18.Специфіка організації роботи з підручником на уроках природознавства.

19. Форми організації навчальної роботи з природознавства.

1. У перекладі з лат. forma означає зовнішній вигляд. У тлумач енному

словнику читаємо: “Спосіб організації чогось... Зовнішні ознаки,

видимість “чого-небудь у протиставленні до змісту”.

Форма навчання, як дидактична категорія, означає зовнішній бік організацій процесу навчання, що зумовлена кількістю учнів, часом, місцем, а також порядком реалізацій. Тобто це спеціально організована діяльність вчителя і учнів, яка проводиться в установленому порядку і в певному режимі.

Основними організаційними формами навчання є: урок і пов’язані з ним обов’язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні заняття і необов’язкові, мало пов’язані з уроками позакласні види занять. Кожна з

форм характеризується певною структурою, принципами упорядкування її

структурних елементів та взаємозв’язків між ними.

2. Урок – логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного

процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку.

Важливою формою навчання є екскурсії. Екскурсії – це така організаційна форма навчання, яка забезпечує ознайомлення учнів з реальними предметами і явищами в їх природному оточенні. Проведення екскурсій тісно пов’язано з вивченням відповідної теми або з планом позакласної роботи.

20. Методика проведення екскурсії в природу , на підприємство, об’єкти сільського господарства.

Плануються такі складові елементи екскурсій: • тема екскурсії; • об'єкт екскурсії; • час проведення; • оформлення результатів.

Екскурсії в природу допоможуть учням здобути конкретні знання про тваринний і рослинний світ рідного краю, з найбільш поширеними в даній місцевості деревами, кущами, трав’янистими рослинами, тваринами і птахами. Учні повинні навчитися відрізняти за зовнішніми ознаками дерева і кущі своєї грунтово-рослинної зони, на приклад, березу, клен, дуб, липу, сосну, ялину, вербу, яблуню, грушу тощо, а також частини дерева – стовбур, гілки, листя, плоди, коріння. Розповісти учням, що рослини є джерелом різноманітних харчових продуктів, вони ще використовуються як технічна сировина, будівельні матеріали.

Спостерігати і вивчати тваринний світ рідного краю безпосередньо у природі набагато важче ніж рослинний світ, бо не завжди можна побачити тварин, які водяться в місцевих лісах. Тому можна ознайомити дітей з мешканцями водойм , з плазунами, ящірками, мишами, ховрахами.

Диких тварин (птахів) можна спостерігати лише від випадку до випадку. Отже, треба обов’язково використати кожну нагоду. Якщо під час екскурсії пощастить побачити зайця, білку, сороку чи ворону або якусь іншу тваринку чи птаха, обов’язково слід розповісти дітям про них.

Червоною ниткою під час проведення прогулянок чи екскурсій в природу повинна проходити ідея охорони природи.

Учитель може звернутися до учнів з такими словами: «Слід пам’ятати, що охорона природи – справа моя, твоя, його – кожного; не потрібно перетворювати прогулянку в ліс в «розбійничий набіг» на природу. Настав час усвідомити, що доля багатьох рослин – в руках кожного із нас.

Нахиліться до квітки, придивіться до неї, звідки у неї зелені листочки, червоні пелюстки? А це все сховано у насінині: і корінь, і листочок, і квіточка (червона, синя фіолетова, золота). Насінина бере із землі воду, від сонечка світло все це змішує і з цього виростає рослинка.

Ти зірвав квітку – вона зав’яла, ти зловив метелика – і він помер у тебе на долоні. Треба зрозуміти, що торкнутися природи можна тільки серцем.

Вчіться бачити та оберігати цю красу».

Нехай діти запам’ятають:

* Кинутий папір лежить не згниваючи 2-3 роки.

* Поліетиленові пакети не розкладаються сотнями років; уламки скла можуть поранити ногу і через багато років.

* 1 грам нафтопродуктів здатний покрити плівкою 10 квадратних метрів водної поверхні. Це дуже погано впливає на мешканців підводного світу та прибережну рослинність.

* Пожежа – найстрашніший ворог лісу, її легше попередити аніж загасити. Сліди пожежі залишаються до 50 років, а згорілий ліс не завжди відновлюється.

