1 Історія економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства. Історія економіки у своїх дослідженнях спираєть­ся на низку фундаментальних положень, методологічних підхо­дів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму роз-ку сус-ва.. Від розуміння природи суспільства, причин і тен­денцій його історичного розвитку залежить і науковий аналіз його складової — господарської сфери.

Тривалий час суспільні науки грунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою історичний розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капі­талістичної та комуністичної суспільно-екоиомічних форма­цій. Утім вразливість формаційної парадигми для аргументо­ваної критики її фундаментальних постулатів, невідповідність її висновків реальному перебігу історичних подій, ідеологічна заангажованість призвели до відмови переважної більшості дослідників від її постулатів. Тому виникла необхідність роз­глядати суспільні процеси на засадах цииілізаційної парадиг­ми.Цивілізаціина парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею історичного розвитку людства виступає конкретне суспільство, що нале­жить до певної цивілізації і характеризується власними етапа­ми розвитку. Самобутність кожної цивілізації та особливості суспільства, що входить до неї, взаємодія між цивілізаціями та суспільствами є фундаментальною характеристикою їхнього історичного розвитку. Форми такої взаємодії постійно зміню­валися від війн, поглинань до співіснування, культурногота економічного взаємообмінів, формування інтеграційних утворень.

Цивілізаційний аналіз суспільства в центр усіх суспільних процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та су­спільством загалом.Основні рисиз точки зору цмвілізац.парадигми: 1).Самобутність-відносно відокремлене самостійне існування.2).Внутрішня структурованість.3).Самоорганізованість.4).Наявність внутрішніх джерел самороз-ку.5).Особлив. духовно-культур. цінностей, що утвор. центр і відображ. цілісність сус-ва.Історично утвердилися два типи цивілізацій, які характери­зують східну і західну гілки розвитку людства. До першої нале­жать такі світові цивілізації, як китайська, індійська, близько­східна (мусульманська), до другої— східноєвропейська, за­хідноєвропейська, латиноамериканська. Історичний розвиток кожного суспільства обумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Цивілізаційні фактори репрезентовані спе­цифікою духовно-культурних цінностей, формами і способами здійснення влади, організації життя суспільства та іншими ознаками, що відіграють вирішальну роль у будь-якій сфері су­спільства.

2 Пе́рвісний лад —

Первісна доба найбільш тривалий період розвитку людства.Розпочмнаєтьься з появи людства на землі(5 млн р до н. е.) і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави(4-3 тис до н. е.).Ознаки:

-низькі темпи розвиткуу продуктивних сил і повільне їх вдосконалення

-низькі темпи розвитку суспільства

-рівномірний розподіл та соц. Рівність

-відсутність приватної власності,експлуатації.класів і держави

-колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва.

Періодизація

Кам’яний вік			5млн р до н. е. 3 тис до н. е	Знаряддя праці виготовлялися з каміння,дерева,кісток. Люди займалися збиральництвом. загінним полюванням,рибальством, зявляються мотичне землеробство та скотарство
Палеоліт(пізній)			5млн -12 тис р до н.е.	Ділиться на давній(існування найдавніших людей)пізній(виникнення сучасної людини,вироби з каміння дерева. добування вогню)
Мезоліт(середній)			12-8 тис до н.е.	Поява лука,стріл гарпунів,рибальських голок,плетених сіток,перші спроби приручення тварин.виникає водний транспорт

Протонеоліт		Виснаження мисливських ресурсів,криза привласню чого і зародження відтворюючого господарства. першими прирученими тваринами були:собака,бик, свиня . виникають перші поселення
Неоліт(новий камяний)	8-3 тис до н.е.	Період переходу від привласнюю чого до відтворюючого господарства
Енеоліт(мідний)	4-3тис до н .е.	Перехідний період від кам’яного до бронзового,характерним поява мідних знарядь праці
Бронзовий	Кінець 3-1 тис до н.е.	Змінив неоліт.х-ється поширенням металургії та обробки бронзи,кочового тваринництва та поливного землеробства
залізний	1 тис до н.е.	Наступив з появою та поширенням металургії,обробки заліза,виготовлення залізних знарядь праці.