Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vashchenko_Upravl_potents_pred_2008.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
588.8 Кб
Скачать

Мета управління

Прискорення процеса управління

Ефективність використання ресурсів

Інтенсифікація процеса управління

Інформаційне забезпечення процеса управління

Використання техніка управління

Персонал управління

Економія часу в процесі управління

Економія витрат в процесі управління

Вибір типу процесу управління

Регулювання процесів взаємодії ланок, етапів

Рис. 2. Фактори інтенсифікації процесу управління організаційним потенціалом

4. Вибір раціональної оргструктури

При проектуванні оргструктури з урахуванням цілей і завдань, що стоять перед підприємством, передбачається певна послідовність практичних дій:

  1. Розподіл підприємства на блоки за напрямами діяльності з урахуванням керівників різних рівнів управління.

  2. Установлюються співвідношення повноважень різних посад.

  3. Розробляються посадові обов ’язки для кожного виконавця.

  4. Оцінюється потенціал загального керівництва, від чого залежить ефективність нової структури.

До основних проблем удосконалення оргструктури управління можна віднести:

  1. удосконалювання госпрозрахункових відносин;

  2. впровадження матричної оргструктури управління, якщо вона враховує специфіку підприємства;

  3. дотримання норм керованості для менеджерів різних рівнів управління;

  4. чіткий розподіл функціональних обов ’язків та їхнє успішне виконання;

  5. демократичність управління при одночасній твердості відповідальності.

Література:

1.Кучер М.Н. Оценка экономической эффективности организационных систем предприятий промышленности //Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.пр.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2002.-Випуск 132.- С.3-12.

2. Економіка підприємства: Підручник / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та ін.. . – Вид.2-ге, перероб. Та доп. – К.:КНЕУ, 2004. – 528с.

3. Ревенко Н.Г., Кучер М.Н. Методологические аспекты управления организационным развитием предприятий // Комунальне господарство міст. Науково-техн. зб. - Вип. 24 - Серія: економічні науки. - Київ: "Техніка". - 2000. - С.75 - 82

Тема 9. Реінжиніринг бізнес-процесів як механізм організаційного потенціалу підприємства

1. Історія виникнення реінжинірингу

2. Поняття "інжиніринг бізнесу" і "реінжиніринг бізнесу"

3. Чинники успіху реінжинірингу бізнес-процесів

4. Типові помилки при проведенні реінжинірингу

КЛЮЧОВІ СЛОВА: інжиніринг бізнесу, реінжиніринг бізнесу, процес, бізнес процеси, об’єкт реінжинірингу.

Інжиніринг бізнесу - це набір прийомів і методів, які компанія використовує для проектування бізнесу у відповідності до своїх цілей. Необхідність проведення інжинірингу можна пояснити таким чином. Найбільш фундаментальна рушійна сила кожної компанії - потреба покращення свого фінансового положення. Кажучи простіше, компанія повинна робити гроші.

Отже, інжиніринг бізнесу направлений на організацію комерційного підприємництва на конкурентноздатній основі. На перший погляд тут немає нічого нового. Підприємці завжди прагнули конкурентоспроможності. Проте тільки реінжиніринг передбачає новий спосіб мислення - погляд на побудову компанії як на інженерну діяльність. Компанія розглядається як щось, що може бути побудовано, спроектовано або перепроектовано відповідно до інженерних принципів.

Об'єктом реінжинірингу є процеси, а не компанія. Компанія проводить реінжиніринг не відділень виробництва або продажу, компанія здійснює реінжиніринг роботи, яку виконують люди в цих підрозділах.

М.Хаммер запропонував таке визначення: "реінжиніринг - це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних поліпшень у вирішальних, сучасних показниках діяльності компанії, таких, як вартість, якість, сервіс і темпи".

Ключові слова: фундаментальний, різкий (стрибкоподібний), радикальний, процес.

Чинники успіху РБП: мотивація, керівництво, співробітники, зрозумілість, бюджет, фокусування, чітко визначені ролі і обов'язки, відчутні результати, технологічна підтримка, консультації, ризик..

