Мал. 48. Типи кривих довгострокових atc

Не можна вважати, що в усіх випадках розширення обсягів випуску супроводжуватиметься чітко окресленою зміною названих тимчасових інтервалів. Господарський досвід показує, що для деяких галузей (наприклад, для обробної) типовою є відносна тривалість позитивного ефекту масштабу за умови великих обсягів випуску (мал.48, в).

З мал. 48.в видно, що крива довгострокових ATC спочатку стрімко падає, потім темп падіння уповільнюється, вона плавно знижується при збільшенні обсягу випуску. Середні витрати наближаються до постійних. Такі криві називаються ще L-подібними кривими.

В цілому структура галузі залежить не тільки від умов формування довгострокових середніх витрат, а й від ролі державної економічної політики, місця національної економіки в системі міжнародного поділу праці і ряду інших чинників.

61.

Мінімізація витрат у довгостроковому періоді — основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів виробництва.

Криві витрат у довгостроковому періоді показують мінімальні ьятрати виробництва будь-якого обоягу продукції, якщо всі фактори виробництва є змінними.

Протягом довгострокового періоду виробники мають можливість контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність виробничої діяльності на підприємстві, але й розміри і кількість підприємств.

Приклад¹

Фірма розглядає 4 варіанти розмірів своїх заводів. Розміри кожного з них дозволяють працювати з мінімальними середніми витратами (АС) при обсягах випуску, що відрізняються один від одного на 1000 одиниць.

Варіанти випуску продукції: 1000, 2000, 3000, 4000 одиниць. Накреслимо короткострокові криві витрат для всіх заводів (рис. 8.3).

Довгострокова крива середніх витрат (LAC) отримується з короткострокових кривих середніх витрат (АС,, АС₂, АС₃, АС₄).

LAC має плавний вигляд, якщо розмір підприємства можна змінювати таким чином, щоб обсяг продукції (при мінімальних АС) був на одиницю більшим, ніж на попередньому підприємстві.

Якщо еластичність розширення виробництва така, що при мінімальних середніх витратах (АС) випуск збільшується на одиницю, то крива середніх витрат у довгостроковому періоді (LAC) є відповідною множиною кривих середніх витрат (рис. 8.4).

Граничні витрати в довгостроковому періоді (LMC — Long Marginal Cost) — це величина зміни витрат при зміні обсягу випуску, коли всі фактори виробництва є змінними; це приріст витрат виробництва в умовах можливої зміни розмірів підприємства.

Є три варіанти співвідношення LMC і LAC:

LMC < LAC — підприємства зменшуються.

LMC > LAC — підприємства збільшуються.

LMC = LAC — коли LAC постійні або мають мінімальне значення.

63.

Метою функціонування будь-якої фірми є прибуток, як результат її діяльності. Розмір отримуваного фірмою прибутку залежить від якості внутрішнього менеджменту, а також від ступіня конкуренції і від ступіня впливу фіми на ціну продукції.

Умови взаємодії фірм і ціноутворення на ринках залежать від типу ринкової структури, який визначається наступними характеристиками:

1. Часткою фірми в ринковому обсязі попиту і пропозиції;

2. Ступінем однорідності продукції на ринку;

3. Можливістю входження нових фірм на ринок и виходу з нього;

4. Умовами взаємодії продавців і покупців на ринку, можливість змови учасників;

5. Доступом до інформації, необхідної для визначення поведінки на ринку.

Існує декілька типів ринкових структур: досконала конкуренція, монополія, олігополія і монополістична конкуренція. Коротка характеристика цих ринкових структур наведена в таблиці 10.

Таблиця 10. Характеристика типів ринкових структур

Тип ринкової структури	Кількість фірми	Характер продукції	Вхід / вихід	Доступ до інформації	Приклади
Досконала конкуренція	Багато дрібних фірм	Однорідний	Вільний	Вільний	Ринки сільськогосподарської продукції
Монополія,	Одна велика фірма	Унікальний	Неможливий	З труднощами	Залізниця, “Укртелеком”
Олігополія	Дві – десять фірм	Однорідний чи диференційований	Можливі окремі перепони	Деякі обмеження	Ринки сталі, алюмінію, автомобільної, побутової техніки
Монополістична конкуренція	Багато дрібних і середніх фірм	Диференційований	Вільний	Деякі обмеження	Харчова і легка промисловість, побутова хімія

Досконала конкуренція – такий тип ринкової структури, для якого характерні:

1. Велика кількість дрібних фірм, частка кожної з яких у загальному обсязі попиту і пропозиції незначна;

2. Абсолютна однорідність продукції фірми;

3. Можливість вільно входити на ринок і залишати його;

4. Відсутність взаємодії постачальників і споживачів між собою, поведінка учасників на ринку не є стратегічною;

5. Повна поінформованість всіх учасників ринку.

Порушення будь-якої з цих умов призводить до ринку з недосконалою конкуренцією.

Варто зазначити, що реальних ринків, де одночасно і в повному обсязі виконуються всі ці умови, не існує. Мова йде про ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, відхилення від якого можуть призвести до певних суспільних втрат.

Серед існуючих ринків до умов ринкової конкуренції наближаються деякі сільськогосподарські ринки, валютні ринки, фондові біржі.

Основна відмінність недосконало конкурентних ринків від досконало конкурентних ринків полягає у можливості учасників неконкурентних ринків в тій чи іншій мірі впливати на ринкові ціни, в той час як учасники повністю конкурентного ринку приймають ціну як задану (price-takers).

64.

Нам уже відомо: 1) кількість продукту, яку хоче придбати споживач, залежить від його ціни; 2) крива попиту показує, скільки може заплатити споживач за різні

КІЛЬКОСТІ продукту; 3) ціна на кривій попиту показує, скільки споживач може заплатити за кожну одиницю виробленого продукту. Виторг – це сума грошей, .яка надходить вiд продажу фiрмою певної кiлькостi товарiв I послуг. Виділяють три види виторгу: середнiй, граничний та загальний.Ціна покупця фактично представляє той дохід, який продавець сподівається отримати за кожну продану одиницю продукції.

Середній виторг — це сума грошей, яку отримує продавець за продану одиницю продукції.

Крива попиту показує виробникові суму, яку він може отримати за продану одиницю із загального обсягу продукції.Крива попиту на продукцію фірми є водночас кривою середнього виторгу. Те, що є ціною за одиницю продукції для покупця, є виторгом за одиницю продукції, або середнім виторгом, для продавця. Якщо покупець має заплатити дві гривні за одиницю продукції, то виторг від цієї одиниці, або середній виторг, який отримає продавець, становить дві гривні.Ціна і середній виторг збігаються; це явище доцільно розглядати з двох позицій — продавця і покупця . Відтак випливає, що АR= Р,де Р— ціна продукту, АR — середній виторг.

 Загальний виторг — це добуток ціни та кількості проданого продукту: ТR = АRхQ. Оскільки АR= Р, то ТR=Рx Q.

 Граничний виторг — це зміна загального виторгу фірми, що походить із продажуоднієї додаткової одиниці її продукту. МR — це додатковий виторг, отриманий виробником внаслідок зниження ціни і продажу додаткової одиниці продукції.Граничний виторг обчислюють за формулою:

МR=< ТК /<Q,де <ТК — зміна загального виторгу;<Q — зміна кількості проданої продукції.

66.