Тема 7. Мотивація

Навчальні настанови

7.1. Поняття мотивації.

7.2. Змістовні теорії мотивації

7.3. Процесуальні теорії мотивації.

7.4. Стилі управління: одномірні стилі управління, багатомірні стилі управління

Стислий зміст теми

Мотивація – це процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистих цілей чи цілей організації. (Ми розглянемо це при характеристиці заключного контролю).

Усі теорії мотивації поділяються на дві категорії:

Змістовні (традиційні) теорії – вивчають людські потреби.

Процесуальні (більш сучасні) теорії – ґрунтуються на тім, як поводяться люди з урахуванням сприйняття і пізнання. Це: теорія чекання, теорія справедливості, модель мотивації Портера-Лоулера.

Розвиток теорій мотивації носить еволюційний, а не революційний характер. Щоб зрозуміти зміст обох теорій, треба засвоїти зміст тих понять, на яких вони базуються: потреби; винагороди.

Вивчення основних положень таких найвідоміших теорій змісту мотивації: теорії ієрархії портеб А.Маслоу, теорії ERG К.Альдерфера, теорії набутих потреб Д.МакКлелланда, теорії “мотиваційної гігієни” Ф.Герцберга. Для глибокого засвоєння сутності зазначених теорій рекомендується звернути особливу увагу на їх відмінності щодо переліку потреб, що в них розглядаються, послідовності їх задоволення, характеру взаємодії тощо.

В процесі вивчення трьох ключових теорій процесу мотивації необхідно розібрати основні положення: теорії сподівань В.Врума, теорії справедливості С.Адамса та комплексної теорії мотивації Портера-Лоулера. Спочатку варто усвідомити загальну концепцію процесного підходу до мотивації, тобто того, що об¢єднує всі ці теорії. Після цього можна розглядати, як кожна із зазначених теорій вирішує питання побудови мотиваційого процесу і механізмів мотивації людини до діяльності в організації.

Стиль управління (Мескон) – звична манера поводження керівника стосовно підлеглих з метою надання на них впливи і спонукання до досягнення цілей організації.

Одномірні стилі управління: авторитетний, демократичний, ліберально-попустительский.

Контрольні питання

1. Розкрийте сутність функції мотивації

2. Ієрархія потреб Маслоу

3. Теорія потреб МакКлеланда

4. Теорія мотивації Герцберга

5. Процесуальні теорії мотивації.

6. Розкрийте сутність поняття "стиль управління".

7. Розкрийте взаємозв'язок між стилем та методами управління.

8. Назвіть та охарактеризуйте одномірні стилі управління.

9. Які Вам відомі варіанти взаємодії в межах стилів управління.

10. Висвітліть сутність методики оцінки ефективності стилів управління, запропонованої Лайкертом.

11. Назвіть та охарактеризуйте багатомірні стилі управління.

Тести для самоконтролю

1. Мотивація праці це:

а. те, що внутрішньо спонукає діяльність людини;

б. сукупність внутрішніх та зовнішніх факторів які спонукають людину до діяльності, визначають характер поведінки, спрямовують на досягнення цілей організації;

в. процес спонукання інших для досягнення цілей організації.

2. Стимулювання праці — це:

а. процес використання різних стимулів для мотивування людей;

б. процес впливу на людину з метою її спонукання до певних дій шляхом пробудження в неї певних мотивів;

в. процес спонукання людини до певних дій,

3. Змістовні теорії мотивації до праці:.

а. базуються на ідентифікації тих внутрішніх спонукань, які примушують людину діяти певним чином;

б. аналізують те, як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей і як обирає конкретний вид поведінки;

в. спрямованні на визначення та виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на людину з метою досягнення цілей організації.

4. Потреба у самовиразі за Маслоу означає:

а. бажання людей бути компетентними, сильними, впевненими у собі, здібними, а також визнання цих їх якостей іншими людьми в організації;

б. спонукання людини до найбільш повного використання своїх знань, здібностей, вмінь і навичок;

в. бажання людей знаходитися в стабільному та визначеному становищі.

5. Основна критика теорії Маслоу зводиться до того, що:

а. Маслоу значно перевищував значення фізіологічних потреб;

б. задоволення якоїсь однієї потреби не призводить до автоматичного задоволення потреб наступного рівня;

в. Маслоу не пояснює механізму мотивації людини до трудової діяльності.

