
- •1.Загальна задача лінійного програмування.
- •2.Графічний метод розв’язування злп.
- •3.Симплексний метод: ідея, вимогита умови оптимальності.
- •9.Транспортна задача: особливості, типи, математична модель.
- •6.Двоїста пара задач: типи та алгоритм перетворення.
- •7.Теореми двоїстості.
- •8.Розв’язування двоїстої задачі.
- •10.Умови оптимальності в тз, її обґрунтування.
- •11.Тз: види виродженої задачі.
- •14.Метод потенціалів в тз
- •45.Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена).
- •12.Методи будування базисних планів при розв’язуванні тз.
- •15.Динамічне програмування: мат. Моде-ль та її види.
- •14.Метод потенціалів в тз.
- •47. Метод визначення гетеро- за тестом Гольфельда-Квандта.
- •16.Метод динамічного програмування: властивості, переваги, недоліки.
- •13.Альтернативний оптимум в тз
- •19.Розв’язування задач методом динамічного програмування.
- •20.Задача про призначення: її модель та алгоритм.
- •21.Задача про кільцевий маршрут: модуль та розв’язування.
- •22.Угорський метод.
- •24.Задача про максимальний потік: модель та алгоритм.
- •25.Задача про найкоротшу відстань: модель та алгоритм.
- •26.Загальна економетрична модель та її постановка.
- •27.Вимоги та етапи будування економетричної моделі.
- •28.Специфікація економетричної моделі.
- •46.Метод визначення гетероскедастичності за μ-критерієм.
- •30.Метод найменших квадратів.
- •31.Передумови застосування мнк.
- •33.Оцінка тісноти зв’язку між змінними рівнянь регресії.
- •34.Стандартні похибки при оцінці параметрів моделі.
- •35.Оцінка значущості зв’язку між змінними моделі.
- •37.Стат. Критерії перевірки значущості зв’язку між змінними моделі.
- •38.Поняття мультиколінеарності, її негативність, наслідки та ознаки
- •40.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Пірсона.
- •41.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Стьюдента.
- •42.Визначення мультиколінеарності за допомогою критерія Фішера.
- •39.Напрямки усунення мульт-.
- •43.Алгоритм Феррара-Глобера для виявлення мульт- (загальна частина).
- •44.Гетероскедастичність та її вплив на оцінки параметрів моделі.
- •48.Визначення гетероскедастичності за тестом Спірмана.
- •50.Автокореляція: зміст, причини виникнення та її наслідки.
- •51.Методи визначення автокореляції.
- •Графічний метод розв’язування злп.
46.Метод визначення гетероскедастичності за μ-критерієм.
Застосування
цього критерію базується на використання
статистичного критерію
(критерій Пірсона). Критерій µ
використовується для великих масивів
вихідної інформації. 1) загальний масив
вих. даних залежн. Величин поділяється
на декілька груп. Кількість груп
встановлюється
довільно,
але не менше 3-х з однаковою кіл-тю
спостережень.
2) для кожної k-тої групи знах. сума
квадратних відхилень
;
3)
обчисл. загальна сума відхилень
4)
знаходження параметра λ:
5)
знаходження фактичної оцінки критерію
µ, значення якого приблизно відповідають
розподілу критерію Персона.
6) згідно з ступенями вільності
,
знаходимо критичне значення критерію
Персона. (k-1), (1-
),
)
.
Якщо
µ>
табличного значення, то, у масиві існує
явище гетероскедостичності.
30.Метод найменших квадратів.
Щоб знайти теоретичну залежність у матрич-ній формі як для парної, так і для множинної регресії необхідно розв’язати систему норма-льних рівнянь (ХХ’)А=Х’У, де Х – матриця не-залежних змінних, Х’ – матриця, яка транспо-нована до матриці Х, А – матриця коеф., У – матриця показників. При розв’язанні такої системи необхідно знайти коефіцієнт теорети-чної регресії, коефіцієнт знаходиться наступ-ним чином:Аˆ=(ХХ’)-1(Х’У).В результаті роз-в’язання такої системи знаходиться теоретик-на залежність у вигляді уі=а0+а1х1+а2х2+… При розв’язанні цієї системи необхідно пам’ятати, що при коефіцієнті а0 завжди присутній фактор х0. Блок-схема розв’язання наступна:
1.Х,У → 2. Х’ → 3.(Х’Х) → 4.|A|=|X’X| → 5.B,B’ → 6.C=(X’X)-1 → 7.(X’Y) → 8.Aˆ=(X’X)-1(X’Y) → 9.Yˆ=AˆX .