Теоретичний розгляд сутності реінжинірингу визначає три сторони понятійної піраміди.

  1. Суспільно-історична – реінжиніринг як рушійна сила зміни застарілих капіталістичних (промислових) систем управління підприємством. «Застарівання» форм управління виражається не в якісному їх наповненні, а в отриманні додаткових властивостей, що забезпечують можливість зростання підприємства і гнучкість системи управління, що є неодмінними чинниками існування підприємства в умовах глобалізації.

  2. Логічна – реінжиніринг як інструмент підготовки нової структурованої форми управління підприємством з використанням методик і теоретичних викладень ІТ в її проектуванні.

  3. Фізична – реінжиніринг як інструмент розділення тіла підприємства на самостійно функціонуючі ділянки, що вимагають ухвалення рішень лише при зміні параметрів на вході і виході процесів.

Всі приклади успішного бизнес-реінжинірингу можуть бути охарактеризовані чотирма аспектами, властивими реінжинірингу:

  • Орієнтація на процес. У всіх трьох випадках позитивний результат отриманий не завдяки орієнтації на вузьку задачу, вирішувану в визначених організаційних межах, а завдяки розгляду всього процесу в цілому.

  • Амбіції. Всі компанії ставили перед собою мету забезпечити якісний прорив в рішенні задачі, їх не влаштовувало поліпшення на 10 - 50 %, забезпечуване автоматизацією.

  • Відмова від встановлених правил. Кожна компанія при проведенні реінжинірингу неминуче приходила до необхідності відмовитися від встановлених раніше непорушних правил ведення бізнесу.

  • Інформаційні технології. Засобами, які дозволили кожну з розглянутих вище компаній відмовитися від застарілих правил і створити моделі нових процесів, стрибкоподібно поліпшивши основні показники, з'явилися інформаційні технології.

Найхарактерніші помилки, що зустрічаються при проведенні реінжинірингу.

  1. Компанія намагається покращувати існуючий процес замість того, щоб перепроектувати його.

  2. Недооцінка ролі цінностей і переконань виконавців.

  3. Згода задовольнятися малим.

  4. Передчасне завершення реінжинірингу.

  5. Обмежена постановка задачі.

  6. Існуюча корпоративна культура і прийняті в компанії принципи управління можуть перешкоджати реінжинірингу.

  7. Спроби здійснювати реінжиніринг не "зверху-вниз", а "знизу-вверх".

  8. Призначення відповідальним за реінжиніринг старшого менеджера, який не розуміє, що це таке.

  9. Недостатнє виділення ресурсів на проведення реінжинірингу.

  10. Реінжиніринг проводиться на фоні безлічі інших заходів.

  11. Кількість проектів по реінжинірингу не повинна бути великою.

  12. Компанія концентрується виключно на задумах.

15. Недоцільно проводити реінжиніринг за рік або за два до відставки виконавчого директора компанії.

16. Спроба провести реінжиніринг, не ущемивши нічиїх інтересів

17. Компанія відступає, коли зустрічає опір співробітників, незадоволених наслідками реінжинірингу.

18. Розтягнуте проведення реінжинірингу.

Розкриття сутності реінжинірингу потребує широкого підходу, бо він передбачає діяльність, спрямовану на створення нових або корінне удосконалення (перебудову) старих процесів, а тому включає як радикальне перепроектування бізнес-процесів, так і поступове їх удосконалювання.

Література:

1.Калянов Г.Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процесов: Учеб.пособие. – М.:Финансы и статистика, 2006. – 240с.

2.Куте лев П.В., Мишурова И.В. Технология реинжиниринга бизнеса: Учебное пособие. – Москва: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2003. – 176с.

3.Фролова Л.В. Логістичне управління підприємством: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – Донецьк: Дон дует, 2004. – 261с.

4.Фролова Л.В. Механізми логістичного управління торговельним підприємством: Монографія. – Донецьк: Дон дует, 2005. – 322с.