49. Укр.Поезія кін.19-поч.20 ст. Традиції і новаторство.

Особливості модерну в укр.поезії виявилися у запереченні реалізму, ствердженні суб’єктивізму поетичної творчості, переході зі сфери розуміння у сферу відчуттів, постійному шуканні нових форм, мовному експерименті, розмаїтті літературно-мистецьких течій, угруповань, співіснуванні полярно протилежних течій (напр., футуристи і неокласики). Формування модернізму на західноукраїнських землях пов’язане з виданням у 1905 р. журналу «Світ», а також з утворенням у 1907 р. групи «Молода Муза» (М. Яцків, П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, С. Чарнецький та ін.).

Укр.поезію цього періоду характеризує розмаїття жанрово-стильових тенденцій, розроблення системи віршових форм, широта тематичних меж. В українській поезії найбільш потужно виявили себе символісти, неокласики, футуристи, експресіоністи.

Творчість Олександра Олеся була тим талановитим містком, що поєднував укр. поетичну традицію з новаторськими пошуками молодих модерністів поч.20 ст. Глибина внутрішніх переживань, «злитість» з народнопісенною традицією, талановите інтерпретування світових образів — це ті риси поезії Олександра Олеся, що надавали їй витонченого естетизму, за який йому часто дорікали критики як за відрив від реального життя. Логічним є використання поетом тих жанрів, які допомагали осмислити «мить життя». Це пейзажні вірші-замальовки, вірші-медитації.

У поезії Лесі Українки найвиразніше виявилися всі нові риси поетичної доби. Майстерність розробляння Лесею Українкою нових тем виводить її поезію на європейський рівень, особливо завдяки оригінальному осмисленню нац.теми в своєрідній інтерпретації світових образів та сюжетів. Новаторським є нерозривне поєднання інтимного з громадським у поезіях «Contra spem spero», «Товаришці на спомин», «Порвалася нескінченна розмова». Саме у її віршах повнокровно звучать феміністичні мотиви, виявляються риси елегійного імпресіонізму: «Талого снігу платочки сивенькі», «Романс», «Імпровізація», «Осінь» та ін.

Поєднання елементів лірики і драми у поезії Лесі Українки привело до виникнення особливого жанрового різновиду в укр.літературі — драматичної поеми («Одержима», «Блакитна троянда», «Кассандра» та ін.). Поступовий мистецький пошук досконалих художніх форм сприяв оновленню поетесою вже відомих жанрових форм: сонета, рондо, вірша-імпровізації, білого (неримованого) вірша, діалогічної форми вірша. Леся Українка змогла вивести укр.поезію з обмеженості «хатніх тем» до загальнолюдських обріїв.

48. Поетика новели в. Стефаника «Басараби», «Камінний хрест».

Новела «Басараби» — метафоризована історія роду Стефаників.

Порівняно з попередньою наративною традицією, творчість Василя Стефаника являє наступний, які сно новий рівень. Нові художніцілі, які ставили перед собою ранні українськімодерністи, приму сили митців шука ти й відкрив а ти цілком нові художні засоби. Вираження руху, дії, динаміки, експресії стають першочерговим з а в д а н н я м, що в и к л и к а ло відповідні зміни й на рівні нарації, які ми спробували роз гляну ти на прикладі новели Василя Стефаника "Басараби".

«Камінний хрест» — новела українського письменника Василя Стефаника, написана 1899 року.Оповідання присвячене прощанню емігрантів з рідним краєм. Стефаник розкриває гнітючі переживання емігранта в момент його розриву з рідним селом і тим клаптиком землі, у обробіток якого він уклав усі свої сили і все своє життя. У 1968 році режисером Леонідом Осикою за мотивами новели створено однойменний фільм «Камінний хрест»«Камінний Хрест» — єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам'яний хрест (який і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник.Новела «Камінний хрест» є великим за психологічним проникненням і душевною силою твором української літератури, одним з перших, присвячених стражданням і тяготам українців-емігрантів. Твір мав значний вплив на українських літераторів і громадськість початку ХХ століття.