6.3 Оцінка соціально-економічної безпеки підприємства
Соціально-економічна безпека підприємства являє собою векторну гармонізацію в часі та просторі соціально-економічних інтересів, метою якої є уникнення та нівелювання деструктивних чинників у процесі досягнення цілей розвитку підприємства в умовах конкуренції [2].
Забезпечення економічної безпеки полягає у визначенні, аналізі та оцінці можливих загроз та ризиків із кожної з функціональних складових та розробці відповідних попереджувальних заходів. На рисунку 6.2 представлено цілі забезпечення економічної безпеки підприємства.
|
Основними складовими соціально-економічної безпеки підприємства є (рис. 6.3) |
- фінансова;
- виробничо-технологічна;
- маркетингова;
- кадрова;
- інноваційно-технологічна;
- інтерфейсно-силова;
- політико-правова;
- екологічна;
- інвестиційна;
-інформаційна;
- соціальна.
Рис.6.2 Мета соціально-економічної безпеки підприємства
Фінансова складова покликана характеризувати фінансову забезпеченість підприємства. Про послаблення фінансової безпеки на практиці свідчать:
зниження фінансової стійкості,
підвищення кредиторської та дебіторської заборгованостей;
порушення платоспроможності,
зниження ліквідності.
За відповідність
цієї складової економічної безпеки
на підприємстві відповідають фінансові
та економічні служби
.
До основних інтересів підприємства щодо забезпечення безпеки фінансової складової діяльності підприємства відносять:
накопичення капіталу;
зниження фінансових ризиків;
повне та своєчасне виконання бюджетного процесу;
зростання вартості підприємства;
зростання фінансових результатів;
надання підприємству податкових пільг;
підвищення ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності капіталу.
Рис. 6.3 Основні складові соціально-економічної безпеки підприємства [3]
Забезпечення фінансової безпеки можливе лише на засадах моніторингу. Оцінка фінансової складової доцільно здійснювати на основі аналізу фінансового стану підприємства.
|
Основними розділами методики аналізу фінансового стану підприємства є: |
загальна оцінка фінансового стану;
аналіз фінансової стійкості і ліквідності балансу;
аналіз оборотності оборотних активів;
аналіз рентабельності.
Основою аналізу є система показників і аналітичних таблиць, логіка підбору й упорядкування яких припускає дослідження стану і динаміки економічного потенціалу підприємства, ефективності і результативності його використання.
Виробничо-технологічна складова передбачає створення умов безперебійності всіх процесів господарської діяльності підприємства.
Саме ця складова економічної безпеки характеризує технологічний потенціал підприємства і ступень його захищеності. До головних негативних впливів належать: дії, що спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства, порушення технологічної дисципліни, моральне старіння техніки та технологій, які застосовуються на підприємстві. Протидію зазначеним впливам повинна забезпечувати технологічна служба, до головних обов’язків якої мусить входити: контроль технологічної дисципліни, вдосконалення існуючих та розробка і впровадження нових, ефективніших технологій, моніторинг винаходів в межах підприємства, в межах галузі.
|
Для оцінки, виробничо-технологічної складової використовують наступні показники: |
— рівень прогресивності технологій, який розраховується як відношення кількості прогресивних сучасних технологій (на рівні кращих підприємств, які працюють в межах конкретного ринку) до загальної їх кількості на підприємстві;
— рівень прогресивності продукції, який розраховується як відношення кількості найменувань продукції (на рівні кращих видів продукції підприємств, які працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості;
— рівень технологічного потенціалу, який розраховується як питома вага технічних і технологічних рішень на рівні винаходів в загальній кількості нових рішень, які використовуються в виробничому процесі.
До виробничо-технологічних інтересів підприємства відносять:
скорочення технологічного циклу виготовлення продукції;
зменшення частки браку;
покращення якості продукції;
підвищення продуктивності використання обладнання;
вдосконалення технологій;
своєчасне виконання виробничих програм тощо.
Маркетингова складова включає ринкові інтереси:
збільшення та розширення попиту та обсягів продаж відповідно;
прискорення обіговості оборотних активів,
вдосконалення після продажного сервісу;
активізація рекламної діяльності.
Рівень соціально-економічної безпеки залежить від кадрової складової. Зусилля підприємства в цьому напрямі повинні бути спрямовані на роботу з персоналом та підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу.
