31. Методика проведення предметних уроків з природознавства.

У початковій школі крім уроку з природознавства застосовуються й інші організаційні форми роботи: домашня навчальна робота, позаурочна робота, яка проводиться за завданням учителя і безпосередньо пов'язана з навчальним матеріалом (спостереження в природі, на географічному майданчику, в кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці), позакласна робота. Проте урок є основною організаційною формою навчання і виховання.

Урок — це складна форма систематичного, регулярного навчання, згідно з програмою і розкладом, з застосуванням різноманітних методів і прийомів. Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно й послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об'єкти та явища природи. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які потрібні для вивчення в середніх і старших класах таких природничих предметів, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія людини, фізична географія

Формування у молодших школярів різноманітних умінь, навичок, практичних дій, підготовка дітей до подальшого успішного навчання та життя — головне завдання початкової школи. Важливими і незамінними засобами тут є практичні методи. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, використаних у процесі закріплення, повторення, під час виконання практичних робіт, на екскурсіях та предметних уроках.

Залежно від того, яка мета уроку та визначені методичні прийоми, обирається й тип уроку Уроки з природознавства найчастіше бувають комбінованими, предметними, узагальнюючими, екскурсійними.

На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші ознаки, обмірковувати, аналізувати, виокремлювати, підбивати підсумки, доводити правильність чи хибність того чи іншого висновку. Іноді ознаки предметів виділяють і вивчають за допомогою дослідів (сніг, лід, рослини, термометр, .). На цих уроках максимум часу відводиться на вивчення нового матеріалу (25-30 хвилин) та його закріплення (5-10 хвилин).На перевірку знань на таких уроках час, як правило, не відводиться. У ході вивчення нового матеріалу на предметних уроках важливо виділити такі етапи: завдання учням для спостережень за предметами чи явищами, що з ними відбуваються; самостійні спостереження за отриманим завданням та бесіда за результатами спостережень. Закріплення матеріалу традиційно проводиться тими ж прийомами, що і на комбінованому уроці. Ефективність навчальної діяльності на предметних уроках досягається використанням таких методів, як демонстрація натуральних об'єктів, проведення спостережень, дослідів, виконання практичних завдань. У ході цієї діяльності необхідно систематично зацікавлювати дітей у самостійному пошуку знань, озброювати прийомами дослідницько-експериментальної роботи, вчити спостерігати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, удосконалювати, робити висновки.

Спостереження представляє собою цілеспрямоване пізнання предметів та явищ оточуючого світу органами чуттів, що можна помітити в самій природі чи класі. В процесі спостережень в учнів формуються чіткі уявлення про оточуючий світ. Навчальний час для спостережень обмежений, тому вчитель планує роботу незалежно від розкладу уроків. Щоденно на деяких уроках по 1—3 хвилини приділяється бесіді за результатами тих спостережень, що діти проводять самостійно. Ось яким може бути орієнтовний план спостережень за сезонними природними явищами та сільськогосподарською працею людей протягом року.

В усі пори року спостерігають за:

1) зміною висоти Сонця на небосхилі;

2) температурою повітря, напрямом і силою вітру, станом неба, опадами;

3) рослинами;

4) тваринами;

5) ґрунтом;

6) водоймами;

7) працею людей;

8) екологічною роботою дорослих; здійснюють фенологічні спостереження.

Спостерігаючи за зміною висоти Сонця, необхідно звернути увагу на закономірність змін пір року (вимірювання довжини тіні гномона опівдні 1 раз на місяць; порівняння та аналіз).

Від висоти Сонця залежить температура повітря, тому ці спостереження варто зіставляти із спостереженнями за температурою повітря (один раз на добу чи тиждень в один і той самий час).

Термометр кріплять із зовнішньої сторони вікна, що найменше нагрівається сонцем, нарівні очей людини, яка буде ним користуватись.

Спостерігаючи за погодою, учні помічають, що зміна температури залежить від напрямку вітру. Уявлення про силу вітру діти отримують, коли спостерігають за кронами дерев та кущів у тиху та вітряну погоду.

Із цікавістю діти вчаться передбачати погоду за місцевими ознаками та прикметами. Доречно навчати дітей збирати і записувати прикмети про погоду.

Спостереження дітей за неживою природою проводяться одночасно із спостереженнями за рослинами та тваринами.

Залучаючи дітей до проведення фенологічних спостережень, учитель пояснює необхідність та значущість цієї роботи в народному господарстві. На основі спостережень діти роблять висновки про раціональне використання природи людиною та її відтворення.

Впевненість учнів у користі навчальної праці — важливий фактор активізації пізнавальної активності, прагнення до самовдосконалення.

Накопичення дітьми практичного чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання — та основа, що прискорює розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу, збагачує інтелектуальні почуття, фантазій дітей.

Опануванню практичних умінь сприяє проведення предметних уроків, на яких розвиваються процеси сприймання, збагачується зорова пам'ять, удосконалюються практичні навички учнів (користування рулеткою, термометром, терезами, флюгером, гномоном).