
- •Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження географії туризму.
- •Ринок туристичних послуг як об’єкт дослідження економіки туризму.
- •Поняття послуги. Особливості туристичних послуг.
- •Ринок туристичних послуг – загальна характеристика і його особливості.
- •Структура ринку туристичних послуг.
- •6. Ринок споживача: структура і територіальна організація.
- •7. Ринок виробника: структура і територіальна організація.
- •8. Індустрія туризму – загальна характеристика і її структура.
- •9. Основні підсистеми індустрії туризму.
- •10. Господарсько-функціональна підсистема індустрії туризму.
- •11. Територіально-функціональна підсистема індустрії туризму.
- •12. Структура і особливості туристичної галузі.
- •13. Підходи до типізації країн за рівнем туристичного розвитку.
- •14.Високоінтенсивний та стабілізований типи ринків туризму.
- •15.Реформовані і акумулюючі типи туристичних ринків.
- •16.Чинники впливу на формування туристичного попиту.
- •17. Зони формування попиту.
- •18.Поняття туристичної дестинації та її основні типи.
- •19 Теорія абсолютних та порівняльних переваг і співвідношення факторів як підходи до вивчення міжнародного туристичного ринку.
- •Теорія попиту, конкурентоздатність світового туристичного простору як підходи до вивчення міжнародного туристичного ринку.
- •21. Характеристика готельного господарства України.
- •22. Характеристика ресторанного господарства України.
- •23. Характеристика транспортного господарства України.
- •25. Характеристика в’їзного туризму України.
- •Характеристика туристичного обслуговування в Україні.
- •27. Регіональний розподіл туристів в Україні.
- •28 Динаміка готельного господарства України за останнє десятиріччя
- •29 Динаміка санаторно-оздоровчої галузі України за останнє десятиріччя
- •30. Динаміка розвитку готельно-оздоровчих закладів регіонів України за останнє десятиріччя.
- •31. Характеристика міжнародного туристичного руху.
- •32. Динаміка міжнародного туристичного руху в останнє десятиріччя.
- •33. Розподіл туристів за головними регіонами світу.
- •34. Розподіл туристів за основними країнами світу.
- •35. Структура подорожей міжнародного туризму.
- •37. Особливості міжнародного туризму у 2010-2011 рр.
- •38. Основні тренди міжнародного туризму.
- •40. Споживання туристичних продуктів на міжнародному туристичному ринку.
37. Особливості міжнародного туризму у 2010-2011 рр.
38. Основні тренди міжнародного туризму.
На початку третього тисячоліття туризм став невід‘ємною складовою частиною сучасного життя. У всьому світі він є визнаним і вагомим чинником економічного розвитку. Підвищення життєвих стандартів і збільшення часу відпочинку працюючого населення сприяють збільшенню туристської діяльності та пошуку нових видів і місць туризму.
Міжнародний туризм як форма спілкування людей трансформується відповідно до історичного розвитку суспільства, постійно розширюючись, видозмінюючись .
Основними трендами на міжнародному туристичному ринку є екологічний туризм, який у зв’язку з екологічною проблемою,яка зараз існує у світі, розвивається на кожному контингенті і вражає свою масштабністю та залучає велику кількість туристів; екзотичні тури - людям набридла одноманітність,вони прагнуть чогось нового і екзотичного,тому відкривають для себе нові напрями:Африканський континент,Близький схід. Дешеві послуги,відсутня туристична інфраструктура(в більшості Африканських країн), постійні загрози:політична нестабільність, природні катаклізми та воєнні дії - усе це не зупиняє юних відкривачів туристичного потенціалу даних держав).
Фахівці Всесвітньої туристичної організації визначили п’ять найперспективніших видів туризму у ХХІ столітті:
Круїзи − один із найперспективніших та бурхливо зростаючих видів
туризму. Якщо на початку 1980 р. кількість “круїзних” туристів складала 1,5 млн осіб, то нині − 10 млн, і їхня кількість постійно зростає.
2. Пригодницький туризм − для любителів гострих відчуттів. Постійно зростає попит на сходження на найвищі вершини світу та екскурсії по морських глибинах.
3. Культурно-пізнавальний туризм − активно розвиватиметься в Європі, Азії, Близькому Сході, відповідно, зросте значення охорони пам’яток культури.