За цю складову на підприємстві повинна відповідати кадрова служба (або відділ кадрів). Її зусилля попонні бути зосереджені на утриманні стратегічно важливих для підприємства професіоналів, а саме топ менеджменту, персоналу, що володіє конфіденційною інформацією. Ці аспекти повинні бути юридично врегулюванні. Високий рівень цієї функціональної складової соціально-економічної безпеки підприємства визначають показники:
зниження плинності кадрів,
удосконалення системи мотивації,
підвищення освітньо-професійного рівня працівників,
створення єдиної корпоративної культури,
підвищення рівня соціальної відповідальності тощо.
Інноваційно-інтелектуальна складова націлена на збереження і розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, тобто сукупність прав на інтелектуальну власність або на її використання. На відміну від кадрової складової в інноваційно-інтелектуальній носієм інтелектуального капіталу може виступати не тільки людина, а й інші носії нематеріальних активів.
Інтересами інноваційно-інтелектуальної складової виступають отримання статусу науково-виробничого підприємства, підвищення рівня винахідницької та раціоналізаторської активності, отримання грантів, оперативне впровадження отриманих наукових результатів тощо.
Політико-правова складова спрямована на захист правових інтересів підприємства та гнучкість управлінських рішень відповідно до умов політико-правового середовища, що склались.
Інтерфейсно-силова складова соціально-економічної безпеки направлена на забезпечення фізичного захисту керівників та працівників підприємства, спрямована на організацію пропускного режиму, охорону зданій, приміщень, лінійного зв’язку і обладнання, захист інформації від несанкціонованого доступу, забезпечення режиму секретності документів і матеріалів, забезпечення безпеки в екстремальних умовах, надання консультацій і навичок персоналу щодо розпізнання небезпек і мір самозахисту.
|
Класично до головних негативних впливів з боку силової складової відносять: |
- фізичні або моральні впливи, які спрямовані на конкретних осіб, а саме керівництво або провідних спеціалістів підприємства, з метою завдання шкоди їхньому здоров’ю (фізичному або психічному), а також репутації й матеріальному стану, що є загрозою для нормального функціонування підприємства;
- негативні впливи, які наносять шкоду майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів та втрати економічної незалежності (у тому числі, доступ до конфіденційної інформації підприємства, промисловий шпіонаж, дезінформація, знищення інформації й т.ін.)
Екологічна складова. Недостатній рівень уваги даній складовій може привести до загрози здоров’ю робітників підприємства, зниження прибутків за рахунок великих екологічних штрафів та платежів, зниження конкурентоспроможності підприємства та продукції, що їм виробляється, підрив іміджу підприємства. Протидією вказаним загрозам повинна займатися служба екологічної безпеки (головним обов’язком якої повинні бути контроль за екологічністю і реалізація програм екологізації всіх сторін діяльності підприємства).
Інвестиційна,
інформаційна та соціальна складові
являють собою фундамент для всіх інших.
Інвестиційна складова виступає індикатором розвитку підприємства. Виходячи з того, що особливістю вітчизняних підприємств є брак власних коштів, інвестиції стимулюють розширення діяльності підприємства та сприяють виходу його на нові якісні позиції.
Інформаційна складова. Інформація в умовах ринкової економіки виступає одним з головних ресурсів, володіння яким надає певні переваги та розкриває нові перспективи розвитку підприємства. Своєчасна і достовірна інформаційна забезпеченість, а також високий рівень захищеності від роз гласу власної секретної інформації є важливим завданням соціально-економічної безпеки підприємства.
Окремою складовою, яку не можна віднести до інших виділених складових забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства виступає соціальна складова, основою якої є гармонізація відносин у колективі. Оскільки тільки спільні зусилля всіх учасників господарської діяльності підприємства можуть сприяти довгостроковому та динамічно-стійкому ефективному розвитку підприємства.