Блоки 1-3 – формування вихідних масивів залежної і незалежної змінної, знаходження транспонованої матриці незалежної змінної Х’ та матриці добутка Х’Х. При формуванні матриці Х необхідно вставити перший стовче-ць з коеф 1. Блок 4 – знаходження визначни-ка(детермінанта) матриці Х’Х за будь-яким рядком цієї матриці. |A|=a11|A11|+a12|A12|+…, де а -елемент матриці, А – алгебраїчне доповне-ння до цього елемента. Знак алгебраїчних до-повнень змінюється на зворотній, якщо сума індексів непарна. Блок 5 – формування мат-риці алгебраїчних доповнень В та матриці транспонованої до неї B’. Якщо матриця В – симетрична, то матриці В і В’ збігаються між собою.Блок 6 – знаходження оберненої мат-риці. С=В’/|A|. Добуток матриці X’X з матри-цею, оберненою до неї, повинен дорівнювати одиничній матриці. Блок 7 – знаходження добутку показника У з транпонованою матри-цею незалежних змінних Х’. Блок 8 – знаход-ження коеф Аˆ - теоретичної залежності. Блок 9 – складання теоретичної залежності.
31.Передумови застосування мнк.
Метод найменших квадратів використовує-ться за умов, основними припущеннями яких є наступне:1)Математичні сподівання залиш-ків ui, тобто середня величина випадкових значень дорівнює 0: М(ui)=0. Це означає, що залишки у середньому невпливають на резу-льтативну величину (у), тобто при розрахун-ках можливо контролювати обчислення: ∑ ui2=∑(у - уˆ)2=0, де у – фактичні значення, уˆ - теоретичні значення. Якщо математичне сподівання залишків не дорівнює 0, то має місце систематичне зміщення відхилень, тоб-то має місце систематичний вплив залишків на результативну величину (у)це означає,що до економетричної моделі не введені усі осно-вні залежні змінні. Часто це виникає коли невірно вибрано специфікаціеконометричної моделі.2)Залишки ui повинні бути незалежні один від одного і мають постійну дисперсію для кожного спостереження: М(U’U)=σu2*Е, де Е-одинична матриця. Якщо має місце неза-лежність залишків між собою, то таке явище назв. гомоскедастичністю, якщо залишки за-лежні має місте гетероскедастичність. 3)Неза-лежність змінних з залишками:М(Х’U)=0 4)Незалежні змінні повинні бути не взаємо-пов’язаними між собою, тобто визначник |X’X| не дорівнює 0. Якщо існує зв’язок між декотрими незалежними змінними, то має місце явище мультиколінеарності. 5)Випадкові величини залишків ui розподіля-ються за нормальним законом (математичне сподівання = 0, дисперсія постійна).
32.Властивості оцінок параметрів рівнянь регресії При використанні 1МНК повинні виконуватися наступні твердження: 1.незміщеність оцінок значень параметрів теоретичної залежності. М(Аˆ)=А. Це означає, що при багаторазоваому повторенні вибір математичного сподівання не відрізняється від істинного значення параметру А. якщо не виконується властивість незміщеності, то це приводить до систематичних похибок в оцінці параметрів, тобто існують фактори, які не враховуються в вихідному масиву. 2.Обгрунтованість вибіркової оцінки Аˆ до параметра А, при якій існує вимога у вигляді: lim P|Aˆ - A < ε| = 1, де ε – довільне мале дійсне число. Це твердження відповідає закону великих чиссел і означає, що чим більше обсг вибірки, тим більше ймовірність того, що помилки оцінок параметрів економетричної моделі не перевищують завідомо малої величини ε. 3.Ефективніть оцінки параметрів Аˆ пов’язана з величиною дисперсії оцінок і повинно мати наступну умову: σАˆ2≤σА2, де σАˆ2 – дисперсія оцінок параметрів, знайдених за допомогою методів найменших квадратів, σА2 – дисперсія оцінок параметрів за допомогою інших методів.