Нехай діти знають:

* Щоб виростити дерево потрібно багато років, а знищити його можна миттєво.

* Із одного дерева можна зробити мільйони сірників,але від одного сірника може згоріти мільйон дерев.

* Одна сосна виділяє в рік 2 т кисню.

* Один гектар лісу забезпечує киснем 200 чоловік.

* Один гектар лісу очищує від вуглекислого газу та пороху 18 мільйонів кубічних метрів повітря.

* При зборі лікарських рослин: не виривати їх з коренем; залишати найбільші рослини для насіння; не обламувати гілки калини, горобини, шипшини тощо.

* Одна велика колонія рижих мурашок за день знищує до 100 тисяч різних шкідливих комах; декілька мурашників, що знаходяться на 1 гектарі лісу. Повністю очищають його від шкідливих комах.

* За рік дощові черв’яки можуть затягнути в свої норки до 100 000 рослинних залишків на 1 га, зробивши 300 тисяч ходів. Вони перекопують грунт, розпушують його, роблять більш проникливим для води та повітря, покращують хімічний склад.

Птахи – наші вірні друзі, помічники, вони знищують шкідників дерев.

Горобці-батьки приносять пташенятам у день до 400-500 комах та гусениць; одна синичка за день оглядає до 2 тисяч гілок, за рік знищує до 6 мільйонів личинок;

Сім’я шпаків за період гніздування знищує до 8 тисяч травневих жуків.

Завдання вчителя:

• створити умови для пізнавальної діяльності дитини;

• організувати спілкування дитини з реальним світом, з живою природою рідного краю;

• сприяти розвитку творчих здібностей формування ціннісного ставлення до рідного краю;

• високо оцінювати особисту оригінальну творчість дитини у всіх її проявах.

Учитель повинен так побудувати екскурсію, створити такі умови, щоб картини рідної природи викликали у дітей радісні почуття від зустрічі з красою рідної природи, навчити їх слухати музику лісу, спів трави, бачити ти танок сніжинок, падаючого листя насіння.

При вивченні особливостей кожної пори року, учні повинні відчути неповторність і циклічність природних явищ та встановити зв’язок між ними.

На природі учні можуть також перевірити достовірність народних прикмет про погоду. Ось деякі з них:

• вітру немає, а ліс шумить – до дощу;

• кульбаба сплющує свою кульку – до дощу;

• ранком трава суха – до ночі чекають дощ;

• квіти сильніше пахнуть – до дощу;

• горобці літають зграйкам и – до сухої ясної поголи;

• ворони під хмари піднімаються – до негоди;

• голуби ховаються – погіршиться погода;

• ластівки низько літають – до дощу та вітру;

• ластівки літають то вниз, то вверх – перед бурею;

• дрібні пташки ховаються вдень у гніздах – до дощу;

• стрижі літають низько і кричать – до дощу;

• мурашки ховаються у свої мурашники перед дощем або до сильною бурею;

• комарі кусаються сильніше ніж за звичай, а мухи стають більш докучливі перед бурею;

• павук сховався у куток – до вітру;

• павук непорушний всередині павутини – до негоди;

• павук посилено плете павутиння – до сухої погоди;

• жабки по суші плигають – до дощу;

• жабки у воді сидять – до сухої погоди;

• риба підплигує вдень – перед дощем;

• риба не клює – перед дощем;

• кроти викидають землі більше як зазвичай – до дощу;

• земляні черв’яки виповзають на поверхню – до негоди;

• вуж на дорозі гріється – перед дощем.

Проводячи екскурсії в природу слід пам’ятати, що це діти молодшого шкільного віку і потрібно враховувати їх фізичні можливості. Діти порівняно легко втомлюються, отже, екскурсія не повинна бути тривалою.

При проведенні екскурсії вчитель повинен дотримуватися певних правил проведення екскурсії, які законодавчо викладені у «Правилах проведення туристсько-краєзнавчих походів, експедицій, екскурсій з учнівською молоддю закладів освіти України», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 237 від 24.03.2006 року (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки № 1 за 2007 рік).

Допустимі норми фізичного ходового навантаження на учнів 1-4 класів:

Екскурсія в природу – не більше 1 години власне руху ( не більше 2-3,5 км).