6. Потреба у владі в системі управління персоналом МакКлеланда - це:

а. прагнення людини досягти поставлених цілей більш ефективно, ніж вона робила раніше;

б. прагнення контролювати поведінку людей, здійснювати вплив на їх дії і брати на себе відповідальність за колег;

в. прагнення до створення дружніх стосунків з співробітниками.

7. До мотивуючих факторів у двофакторній теорії Герцберга належать:

а. зарплата, повага, можливість творчої роботи, досягнення;

б. досягнення, визнання, відповідальність, просування, можливість росту;

в. умови роботи, безпека, зарплата, режим роботи, стосунки з колегами і керівниками.

8. Зміст теорії справедливості можна охарактеризувати, як:

а. процес мотивації, що складається з трьох блоків: зусилля, виконання і результат та вивчення взаємодій цих блоків;

б. вивчення, яке визначає процес визначення людьми відношення оптимальної винагороди до затрачених зусиль і співставлення з винагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу;

в. визначення ступеня задоволеності чи незадоволеності, який виникає внаслідок отримання певної винагороди.

9. Найбільш важливий висновок Портера-Лоулера:

а. результативна праця є причиною повного задоволення;

б. задоволення веде до досягнення більш високих результатів у праці;

в. дружні стосунки між підлеглими і керівниками призводять до задоволення, що підвищує ефективність праці.

10. Згідно з двофакторною теорією Герцберга:

а. зворотнім почуттю задоволення від праці є байдужність;

б. зворотнім почуттю задоволення від праці є незадоволення;

в. зменшення незадоволення передає знаходженню задоволення.

11. Три потреби, які мотивують людину за МакКлеландом:

а. визнання, повага, влада;

б. визначеність, соціальні потреби, самореалізація;

в. влада, успіх, приналежність.

12. Соціально-психологічний метод підсилення мотивації спрямований на:

а. розробку виробничої демократії-і нормального стану, в якому людина почуває себе комфортно;

б. встановлення сприятливого клімату в колективі;

в. створення належних умов для трудової діяльності.

13. В умовах перехідної економіки переважають методи мотивації персоналу:

а. адміністративні;

б. економічні;

в. соціально-психологічні.

14. Система мотивації праці включає декілька груп:

а. організаційна, психологічна, змістовність праці, інформаційна;

б. змістовність праці, статутні мотиви, мотиви отримання матеріальних благ, мотиви, орієнтовані на певну інтенсифікації праці;

в. зусилля, сприйняття, результати, винагорода, ступінь задоволення.

15. Організаційно-виробничі методи підсилення мотивації спрямовані на:

а. створення належних умов для трудової діяльності;

б. створення системи правил, яка сприяє досягненню поставленої мети;

в. створення гнучкої системи економічного стимулювання.

16. Фактори загального мікросередовища:

а. характеризують організаційну структуру колективу;

б. діють у рамках певного колективу;

в. відображають зовнішні умови у специфіці працівника та об'єктивні умови діяльності.

17. Під мотивацією трудової діяльності розуміють:

а. процес свідомого вибору людиною того чи іншого типу поведінки, який визначається комплексним впливом зовнішніх (стимули) і внутрішніх (мотиви) факторів;

б. тривалий вплив на робітника з метою зміни структури ціннісних орієнтацій та інтересів;

в. формування у робітника відповідного мотиваційного ядра і розвиток на ■ цій основі трудового потенціалу.

18. Теорія переваг і очікувань В. Врума належить до:

а. процесуальних теорій мотивації;

б. змістовних теорій мотивації;

в. ситуаційних теорій мотивації. ,

19. До змістовних теорій мотивації належить:

а. теорія потреб Мак Клеланда;

б. теорія очікувань В.Врума;

в. теорія Портера-Лоулера.

20. Мотивація праці це те, що спонукає працівника до трудової діяльності:

а. зсередини;

б. зсередини і ззовні;

в. ззовні.

21. Потреба працівника до співучасті в процесі праці вимагає:

а. створення для нього умов поєднання праці і відпочинку;

б. створення для нього умов біль широкої взаємодії з колегами по роботі;

в. створення для нього умов широкої взаємодії з керівниками.

22. Мотивація в системі управління персоналом - це:

а. спонукання самого працівника до ефективної діяльності;

б. процес спонукання себе та інших до ефективної діяльності з метою досягнення поставлених перед організацією цілей.

в. процес досягнення поставлених перед організацією цілей.

