МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра економіки підприємства

Ващенко Н.В.

Управління потенціалом підприємства

Конспект лекций

для студентів ІЕУ спеціальностей

8. 050108, 7.050.108 «Економіка підприємства»

2008р.

Змістовий модуль I.

Потенціал підприємства: сутність і механізм формування

Тема 1. Основи управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства

1. Сутнісно-змістовна характеристика потенціалу підприємства

2. Оптимізація структури потенціалу підприємства

3. Фактори, які впливають на потенціал підприємства

КЛЮЧОВІ СЛОВА: потенціал, структура потенціалу, об’єктна складова, суб’єктна складова, види потенціалу, обсяг потенціалу

ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА - інте­гральне відображення (оцінка) поточних і майбутніх можливос­тей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допо­могою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб кор­поративні та суспільні інтереси.

Розрізняють потенціал виробничий, економічний, інтелектуальний, експортний, кадровий (людський), фінансовий, ресурсний тощо.

Ресурси підприємства об'єднуються в три групи:

1) Матеріальні ресурси. Сюди відносяться активи, які відобра­жаються в балансі компанії: основні і оборотні засоби, інвестиції. Матеріальні та фінансові активи і здібності фірми, якщо їх продук­тивно використовувати, визначають вартість підприємства.

2) Нематеріальні активи. Звичайно вони недостатньо відобража­ються у фінансових документах, але в наші дні їх роль у визначенні вартості фірми зростає. Вони включають три групи:

- репутаційні активи - торгові та інші марки, наявність яких сприяє укріпленню довіри споживачів до фірми та її товарів, які про­являються в підвищених обсягах продаж і, нерідко, в цінових пре­міях;

- власні технології - включають патенти, авторські права і вироб­ничі секрети, які дозволяють фірмі з вигодою для себе викорис­товувати унікальні знання;

- стратегічні активи - це наявні переваги фірми, завдяки яким вона займає монополістичну позицію або обслуговує унікальний ринок.

Стратегічні ресурси - це сукупність здібностей (умінь та можли­востей) виробничої системи, зокрема:

- здібності до макроекономічного аналізу ситуації в країні і за її межами;

- здібності до своєчасного виявлення актуальних потреб та запитів потенційних покупців;

- здібності до аналізу економічної кон'юнктури ринків товарів та послуг, які дозволяють ефективно, своєчасно і якісно задовольняти виявлені нужди, потреби і запити;

- здібності до аналізу зон стратегічних ресурсів, а також до аналізу діяльності груп стратегічного впливу;

- здібності до висування конкурентоспроможних ідей в сфері конструювання, технології і організації виробництва товарів та послуг, які користуються попитом на товарних ринках;

- здібності до реалізації конкурентоспроможних ідей в процесі виробництва товарів та послуг, просування їх на ринок, організації їх післяпродажного сервісу;

- здібності до підтримання конкурентного статусу фірми (КСФ) за рахунок управління стратегічними наборами зон господарювання;

- здібності постійно вдосконалювати виробничий потенціал фірми, тобто розширити її граничні можливості.

3) Людські ресурси. Цінні знання та навички, якими володіють працівники, а також їх здібності та готовність до спільної діяльності з іншими членами організації. В зв'язку з постійно зростаючою роллю знань уміння компанії приваблювати і утримувати у себе високо­кваліфікованих працівників все вище оцінюється інвесторами.

Організаційні здібності - це вміння фірми використовувати кон­кретні можливості, які визначаються ресурсами фірми і здатністю менеджменту використовувати їх для реалізації обраної стратегії.

Найбільший інтерес становлять здібності фірми до створення відмін­них (від інших) переваг, які називають стрижневими компетенціями організації або здібностями, використання яких робить значний внесок у створення споживчих цінностей і створює основу для входу на нові ринки.

Потенціал, що об'єднує в собі як просторові, так і тимчасові ха­рактеристики, концентрує одночасно три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властиво­стей, нагромаджених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття «потенціал» фактично набуває значення поняття «ресурс».

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежу­вання реалізованих і нереалізованих можливостей. У цій своїй функції поняття «потенціал» частково збігається з поняттям «резерв».

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як мож­ливі) елементи майбутнього розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, по­нять, як «ресурс» і «резерв».

Беручи загалом, до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов’язано з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найважливіших з цих елементів становить дуже складну проблему, що підтверджується безліччю різних думок науковців з цього приводу.

СТРУКТУРА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА включає :

Об’єктні складові – це сукупність трудових, матеріальних, нематеріальних і природних ресурсів, що включені та не включені з яких-небудь причин у виробництво та мають реальну можливість брати в ньому участь. Вони пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства, споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування.

Включають:

Інноваційний потенціал - сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал - наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції.