На підприємствах повинен бути створений центр соціально-економічної безпеки основними функціями якого мають бути: [4] (рис. 6.4)
Рис. 6.4 Основні функції центру соціально-економічної безпеки підприємства
– адміністративно-розпорядлива функція: підготовка рішень по підтримці й забезпеченні соціально-економічної безпеки і конфіденційності; визначенню положень, прав, обов’язків і відповідальності посадових осіб у питаннях соціально-економічної безпеки, а також по здійсненню представницьких функцій підприємства в даній області її діяльності;
– господарсько-розпорядлива функція: визначення (спільно з іншими підрозділами підприємства) ресурсів, необхідних для вирішення завдань по забезпеченню соціально-економічної безпеки підприємства, підготовка і проведення заходів організаційно-технічного і правового характеру, направлених на різновекторну гармонізацію інтересів підприємства;16
– обліково-контрольна функція: визначення критично важливих напрямів фінансово-економічної, маркетингової, виробничо-комерційної та інших видів діяльності, інтереси яких підлягають гармонізації чи захисту. При прогнозуванні варто розглядати також негативний сценарій впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства, а саме – визначати джерела їх виникнення, виявити вузькі місця на підприємстві, оцінити вплив та налагодження дієвого контролю;
– організаційно-технічна: створення організаційної структури центру з соціально-економічної безпеки, а також інших структур по окремих напрямах роботи (інформаційного центру, служби охорони підприємства); організація взаємодії між окремими структурними підрозділами підприємства, сприяючими гармонізації інтересів, по-перше, всередині підприємства, по-друге, – у взаємодії із суб’єктами зовнішнього середовища;
– планово-виробнича: розробка комплексних програм і окремих планів забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, підготовка і проведення відповідних заходів щодо гармонізації його інтересів;
– матеріально-технічна: вона спрямована на матеріально-технічне і технологічне забезпечення діяльності центру з соціально-економічної безпеки;
– науково-методична – накопичення і поширення передового досвіду в області забезпечення соціально-економічної безпеки; організація навчання співробітників (у необхідному для них об’ємі), залучення науковців для вирішення питань гармонізації інтересів;
– інформаційно-аналітична – збирання, накопичення й обробка даних, що відносяться до сфери соціально-економічної безпеки, створення і використання необхідних для цього технічних і методичних засобів.
|
Питання для самоконтролю: |
Визначення понять «соціально-економічна безпека країни», «соціально-економічна безпека регіону», «соціально-економічна безпека підприємства».
Принципи побудови системи показників для оцінки соціально-економічної безпеки держави.
Показники визначення соціально-економічної безпеки країни
Етапи проведення комплексної оцінки соціально-економічної безпеки держави.
Показники соціально-економічної безпеки регіону
Етапи проведення оцінки соціально-економічної безпеки регіону.
Мета соціально-економічної безпеки підприємства.
Основні складові соціально-економічної безпеки підприємства.
Основні функції центру соціально-економічної безпеки підприємства.
|
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ: |
1. На яких принципах повинна базуватись система показників для оцінки соціально-економічної безпеки держави?
а) комплексність і системність;
б) об’єктивність;
в) а + б;
г) не має правильної відповіді.
2. В основі методології визначення рівня соціально-економічної безпеки повинен лежати який метод?
а) індексний;
б) нормативний;
в) економіко-математичного моделювання;
г) дискретний.
3. Інтегральний показник ефективності функціонування системи соціально-економічної безпеки країни визначається як?
а) середньогеометрична інтегральних показників;
б) середньоарифметична інтегральних показників;
в) середньозважена інтегральних показників;
г) не має правильної відповіді.
4. Світовий досвід говорить про те, що небезпека соціальних конфліктів мінімальна, якщо…
а) частка населення, що живе нижче прожиткового мінімуму складає 7- 10%;
б) розрив між доходами багатих і бідних не перевищує 10 разів;
в) частка населення, що живе нижче прожиткового мінімуму складає 15-20%;
г) а + б.
5. Оцінка соціально-економічної безпеки регіону проводиться за наступними групами показників.
а) соціально-економічні і демографічні;
б) соціальні і економічні;
в) нормативні і ринкові;
г) фінансові, інформаційно-інвестиційні і демографічні.
6. Індекси для кожного показника визначаються за формулою:
а)
б)
в)
г) не має правильної відповіді.
де Іі — Індекс і- показника, і = ; п — кількість показників; РПфі — фактичний рівень і- показника; РПпі — рівень значення і- показника у попереднього році
7. Основними складовими соціально-економічної безпеки підприємства є
а) фінансова; виробничо-технологічна; маркетингова; кадрова; інноваційно-технологічна; інтерфейсно-силова; політико-правова; екологічна; інвестиційна; інформаційна; соціальна;
б) фінансова; маркетингова; кадрова; інноваційно-технологічна; силова; екологічна; інвестиційна; інформаційна; соціальна;
в) фінансова; виробнича; маркетингова; кадрова; політико-правова; екологічна; інвестиційна; інформаційна; соціальна;
г) фінансово-економічна; виробнича, маркетингова, інвестиційно-інформаційна.