23. Мотиви в процесі праці можуть мати характер:

а. тільки позитивний;

б. позитивний і негативний;

в. тільки негативний.

24. В основі всіх сучасних теорій мотивації лежить:

а. основна заробітна плата;

б. потреби і винагороди;

в. премії;

г. додаткова заробітна плата.

Ситуаційні завдання

Ситуація 1.

Одним з найважливіших завдань менеджменту є створення механізму заохочення працівників до ефективного виконання заданих функцій згідно з визначеними функціями і завданнями. Таким механізмом є обґрунтована система мотивації, яка дає змогу цілеспрямовано впливати на поведінку людей відповідно до потреб організації. Які з відомих Вам прийомів мотивації найбільше підходять до умов сучасної України? А які найменш?

Ситуація 2.

Проаналізуйте вплив на поведінку людини в організації різних парних комбінацій потреб влади, успіху та причетності. Слід розглянути це стосовно до поведінки:

а) начальнику функціонального підрозділу;

б) менеджера низової ланки.

Ситуація 3.

Уявіть, що Ви – керівник підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки. Які методи мотивації, з урахуванням обмеженості реальних фінансових ресурсів у підприємства, доцільно, на Ваш погляд, використовувати в процесі управління підприємством для забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтуйте свої про позиції.

Ситуація 4.

Ви – начальник відділу кадрів підприємства. ДФ ДП “Прогрес-Трейдінг” ВАТ “Прогрес” у своїй діяльності керується законодавством України, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах України та за кордоном, круглу печатку з своїм найменуванням, кутовий та стрічковий штампи. Підприємство також має товарний знак та фірмову символіку.

Розвиток ринкових відносин висуває нові вимоги до якісної організації праці на сучасних підприємствах, характеру розв'язуваних при цьому задач, а також до методів їхнього рішення.

В результаті проведеного аналізу господарчої діяльності ДФ ДП “Прогрес-Трейдінг” ВАТ “Прогрес” за останні два роки період була виявлена збільшення загального обсягу товарообороту і, як наслідок цього, - збільшення прибутку, а також інших показників фінансово-господарчої діяльності підприємства.

Отже, під впливом збільшення товарообігу і збільшення чисельності працівників підприємства продуктивність праці також збільшується в звітному році в порівнянні з минулим на 11,18 тис. грн./чол., а фонд заробітної плати підприємства збільшився в звітному році в порівнянні з минулим на 23,55%.

На ДФ ДП “Прогрес-Трейдінг” ВАТ “Прогрес” у звітному році середньооблікова чисельність робітників зросла на 1 чол. порівняно з попереднім роком і склала 36 чоловік. Коефіцієнт плинності кадрів збільшився на 0,03, а коефіцієнт загального обороту кадрів на 0,08 це не дуже добре впливає на роботу підприємства.

Дослідження також показали, що на підприємстві існує ряд певних проблем: мають місце проблеми у економічному керівництві (стратегічні і тактичні плани розробляються на недостатньо високому рівні, не здійснюється аналіз економічної діяльності підприємства) та технологічному керівництві (низький рівень впро­вадження прогресивних технологій, раціоналізації виробничих процесів); не застосовуються додаткові (заохочувальні) форми оплати праці за особистий внесок; технічне забезпечення і механізація праці не відповідають сучасним вимогам; а також забезпеченню сприятливого режиму і умов праці робітників; не здійснюється оцінка ефективності роботи апарату управління на підприємстві; інформаційний обмін у підприємстві не є оптимальним; система зворотного зв'язку не є ефективною.

Також було проведене опитування персоналу, за яким було виявлено, що думка опитуваних багато в чому сходяться і говорить про те, що керівник ДФ ДП “Прогрес-Трейдінг” ВАТ “Прогрес” є не тільки офіційним, але і неофіційним лідером, а також має достатню кількість ділових якостей, серед яких організаторські здібності, прагнення до перетворень, до нового, уміння організовувати колективна творчість. Однак йому варто приділити увага на завищену самооцінку своїх дій.

Отже керівнику ДФ ДП “Прогрес-Трейдінг” ВАТ “Прогрес” необхідно працювати над собою для завоювання ще більш значимого положення в колективі.

Завдання:

1. Оцініть використання заходів як економічної, так і неекономічної мотивації на ВАТ „Прогрес”

2. Складіть запитальник для визначення ступеня задоволеності роботою на підприємстві.

3. Розробіть систему мотивації на підприємстві.