
- •1.Загальна задача лінійного програмування.
- •2.Графічний метод розв’язування злп.
- •3.Симплексний метод: ідея, вимогита умови оптимальності.
- •9.Транспортна задача: особливості, типи, математична модель.
- •6.Двоїста пара задач: типи та алгоритм перетворення.
- •7.Теореми двоїстості.
- •8.Розв’язування двоїстої задачі.
- •10.Умови оптимальності в тз, її обґрунтування.
- •11.Тз: види виродженої задачі.
- •14.Метод потенціалів в тз
- •45.Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена).
- •12.Методи будування базисних планів при розв’язуванні тз.
- •15.Динамічне програмування: мат. Моде-ль та її види.
- •14.Метод потенціалів в тз.
- •47. Метод визначення гетеро- за тестом Гольфельда-Квандта.
- •16.Метод динамічного програмування: властивості, переваги, недоліки.
- •13.Альтернативний оптимум в тз
- •19.Розв’язування задач методом динамічного програмування.
- •20.Задача про призначення: її модель та алгоритм.
- •21.Задача про кільцевий маршрут: модуль та розв’язування.
- •22.Угорський метод.
- •24.Задача про максимальний потік: модель та алгоритм.
- •25.Задача про найкоротшу відстань: модель та алгоритм.
- •26.Загальна економетрична модель та її постановка.
- •27.Вимоги та етапи будування економетричної моделі.
- •28.Специфікація економетричної моделі.
- •46.Метод визначення гетероскедастичності за μ-критерієм.
- •30.Метод найменших квадратів.
- •31.Передумови застосування мнк.
- •33.Оцінка тісноти зв’язку між змінними рівнянь регресії.
- •34.Стандартні похибки при оцінці параметрів моделі.
- •35.Оцінка значущості зв’язку між змінними моделі.
- •37.Стат. Критерії перевірки значущості зв’язку між змінними моделі.
- •38.Поняття мультиколінеарності, її негативність, наслідки та ознаки
- •40.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Пірсона.
- •41.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Стьюдента.
- •42.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Фішера.
- •39.Напрямки усунення мульт-.
- •43.Алгоритм Феррара-Глобера для виявлення мульт- (загальна частина).
- •44.Гетероскедастичність та її вплив на оцінки параметрів моделі.
- •48.Визначення гетероскедастичності за тестом Спірмана.
- •50.Автокореляція: зміст, причини виникнення та її наслідки.
- •51.Методи визначення автокореляції.
- •Графічний метод розв’язування злп.
50.Автокореляція: зміст, причини виникнення та її наслідки.
При
дослідженні динамічних процесів, тобто
явищ, яких за часом і у просторі виникає
необхідність розглядати взаємозв’язок
спосте-режень у різні моменти часу
поведінки об’єк-ту.(Вплив обсягів
капітальних вкладень на майбутні обсяги
виробництва готової прод-ії). Залежність
між послідовними залишками множини
спостережень однієї вибірки через
деякий час періоду досліджень називають
автокореляцією.
Таке явище присутнє для однієї тієї ж
вибірки. Якщо зустрічаються різні
вибірки
то
у цьому випадку відсутня автокореляція
і для цих різних вибірок існує серійна
кореляція. При наявності явища
автокореляції, кореля-ційна залежність
можна записати так:
де
- коефіцієнт автокореляції випадкової
величи-ни за нормальним законом розподілу
Якщо має місце взаємозв’язок між
сусідніми члена-ми часового ряду, то
таке явище називається автокореляція
І-го порядку, яке має вигляд
де
- випадкова величина за нормальним
законом розподілу Автокореля-ція
залишків є значною проблемою в процесі
дослідження динамічних рядів: 1.помилковий
вибір специфікації економетричної
моделі 2. значні помилки в вихідному
масиві спостере-жень 3. інертність та
циклічність явища дослі-дження 4.
відсутність змінних, які не увійшли до
економетричної моделі і значно впливають
на її вибір Якщо не враховувати явище
авто-кореляції залишків, то при будуванні
еконо-метричної моделі за допомогою
МНК може статися таке: 1.оцінка параметрів
теоретичної залежності може бути не
змішенними, але неефективними при
значній величині диспе-рсії оцінок
параметрів. 2.неможливість вико-ристовувати
статистичний критерій Студента та
Фішера 3.аналіз поведінки економетричної
моделі буде неефективним, тобто має
місце процес прогнозування з великою
величиною вибіркової дисперсії. У
випадках існування автокореляції
залишків необхідно будувати спеціальну
матрицю S, яка є матрицею коефіцієнтів
автокореляції залишків. Матри-ця
вводиться для коригування вихідних
да-них. Загальний вигляд цієї матриці
такий:
да р – коефіцієнти кореляції, які знаходяться за допомогою величин залишків. Така матри-ця є симетричною і називається коваріаціон-ною матрицею залишків і використовується для знаходження параметрів при наявності явища автокореляції. Коефіцієнти авто коре-ляції р назив. циклічним і знаходяться у діапазоні [-1;1]. Якщо необхідно до викорис-тання МНК, тобто до класичної залежності економетричної моделі, то в матриці S треба прийняти р=0, тобто таким чином одержуючи одиничні матриці
51.Методи визначення автокореляції.