8. Збільшення та розширення попиту та обсягів продаж відповідно; прискорення обіговості оборотних активів, вдосконалення після продажного сервісу; активізація рекламної діяльності це напрями…
а) фінансової складової;
б) виробничої складової;
в) маркетингової складової;
г) інвестиційно-інформаційної складової.
9. Показники рівнів прогресивності технологій, продукції та технологічного потенціалу використовуються для оцінки …
а) фінансово складової;
б) виробничо-технологічної складової;
в) маркетингової складової;
г) інвестиційно-інформаційної складової.
10. Яка складова соціально-економічної безпеки направлена на забезпечення фізичного захисту керівників та працівників підприємства, спрямована на організацію пропускного режиму, охорону зданій, приміщень?
а) фінансова складова;
б) виробнича складова;
в) інтерфейсно-силова складова;
г) інвестиційно-інформаційна складова.
|
Література до модулю 2 |
Методика розрахунку рівня економічної безпеки України.[Электронный ресурс].-Электрон.текстовые данные (2396 байт),1999.-Режим доступа: http:// www.me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?=97980
Безбожний В.Л. Соціально-економічна безпека підприємства: функціональний підхід//Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля. – 2007. – № 17(І). – С. 48–55.
Ляшенко О. М., Безбожний В. Л. Забезпечення соціально-економічної безпеки як функція сучасного менеджменту http://www.library.dgtu.donetsk.ua/index.php
Безбожний В. Л. Організаційні засади забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства http://www.nbuv.gov.ua/portal
|
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТА (ІЗС)
1. Оцінка рівня соціально-економічної безпеки України |
1. Розрахувати показники за видами соціально-економічної безпеки, проаналізувати динаміку кожного показника за всіма складовими безпеки (таблиця 1).
Таблиця 1
Аналіз показників соціально-економічної безпеки України
№ з/п |
Індикатор, одиниця виміру |
Попередній період |
Звітний період |
Абсолютне відхилення, (+,-) |
Темп зміни, % |
Макроекономічні показники |
|
|
|
|
|
1 |
……… |
|
|
|
|
Фінансові показники |
|
|
|
|
|
1 |
………. |
|
|
|
|
Науково-технічні показники |
|
|
|
|
|
1 |
………. |
|
|
|
|
Продовольчі показники |
|
|
|
|
|
1 |
………. |
|
|
|
|
Енергетичні показники |
|
|
|
|
|
1 |
……….. |
|
|
|
|
Соціальні показники |
|
|
|
|
|
1 |
………. |
|
|
|
|
Демографічні показники |
|
|
|
|
|
1 |
………. |
|
|
|
|
2. Визначити індекси стандартизації для кожного показника відповідно до нормативного його значення та присвоїти вагові коефіцієнти (rі) від 0 до 1 (таблиця 2).
Таблиця 2
Стандартизація та вагомість показників рівня соціально-економічної безпеки України
№ з/п |
Індикатор, одиниця виміру |
Індекси стандартизації (І) |
вагові коефіцієнти (rі) |
|
Макроекономічні показники: |
|
1 |
1 |
Перевищення темпів зростання запозичень над темпами зростання ВВП |
І1 |
0,25 |
2 |
Рівень дефлятору ВВП |
І2 |
0,21 |
3 |
Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів |
І3 |
0,2 |
4 |
Відношення обсягу експорту до ВВП, % |
І4 |
0,17 |
5 |
Відношення обсягу імпорту до ВВП, % |
І5 |
0,17 |
|
Фінансові показники |
|
|
1 |
…….. |
|
|
|
Науково-технічні показники |
|
|
1 |
……….. |
|
|
|
Продовольчі показники |
|
|
1 |
………. |
|
|
|
Енергетичні показники |
|
|
1 |
……… |
|
|
|
Соціальні показники |
|
|
1 |
………. |
|
|
|
Демографічні показники |
|
|
1 |
……… |
|
|
3. Визначити систему інтегральних показників по кожному виду соціально-економічної безпеки та інтегральний показник ефективності функціонування системи соціально-економічної безпеки України (таблиця 3).
