47. Метод визначення гетеро- за тестом Гольфельда-Квандта.

Цей тест використовується при дуже значних обсягів спостереження. Блок-схема цього критерію наступна:

.

Послідовність пошуку:1.Виконується ранжу-вання спостережень незалежних змунних у напрямку зростання або спаду величин. Уви-падку багатофакторної регресії вибирається одна з незалежних змінних і для неї викону-ється ранжування. Як правило, вибирається та змінна, яка підозрюється на гетеро-. Якщо немає додаткових правил до вибору незалеж-ної змінної, то проводиться ранжування кож-ної змінної по черзі. 2.Виключення С спосте-режень для подальшого аналізу. Ці виключе-ння знаходяться у центрі упорядкованого ряду загальної кількості спостережень. Перша формула викори-ється у випадку, коли n <=30, а друга формула, коли n<30. Кількість спостережень, які виключають з центру масиву = (n-c)/2. 3.Для кожного під масиву даних знаходять теор залежність. І підмасив відповідає малим значен-ням , а другий – великим. 4.Для кожного під масиву знаходять відпов. залишків 5.Знаходження крит за тестом Гольфільда-Кванта 6.У зв’язку з тим, що фактичне значення наближенно відповідає стат. критерію Фішера F, то в блоці 6 згідно з величинами n; m; α та ступеня вільностей (n-c-2m)/2 знаходиться табличне значення крит. Фішера 7.Якщо факт значення більше табл, то має місце гетеро- і яим більше факт значен, тим більше проявляється явище гетероскедастич.

16.Метод динамічного програмування: властивості, переваги, недоліки.

Задачі лінійного програмування відображу-ють фіксований стан економічного явища по-за фактором часу чи зміни об'єкта, тому такі моделі називають статичними, а процес роз-в'язування подається, як одностай­ний, тобто однокроковий. Сам процес розв'язування за-дачі поділяють на кілька етапів.При розв'язу-ванні задач багатокрокової структури можли-ві 2 підходи:1)визначення опт. розв'язку одно-часно на всіх кроках оп­тимізації;2)визначен-ня оптимального розв'язку поступово, крок за кроком, наближаючись, до опт. плану. Розв’я-зання багатокрокових задач одночасно на всіх етапах оптиміза­ції настільки важке з причини значного обчислювання,що навіть із залучен-ням потужних засобів обчислювальної техні-ки такий підхід до роз­в'язування багатокро-кових задач є непридатним.

Багатокрокова структура розв'язування, тобто крок за кроком, визначає динамічні властиво-сті задачі.Для розв'язування цих задач най-ефективніше використання так званого дина-мічного програмування. Цей метод розглядає процес розв'язування задачі, який складаєть-ся з кількох послідовних кроків оптимізації, а саме явище роз­глядається, покроково з фіксо-ваними довільними станами об'єкта.

Задачі, які можна розв'язувати методом дина-мічного програмуван­ня, повинні мати такі властивості:

1.задача повинна передбачати багатокрокову структуру;2.загальна ефективність розв'язу-вання дорівнює сумі окремих ефективностей розв'язування на кожному j-му кроці оптимі-зації, тобто цільова функція повинна мати властивість адитивності: З. подальші пошуки опт. розв'язування ведуться відносно стану об'єкта, якого він досяг на початок даного кроку оптимізації і не залежить від того, яким чином цей об'єкт потрапив у цей стан.4.підхід до розв'язування задачі не повинен змінював-тися, якщо змінилася кількість кроків оптимі-зації n або величина ресурсів розподілу b для даного класу задач.

Метод динамічного програмування має нас-тупні переваги:1.Цим методом можливо роз-в’язати багатокрокові задач(це єдиний метод) 2.Математична модель при розв’язанні може доповнюватися новими обмеженнями і чим більше іх буде, тим скоріше розв. Задача 3.Цей метод дозволяє вести оперативний ана-ліз проміжних результатів і оператив. Коригу-вати процес пошуку.4.Цей метод можливо ви-користовувати, коли цільова функція немає функціональної залежності, тобто цільову ф-цію можливо задавати у вигляді графіку, таб-лиці, діаграми. Цей метод має наступні недо-ліки:1.Формулювання задачі в термінах дина-мічного програмування дуже складний про-цес і від того як вибрана точність змінних та кроки оптимізації залежить якість розв 2.Для цього методу не існує загальної схеми розв’я-зку, для задач цього типу складається конкр-етні функціональні залежності. 3. При розв. Цього методу має місце значні обсяги обчислення.