Фінансовий потенціал - це обсяг власних, позикових та залуче­них фінансових ресурсів підприємства, який знаходиться в його розпо­рядженні для здійснення поточних і перспективних витрат

Потенціал відтворення - сукупність матеріа­льно-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капі­талу, які знаходяться у розпорядженні підприємства, можуть бути додатково залучені та використані для простого й розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

Суб’єктні складові - здібності робітників, колективів до використання ресурсів та створення максимального обсягу матеріальних благ та послуг, а також здібності управлінського апарату підприємства до оптимального використання наявних ресурсів. Вони пов’язані із суспільною формою їх прояву, не споживаються, а виступають як передумова, як загальноеконо­мічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального ви­користання об'єктних складових.

Включають:

Науково-технічний потенціал - узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва: науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів (у тому числі науково-технічних кадрів), які є у розпорядженні підприємства для вирішення науково-технічних проблем.

Управлінський потенціал - навички та здібності керівників усіх рівнів менеджменту щодо формування, організації, створення на­лежних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства. У загальному вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів

Потенціал організаційної структури управління - загальнокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює у собі рівень ор­ганізації функціональних елементів системи та характер взаємозв'язків між ними.

Маркетинговий потенціал - максимальна можливість підпри­ємства щодо систематизованого та планомірного спрямування всіх його функцій (визначення потреб і попиту, організації виробництва, продажу та післяпродажного обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

Логістичний потенціал підприємства можна визначити як макси­мальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтег­рованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо перемі­щення в просторі та руху в часі: персоналу — перевезення співробітників, розміщення їх по службових приміщеннях, переміщен­ня згідно з часовим графіком роботи; матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передача, обробка, збережен­ня і трансформація.

Особливої уваги в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони не підпадають під зазначену класифікацію складових потенціалу підпри­ємства, їх не можна однозначно віднести ані до суб'єктних, ані до об'єктних складових.

Трудовий потенціал - персоніфікована робоча сила, яка роз­глядається в сукупності своїх якісних характеристик.

Інфраструктурний потенціал - збалансовані з вимогами вироб­ництва можливості цехів, господарств і служб, які забезпечують необ­хідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задо­волення соціальних потреб його персоналу.

Інформаційний потенціал - єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку та прийняття управлінських рішень і впливають на характер виробницт­ва

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

• обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

• можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним, та мотиваційним потенціалом;

• можливостями менеджменту оптимального використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати й оновлювати організаційні структури підприємства);

• інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності;

• інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації і управління господарськими процесами;

• фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів);

• іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

Перспективні можливості відкриваються для будь-якого підпри­ємства в будь-якій ситуації, але для того, щоб ними скористатися, підприємство повинно володіти певним потенціалом. Головні фак­тори, які визначають потенціал підприємства, зображені на рисунку1.

Перелічені фактори можна використати для з'ясування поточ­ного потенціалу підприємства і для визначення його можливого потенціалу і на цій основі визначити так званий норматив можли­востей потенціалу.

Швидкість і обґрунтованість прийняття рішень

Рівень делегування повноважень

Рівень планування

Проходження інформації

Обсяг власних засобів

Можливість залучення кредитів

Обсяг дебіторської заборгованості

Рівень співвідношення ціна/якість

Наявність відомих власних марок

Рівень кваліфікації

Рівень мотивації

Перспективи кар'єрного зростання

Лідерська влада

Влада посади

Влада примусу

Рівень прив'язки до реальності

Основні покупці

Частка на ринку

Конкурентна перевага, імідж

Система управління

Фінанси

Персонал

Стиль керівництва

Технологічний рівень і гнучкість ліній

Можливість розширення

Якість управління товарними запасам

Наявність власної збутової сітки Реальні обсяги продаж

Пропускна спроможність збутової структури

Виключний доступ до сировини

Доступ до ексклюзивної інформації

Ексклюзивне право на частину ринку

маркетинг

Товар/ послуга

Виробництво

Збут

Наявність альтернативних постачальників

Кредит довіри у постачальників

Власне забезпечення поставок

Рівень ефективності вище середнього по галузі

Постачання

Ексклюзивні можливості

Загальна

ефективність

Рисунок 1. Фактори потенціалу підприємства

Література:

1. Адимбаев Т. А. Экономический потенциал и зффективность его использования. — Алма-Ата: Наука, 1990. — 369 с.

3. Иванов, Левина, Михальская и др. Производственньш потенциал: обновление и использование. — К.: «Наукова думка», 1989. — 254 с.

4. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: Формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

5. Олексюк О. І. Управління потенціалом акціонерних товариств // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. — К., 2001.

6. Попов Е. , Ханжина В. Структура рыночного потенциала предприятия // Проблемы теории и практики управления. – 2001. - № 6.

7. Рєпіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. — 1998. — № 2. — С. 262—271.

8. Синица В. Г. Производственньш потенциал предприятия и зффективность его использования // Зкономика промьішленного произ-водства, Республиканский межведомственньш сборник научньїх тру-дов. — Минск. — 1992. — Вьш. 21. — С. 73—78.

9. Зкономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред. А. П. Градова. — 3-є изд., испр. — СПб.: Спец-Лит. — 2000. — 589 с.

10. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.-метод. посібник для сам ост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 261с.

11. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316с.

12. Хомяков В.І., Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства. – К.: Кондор, - 2007. – 400с.