Таблиця 3
Інтегральний показник соціально-економічної безпеки України
№ з/п |
Індикатор, одиниця виміру |
Інтегральний показник (Е= Іі+rі) |
|
Макроекономічні показники: |
|
1 |
Перевищення темпів зростання запозичень над темпами зростання ВВП |
Е1 |
2 |
Рівень дефлятору ВВП |
Е2 |
3 |
Коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення між обсягами експорту та імпорту), разів |
Е3 |
4 |
Відношення обсягу експорту до ВВП, % |
Е4 |
5 |
Відношення обсягу імпорту до ВВП, % |
Е5 |
Всього за макроекономічними показниками |
Ем =Е1+Е2+Е3+Е4+Е5 |
|
|
Фінансові показники |
|
1 |
…….. |
|
|
Всього за фінансовими показниками |
Еф |
|
Науково-технічні показники |
|
1 |
……….. |
|
|
Всього за науково-технічними показниками |
Ент |
|
Продовольчі показники |
|
1 |
………. |
|
|
|
Еп |
|
Енергетичні показники |
|
1 |
……… |
|
|
Всього за енергетичними показниками |
Ее |
|
Соціальні показники |
|
1 |
………. |
|
|
Всього за соціальними показниками |
Ес |
|
Демографічні показники |
|
1 |
……… |
|
|
Всього за демографічними показниками |
Ед |
Загальний інтегральний показник ефективності |
Е =(Ем+Еф+Ент+Еп+Ее + Ес+Ед)/7 |
|
|
2. Оцінка рівня соціально-економічної безпеки регіонів України |
1. Розрахувати показники соціально-економічної безпеки регіонів України, проаналізувати динаміку кожного показника (таблиця 1).
Таблиця 1
Аналіз показників соціально-економічної безпеки регіонів України
Показники |
Регіони |
Попередній період |
Звітний період |
Абсолютне відхилення, (+,-) |
Темп зміни, % |
Економічна безпека |
|
|
|
|
|
1. Рівень інфляції,% |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
2. Питома вага ВВП регіону у загальному ВВП держави |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
3. Вартість капітальних інвестицій |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
4. Рівень дефлятору ВВП |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
5. Рівень рентабельності вітчизняних підприємств |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
6. Індекс росту реальної середньої заробітної плати |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
Соціальна безпека |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
1.Загальний коефіцієнт природного приросту населення |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
2. Загальний коефіцієнт шлюбності |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
3. Рівень безробіття у % до економічно активного населення |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
4. Індекс захворюваності населення |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
5. Забезпеченість населення закладами освіти |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
6. Рівень споживання основних видів продовольчих товарів на одну людину в рік: |
Північний |
|
|
|
|
|
Центральний |
|
|
|
|
|
Південний |
|
|
|
|
|
Західний |
|
|
|
|
|
Східний |
|
|
|
|
2. Визначити індекси розвитку соціальної та економічної безпеки регіонів та оцінити соціально-економічну безпеку кожного регіону України в цілому (таблиця 2).
Таблиця 2
Аналіз індексів розвитку соціально-економічної безпеки
регіонів України
Показники |
Північний |
Центральний |
Південний |
Західний |
Східний |
Економічна безпека |
|
|
|
|
|
1. Рівень інфляції,% |
|
|
|
|
|
2. Питома вага ВВП регіону у загальному ВВП держави |
|
|
|
|
|
3. Вартість капітальних інвестицій |
|
|
|
|
|
4. Рівень дефлятору ВВП |
|
|
|
|
|
5. Рівень рентабельності вітчизняних підприємств |
|
|
|
|
|
6. Індекс росту реальної середньої заробітної плати |
|
|
|
|
|
Загальний індекс розвитку економічної безпеки регіону |
|
|
|
|
|
Соціальна безпека |
|
|
|
|
|
1.Загальний коефіцієнт природного приросту населення |
|
|
|
|
|
2. Загальний коефіцієнт шлюбності |
|
|
|
|
|
3. Рівень безробіття у % до економічно активного населення |
|
|
|
|
|
4. Індекс захворюваності населення |
|
|
|
|
|
5. Забезпеченість населення закладами освіти |
|
|
|
|
|
6. Рівень споживання основних видів продовольчих товарів на одну людину в рік: |
|
|
|
|
|
Загальний індекс розвитку соціальної безпеки регіону |
|
|
|
|
|
Індекс соціально-економічної безпеки регіону |
|
|
|
|
|