Для визначення явища автокореляції викори-стовують критерій Дарвіна – Уотсона, крите-рій Фон Неймана, коефіцієнт автокореляції (циклічний коефіцієнт). Загальна процедура аналізу явища автокореляції:
Для
використання критерію для аналізу на
автокореляцію необхідно підготувати
загальні проміжні величини, які
знаходяться в блоках 1-4: 1.Необхідно
знайти теоретичну залежні-сть МНК 2. –
4. Знаходяться проміжні дані, які
відносяться до залишків вихідних
величин Після використання І частини
проводиться аналіз по конкретним
критеріям5. – 6. Прово-диться аналіз на
автокореляцію за допомогою критерія
Дарвіна – Уотсона. Цей критерій
використовується для малих сукупностей
вихідних даних. Іноді якщо відомі коеф.
автокореляції, то величини цього артерія
можливо знаходиться так: DW = 2p – p значення
цього критерія знаходиться у діапа-зоні
(0;4). Якщо залишки не автокорельовані
(тобто коли р = 1), то значення величин
DW знах. поблизу величини 2. Якщо критерій
DW знах. у діапазоні (0;2), то має місце
додатня автокореляція. Якщо величина
DW знаходи-ться у діапазоні (244), то має
місце від’ємна автокореляція. Фактичне
значення величини DW порівнюється з
табличним, для n спосте-режень. В
статистичній таблиці наводиться нижня
межа
та верхня
.
Якщо вели-чина
>
DW автокореляція відсутня. Якщо DW у
діапазоні (
),
то не можливо дати однозначний висновок,
тобто необхідно додаткове дослідження
для збільшення сукупності спостереження.
Якщо коефіцієнт кореляції р = 1, то DW =
0. Якщо р = 0, то DW = 2. Якщо р = -1, то DW = 4.
Критерій
Фон Неймана
Після підготовки вихідних даних
проводиться аналіз на автокореляцію
за схемою:
; . У
випадку, коли за критерієм Дарвіна не
можливо виявити існування автокореляції
використовують критерій Фон Неймана.
Він фактично критерієм коригування
критерія Дарвіна. Для одержаного
значення критерія знаходять табличне
значення для α = 0,05 та кількості n. В
таблиці цього критерія наводя-ться 2
стовпця для додатної автокореляції та
відємної. Якщо то існує додатня
автокореляція. Критерій
по циклічному коефіцієнту.
9. – 10. Знаходження фактичного значення циклічного коефіцієнта автокореляції, який знаходиться у діапазоні (-1;1). Згідно зі значеннями α та n знаходження табл. значення цього коефіцієнта. Якщо фактичне значення більше табличного, то має місце автокореляція.
49.Визначення
діагональної матриці в методі Ейткена
Якщо
в економічній моделі має місце
гетероскедастичність, то для оцінки
параметрів теоретичної залежності не
доцільно використовувати МНК. Для такої
моделі розроблено спеціально узагальнений
метод Ейткена. Різниця між МНК і УМНК
така: за допомогою МНК параметри моделі
знаходяться за допомогою мінімізації
квадра-тів відхилення фактичного
теоретичного зна-чення показника
.
В
УМНК цільова функція передбачає
наступний вигляд:
де
- вагові коефіцієнти На практиці часто
такі коефіцієнти залежать від дисперсії
тобто
в УМНК мінімізується зважена сума
квадратних відхилень В цьому методі
знахо-диться параметри моделі, ведеться
з викорис-танням додаткової визначеної
матриці S, яка є симетричною і коригує
вихідну інформацію пом’якшуючи явище
гетероскедастичності. В додатковій
матриці S елементи
,
які є діагональними вибираються за
одною із гіпо-тез:1. дисперсія залишків
пропорційна обер-неній величині змінних
,
тобто
2. дисперсія залишків пропорційна
оберненій величині квадрату змінної
3.
дис.-персія залишків пропорційна до
змін квад-рату залишків за модулем
.
Зага-льний вигляд додат. матриці S має
форму:
тобто
ця матриця є додатною симетричною
матрицею В УМНК параметри теоретичної
залежності мають наступну матричну
форму
після одержаних параметрів теоретичної
залежності з урахува-нням додаткової
матриці S проводиться ана-логічний
аналіз на адекватність, як і в МНК, тобто
знаходиться коефіцієнт кореляції,
квад-рати залишків та використовується
стат. коеф.