4. Діловий туризм − набув активного розвитку нині і розвиватиметься і в майбутньому, що пов’язано зі швидкими темпами розвитку світової економіки, поглибленням політичних та економічних зв’язків між різними державами світу.
5. Космічний туризм
39.Характеристика доходів країн на міжнародному туристичному ринку.
Сьогодні туризм є одним з вагомих секторів міжнародної торгівлі. Для багатьох країн, що розвиваються, міжнародний туризм є одним з головних джерел грошових надходжень до країни і основною категорією експорту, забезпечує зростання зайнятості та надає можливості для розвитку галузей, що обслуговують туристичний сектор. Не дивлячись на короткотривалі коливання в окремі періоди, розвиток міжнародного туризму в світі характеризується високими темпами зростання.
У всіх туристичних регіонах світу зафіксовано зростання надходжень від туристичної діяльності, причому найвищий приріст був характерним для країн Азії та Тихоокеанського регіон ,Африки. Більше половини всіх надходжень, як і раніше, припадає на Європу(433 млрд дол. США). Американський регіон, країни Азії та Тихоокеанський регіон. Наступні позиції — незмінно впродовж останніх років, займають країни Близького Сходу (34 млрд дол. США) та Африка . Якщо розглядати розвиток міжнародного туризму в розрізі окремих країн, то, незважаючи на існування суттєвих відмінностей у показниках туристичного попиту (вік, стать туристів), середнього часу перебування туристів у країні та витрати здійсненні туристами на території країни, закономірним залишається той факт, що 8 з 10 країн-лідерів по кількості міжнародних туристичних прибуттів одночасно входять до 10 країн-лідерів по доходам від міжнародного туризму. До Топ-10 країн світу за показниками надходжень від туризму крім 6 вищезгаданих європейських країн (Іспанія, Франція, Італія, Німеччина, Велика Британія та Туреччина) входять США, Китай, Австралія та Гонконг. У 2011 р. найбільше зростання надходжень від туризму продемонстрували Гонконг (25%), США (12%), Іспанія (9%) та Велика Британія (7%). До десятки країн з найбільшими надходженнями від туризму входять переважно країни з розвинутою економікою, в той час як список країн, чиї видатки на міжнародні подорожі зросли найбільше, очолюють країни з ризиковою економікою: Китай (38%), Бразилія та Індія (по 32%), Росія (21%). А вже за ними з великим відривом слідують країни, що є традиційними постачальниками туристів на світові туристичні ринки – США та Німеччини.
Структура подорожей міжнародного
Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. У найзагальнішому вигляді вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57 % туристських прибутків, на країни, що розвиваються,− 30 %, на країни з перехідною економікою − 13 %. При подібній регіональній структурі туристських прибутків і доходів виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу:
1. Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної
Європи, а також держави Східного Середземномор’я − Ізраїль, Кіпр, Туреччину).
2. Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави і території Карибського басейну).
3. Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та
Океанію).
4. Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії).
5. Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію)
Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %). Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому макрорегіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Проте відпочинок в Європі дорожчий, ніж в інших макрорегіонах, що негативно впливає на розвиток туризму в цьому регіоні. Другу позицію займає Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон, частка туристських прибуттів у ньому складає 19 %. Це пояснюється наявністю унікальних та екзотичних видів рекреаційних ресурсів, високим рівнем сервісу. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці. Проте негативний вплив на розвиток цього макрорегіону та на кількість туристських прибуттів чинить нестабільна політична ситуація, часті випадки природних катаклізмів, таких як землетруси, цунамі, повені.
Третю позицію займає Американський макрорегіон. Дещо нижча частка туристських прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом роз витку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристських прибуттів.
На передостанньому місці, за часткою туристських прибуттів, перебуває Африканський макрорегіон. Африка – найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристських прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі Близькосхідний туристичний макрорегіон характеризується найнижчою часткою туристських прибуттів, яка складає 2 %. Це пояснюється нестабільною політичною ситуацією в регіоні, відсутністю розвиненої туристичної інфраструктури. Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу і визначити лідерів із залучення туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками останніх років, то на першому місці упродовж 15 років залишається Франція, прийнявши близько 80 млн іноземних туристів, далі йдуть Іспанія, США та Італія, які в сукупності прийняли понад 150 млн туристів.