
- •Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •Форми грошей та їх еволюція. Роль держави у створенні грошей
- •Суть грошей
- •Гроші як гроші і гроші як капітал
- •Вартість грошей
- •Класичні функції грошей
- •7. Функції грошей у сучасній економіці
- •Роль грошей у ринковій економіці.
- •Переваги монетарної теорії над бартерною. Дискусії щодо нейтральності грошей.
- •Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.
- •11. Поняття грошового обороту. Суб’єкти та основні ринки грошового обороту
- •Потоки грошового обороту
- •13. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •14. Грошова маса : сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •15.Швидкість обігу грошей
- •16. Закон грошового обігу
- •17. Зміна маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •18. Суть грошового ринку та його інструменти. Суб’єкти грошового ринку
- •19.Структура грошового ринку
- •20. Суть і мотиви попиту на гроші
- •21.Чинники впливу на попит на гроші
- •22.Суть пропозиції грошей. Формування пропозиції грошей та його чинники
- •24. Вплив на ринок змін у попиті та пропозиції грошей.
- •25. Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального та комерційних банків на його рівень.
- •26. Поняття грошової системи та її елементи.
- •27. Основні етапи розвитку грошових систем розвинутих країн.
- •28.Сучасні тенденції розвитку грошових систем.
- •29. Створення Європейського валютного союзу.
- •30. Проблеми Європейського валютного союзу.
- •31. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •32. Становлення та розвиток грошової системи України
- •34.Державне регулювання інфляції
- •35. Особливості інфляційного процесу в Україні
- •36. Поняття грошової реформи та її цілі.
- •37. Види грошових реформ
- •38. Грошова реформа в Україні, її етапи та наслідки.
- •39.Поняття валюти. Конвертованість валюти
- •1.За повнотою конвертації:
- •40. Загальна характеристика та структура валютного ринку
- •41. Функції та операції валютного ринку. Валютний курс
- •42. Поняття і структура валютної системи
- •43. Валютна політика. Валютне регулювання
- •44. Міжнародний ринок грошей та капіталів
- •45.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •46. Трансакційний варіант кількісної теорії грошей Фішера
- •47. «Кон’юнктурний» варіант теорії грошей м. І. Туган-Барановського
- •48. Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •49. Внесок Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •50. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісній теорії
- •51. Сучасний кейнсіансько-монетаристський синтез у теорії грошей
- •52.Необхідність та суть кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин
- •53.Теорії кредиту
- •54.Стадії руху кредиту. Принципи кредитування.
- •55. Функції кредиту
- •56.Форми, види кредиту. Банківський кредит як переважаючий вид кредиту
- •57.Економічні межі кредиту: поняття, причини та наслідки їх порушення.
- •58.Роль кредиту у ринковій економіці
- •59.Позичковий процент і фактори, що на нього впливають. Роль процента
- •60.Фінансовий посередник як суб'єкт грошового ринку.
- •61. Банки як провідні фінансові посередники
- •62.Банківська система: принципи побудови та її структура
- •63. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •64. Особливості функціонування фінансових посередників в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •65.Походження, функції та операції центральних банків
- •66.Федеральна система сша
- •67.Банк Англії
- •68.Банк Японії
- •69.Європейський центральний банк
- •70. Побудова та розвиток нбу, його структура та функції
- •71. Державне регулювання грошової сфери
- •72.Суть, цілі та типи грошово-кредитної політики
- •73.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •74. Поняття та класифікація комерційних банків
- •75. Операції комерційних банків
- •76.Стабільність банківської системи та механізм її забезпечення
- •77.Становлення банківської системи України
- •78. Основи організації та специфіка діяльності комерційних банків провідних країн світу.
- •79.Міжнародне банківництво.
- •80. Передумови створення міжнародних та регіональних валютно кредитних установ.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •81. Мвф цілі створення та характеристика діяльності.
- •82. Світовий банк і група світового банку.
- •83. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •85. Глобалізація як сучасна тенденція розвитку світової економіки.
59.Позичковий процент і фактори, що на нього впливають. Роль процента
Процент за кредит - це плата, яку сплачує позичальник за користування позиченими коштами, його ціна. Позичальник оплачує здатність капіталу приносити прибуток. Гроші в даному випадку є специфіч. товаром, який продається і купується на грош. ринку. Розмір % визначається не величиною вартості, яку несуть в собі запозичені гроші, а іх споживчою вартістю - здатністю доставляти позичальнику потрібні блага. Тому розмір процентного платежу залежить не тільки від розміру позички, а й від її строку, а процентні ставки визначаються на певний період. Кількісним виміром позичкового проценту є процентна ставка або норма процента.
