;
ґ) жодна подія не відбулася;
д) відбулося не більше двох подій.
3.
Записати,
у чому полягають події:
4.
Яка з подій
утворює з подією A повну групу?
5.
Записати, у чому полягають події:
6.
Яка з подій
утворює з А повну групу?
7. Кидають два
гральні кубики. Побудувати простір
елементарних подій, а також записати
такі події: А – на кубиках випадуть
парні цифри, В – хоча б на одному
кубику випаде цифра, кратна трьом,
8. У книжковій шафі
стоять підручники з математики, теорії
ймовірностей, статистики. Студент
навмання бере три підручники. Побудувати
простір елементарних подій, а також
записати такі події: А – студент
взяв принаймні один підручник з
математики, В – студент не взяв
підручник з теорії ймовірностей, С
– студент взяв два підручники зі
статистики,
