
- •1.Розвиток літ.Жанрів на поч. 20 ст. Нові імена в укр.Літературному процесі.
- •2. Світові образи і сюжети в творчості лу
- •3. 42. Аналіз новели кобилянської "битва"
- •4. Новаторство драматургії в. Винниченка
- •5. Творчість Марка Черемшини
- •6. Аналіз поетичного циклу Лесі Українки «Сім струн».
- •7. Поетичні збірки Лесі Українки. Загальна характеристика.
- •8. Повісті м. Коцюбинського. Тематика і проблематика
- •9.Новела «Сини»
- •11. Поетика Лесі Українки – поетеси.
- •12. Аналіз драми в. Винниченка "Чорна Пантера і Білий Ведмідь"
- •39. Аналіз драми в. Винниченка
- •13. Історичні обставини розвитку укр..Літератури кін.19-поч.20 ст.
- •14.Стефаник як творча індивідуальність
- •15. Поетика новели м. Коцюбинського “Intermezzo”
- •16. Розвиток і багатство прозових жанрів укр..Літератури кін.19-поч.20 ст.
- •17. Драматургія лу
- •18. Поетика новели Кобилянської "Юда"
- •19. І.Франко про українську літературу кін 19-20 ст.
- •43.Іван Франко про літературний процес кін 19-поч. 20 ст.
- •20.Василь Стефаник – новеліст
- •21. Аналіз драми «Кассандра» лу
- •22. В.Винниченко – письменник і політичний діяч
- •41. Життєвий шлях в. Винниченка
- •23.Поезія Олександра Олеся. Поетика.
- •24. Аналіз новели м. Коцюбинського «в дорозі»
- •25.Іван Франко про українських письменників кін 19-поч. 20 ст.
- •27. Новела «Новина»
- •26. Ліро-епічні твори лу
- •28. Творчий шлях м. Коцюбинського
- •35. М. Коцюбинський як творча індивідуальність
- •29. Лісова пісня – вершина Лесиної драматургії
- •30.Аналіз ліричного твору Олександра Олеся.
- •31. Літературні угрупування в укр..Літературі кін. 19-поч. 20 ст.
- •32. Еволюція творчості Лесі Українки.
- •33. Поезії м. Вороного
- •34.Творчість поетів "Молодої Музи"
- •36. Аналіз драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня».
- •37. Модернізм в укр.Літератури кін.19-поч.20 ст.
- •38. Повісті Ольги Кобилянської
- •40. Символізм як літературне явище кін.19-поч.20 ст.
- •44. Синтез мистецтв у творчості кобилянської
- •45. Аналіз новели м. Коцюбинського «Цвіт яблуні»
- •46. Імпресіонізм як літ.Явище кін.19-поч.20 ст.
- •47. Гумор і сатира у творчості Леся Мартовича
- •49. Укр.Поезія кін.19-поч.20 ст. Традиції і новаторство.
- •48. Поетика новели в. Стефаника «Басараби», «Камінний хрест».
- •50. М. Вороний як митець
- •51.Аналіз повісті о.Кобилянської “Людина”
- •52. Неоромантизм як літерат.Явище кін.19-поч.20 ст.
- •53. Поетика л.України-драматурга.
50. М. Вороний як митець
Дух новаторства, непокори, підхоплення нових художніх віянь, наближення української літератури до сприйняття й визнання її Європою — це все Микола Вороний. Поетичне світобачення, тонке розуміння прекрасного, заглиблення в загальнолюдські проблеми і звеличення вічних життєвих цінностей — ось ті чинники, що зробили митця славетним, принесли йому любов розумного інтелігентного читача. Поет шукає нові теми й шляхи їх реалізації, піднімає в поетичних творах важливі морально-етичні та соціальні проблеми. Своїм художнім словом закликає кожного підносити духовність, не бути байдужими, «млявими та недужими» у вирішенні актуальних проблем. Митець переконаний у тому, що мотиви лірики, пов'язані з духовністю, «тягар життя скидають і душу раєм надихають», бо така творчість відчувається серцем. Для митця у всі часи головною була проблема свободи творчості. Тільки ті поетичні рядки, які викликані власними багатими емоціями, хвилюють читача. Вірші, написані на замовлення, — це поетова ганьба. Захоплення Модернізмом аж ніяк не завадило Вороному писати твори, пройняті щирою любов'ю до народу, його традицій, пошаною до його лицарів.Микола Вороний — постать в українській культурі неординарна. Щоб переконатись у цьому, досить згадати, що він був поетом, перекладачем, критиком, істориком літератури, публіцистом, актором, режисером, редактором, дослідником національного театру, світової та вітчизняної драматургії, громадським діячем. Своєю творчістю він обстоював думку про необхідність модернізації української літератури, орієнтації її на Європу.
51.Аналіз повісті о.Кобилянської “Людина”
Ольга Кобилянська брала активну участь у феміністичному русі та була однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині». Вона гостро підняла питання щодо становища жінки в тогочасному суспільсті, виступала за рівноправність жінок та чоловіків.
У її повісті“Людина” головна героїня - Олена Ляуфлер підтримує такі ідеї та активно бореться за свої права. Олена - особистiсть сильна, горда, цiлеспрямована. У неї тонке розумiння мистецтва, різнобічні інтереси. Її не влаштовує буденне жiноче щастя, i вона прагне стати поряд з чоловiками у суспiльному житті. Це протистояння було надзвичайно важким, бо проти Олени були упереджені погляди та ніхто в сім’ї , окрім сестри Ірини, не підтримував її.
Олена завжди шукала у чоловіках – розуміння, що підтримувало б її бажання до самовдосконалення, та самодостатність. Стефан Лiєвич був саме таким, але обставини не дали їм змоги побратись.
Щоб врятувати родину вiд важких бiдувань, дiвчина повинна була вийти замiж за лiсника – Фельса, якого не любила. Вона жертвує своїми поглядами та планами, через це її душу розривають почуття, якi вона ховає за гiркою іронією. Їй залишалося лише бути сильною.
На мою думку, цим твором Ольга Кобилянська показала як важко йти своїм шляхом, коли всі проти тебе.