Норма % - це співвідношення доходу отриманого на позичковий капітал до суми наданого кредиту.
Розрізняють декілька видів %: облігаційний, банківський, позичковий, депозитний, обліковий, міжбанківський та інші. Ставки депозитного % повині бути нижчими ставок позичкового %, оскількі за рахунок цієї різниці в ставках, що називається маржею, банки отримують доход і формують прибуток. В ринковій економіці % ставки на гр.ринку залежать одна від одноі. Оріентиром виступає так звана безризикова ставка - ставка по короткостроковим дежавним ЦП (на заході казначейські векселя), а також офіційні облікова ставка. Викор-ня облікової ставки ЦБ при видачі позичок комерційним банкам, тобто на самому початку надходження грошей в обіг, перетворює ії в офіційний норматив ціни грошей, на якій оріентуються всі суб'єкти гр. ринку.
На норму % впливає співвідношення між попитом і пропозиціею позичкового капіталу, а на попит і пропозицію позичкового капіталу найсильніше впливають такі фактори: 1.Величина сукупних ресурсів кредитн. системи. 2.Циклічні коливання в економіці. 3.Інфляція. 4.Сезонність. 5.ГКП держави. 6.Особистість позичальника. 7.Термін і розмір позики. 8. Вид кредиту. 9.Забеспеченність кредиту.
Особливо важливу роль видіграє % у банківський справі. Банки-провідні суб'єкти гр.ринку. З процентом пов'язані основні банківські ризики( нестабільність % ставок породжує %-ий ризик небезпекою втрат для кредиторів від зниження %их ставок і позичальників від підвищення % ставок). На основі % формується значна, а в Украіні переважна маса доходів і витрат банків. % - важливий інструмент банківськоі політики, банківської конкуренції, і разом з тим, важливий фактор консолідації банків у цілісну систему. Без вірного вик-ня цього інструменту неможливо забеспечити ефективне функціонування банківськоі системи. Отже ек. роль % за кредит полягає в тому, що він є інструментом збереження позичково фонду і нагромадження капіталу інструментом перерозподілу прибутків у суспільстві регулятором виробничої активності важл. інструментом ГКП.функціонування.
60.Фінансовий посередник як суб'єкт грошового ринку.
Фінансове посередництво – це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його субєктами в обмін на свої зобовязання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи. Унаслідок цієї діяльності: на ринку з’являються нові фінансові інструменти і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули для формування вільних грошових капіталів; урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення; скорочуються витрати економічних субєктів на забезпечення руху свого грошового капіталу. Субєкти грошового ринку, які займаються фінансовим посередництвом, називаються фінансовими посередниками, які поділяються на дві групи: банки та небанківські фінансово-кредитні установи. Небанківські фінансово-кредитні установи – це різноманітні установи, які акумулюють тимчасово вільні кошти і розміщують їх у формі кредиту. Економічна відмінність між ними полягає в тому, що субєкти другої групи є чистими посередниками, вони не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали. Банки ж є не тільки звичайними посередниками, а й творцями кредиту, оскільки виконують емісійну функцію. Тому правомірно розглядати банки не тільки як простих посередників, а ще й як підприємства кредитної сфери. Певною характерною рисою небанківських кредитних установ є досить вузька спеціалізація, яка чітко регламентується державою.
Усі фінансові посередники функціонують на єдиному грошовому ринку з одним і тим же обєктом – грошовими коштами, однаково відчутно впливають на конюнктуру цього ринку, можуть не тільки конкурувати між собою, а й взаємодіяти у вирішенні багатьох економічних та фінансових завдань.
Тому дослідження фінансового посередництва як самостійного економічного явища має важливе теоретичне і практичне значення, особливо в сучасних умовах України, коли тільки формується грошовий ринок, його інфраструктура і механізм регулювання. Фінансове посередництво істотно відрізняється від брокерсько-дилерської діяльності, оскільки брокери і дилери не створюють власних вимог і зобовязань, а діють за дорученням клієнтів, одержуючи дохід у вигляді комісійної плати (брокери) чи різниці в курсах купівлі і продажу (дилери). Фінансові посередники діють на ринку зовсім інакше – від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобовязання і власні вимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, повязаними з їх залученням. Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку, а через нього – у розвитку ринкової економіки. Їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим субєктам грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування.