Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.85 Mб
Скачать

Адміністративні штрафи

Вид порушення

Ро Розмір санкцій, неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян*

ососновний

повторний

Відсутність податкового обліку, порушення вста­новленого законом порядку ведення податкового обліку, неподання або несвоєчасне подання ауди­торських висновків, подання яких передбачено законами України

5-10

10-15

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

5-10

10-15

Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби

5-10

10-15

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. Перераху­вання податку з доходів фізичних осіб за рахунок коштів підприємств. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Державної податкової інспекцію про доходи громадян

2-3

3-5

Здійснення діяльності, що має ознаки підпри­ємницької, без державної реєстрації. Здійснення ліцензійних видів діяльності без ліцензії

3-5

5-8

Неподання або несвоєчасне подання громадя­нами декларацій про доходи або включення до декларацій перекручених даних. Наведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку

3-8

5-8

Неповідомлення податкових органів про відкрит­тя або закриття рахунків у банках

20

_ ..

* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень

Особливим видом є камеральні перевірки.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21 грудня 2000 р. (пункт 4.2.2) передбачає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться органом контролю виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Орган контролю внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

У листі ДПАУ № 9018/7/23-3317 від 6 червня 2001 р. установлено, що під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюють відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

До податкового органу разом із декларацією подають лише ті документи, які вказані у відповідних законах. Орган контролю зобов'язаний прийняти декларацію без попередньої перевірки її показників.

Про камеральну перевірку платника податків не інформують. Якщо під час камеральної перевірки податкова служба письмово вимагає пояснення і документальні підтвердження, то краще виконати її прохання і не йти на конфлікт.

Якщо камеральна перевірка виявила порушення і перекручення податкових зобов'язань у поданих деклараціях, то контролери оформляють акт, а якщо порушень немає, то пишуть довідку.

Акт складають у двох примірниках. Для його підписання запрошують до податкової служби. Ігнорувати таке запрошення не потрібно, адже господарю треба знати свою провину, а у випадку незгоди є можливість протягом трьох робочих днів подати до податкового органу свої заперечення.

Якщо у результаті камеральної перевірки виявлено заниження зобов’язання, то до підприємства застосовують штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 17 грн.

Факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладають зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказують конкретні їхні пункти і статті. Такий акт підписують посадові особи органу контролю та підприємства.

Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскарження податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснюють у порядку, встановленому законодавством.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень органів контролю та визначення податкового боргу регулює Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21 грудня 2000 р. Цим законом (стаття 5) передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що орган контролю невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу контролю із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана органу контролю протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу контролю, що оскаржується. Орган контролю зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі, коли орган контролю надсилає платникові податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу контролю вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Керівник відповідного органу контролю (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад визначені строки, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу контролю (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу контролю (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платникові податків до закінчення двадцятиденного строку.

Відповідати на запити органу контролю потрібно в письмовій формі листом. Лист повинен бути направлений з повідомленням про вручення або відданий безпосередньо органу контролю. На примірнику листа подавача повинна бути відмітка (печатка, підпис відповідальної особи) і зазначена дата отримання.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролю за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо відповідно до закону орган контролю самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник по­датків має право на адміністративне оскарження рішень органу контролю протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу контролю на скаргу.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

  • останнім днем строку, передбаченого для подання заяви про перегляд рішення органу контролю, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

  • днем отримання платником податків рішення органу контролю про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

  • днем отримання платником податків рішення органу контролю, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення органу контролю податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення органу контролю про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення органу контролю не підлягає адміністративному оскарженню.

Для оскарження рішення органу контролю в суд подають позовну заяву. Якщо позивач не задоволений рішенням суду, він може оскаржити це рішення. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до цього ж суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Рішення суду може бути оскаржене в судах вищої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду у 20-денний термін з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвала Апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Рішення судів можуть бути оскаржені у найвищому судовому органі в Українській системі судів загальної юрисдикції - Верховному Суді України за винятковими обставинами: при неоднаковому застосуванні судом однієї й тієї самої норми права, визнання судових рішень міжнародною судовою установою (юрисдикцію якої визнала Україна) такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти орган контролю про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Бухгалтерія здійснює процедуру оскарження рішень про накладення штрафних санкцій спільно з юридичною службою підприємства.

В цій справі особливо важливо чітко дотримуватися норм чинних законів, звертати увагу на дотримання встановлених строків виконання різних процедур, грамотно готувати матеріали про оскарження податкових рішень. Практика свідчить, що здібний бухгалтер готує документи так, що рішення на їхній підставі, здебільшого, приймають на користь підприємства.

Питання для самоперевірки

  1. Економічний зміст та організація обліку розрахунків.

  2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами.

  3. Платіжні інструменти у розрахунках.

  4. Зарахування зустрічних вимог і переведення грошового боргу.

  5. Характеристика дебіторської заборгованості.

  6. Створення та облік резерву сумнівних боргів.

  7. Організація обліку розрахунків з покупцями.

  8. Організація обліку розрахунків за авансами.

  9. Організація обліку розрахунків за претензіями.

  10. Організація обліку розрахунків з іншими дебіторами.

  11. Організація обліку довгострокової дебіторської заборгованості.

  12. На яких рахунках обліковують зобов'язання?

  13. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядни­ками.

  14. Організація обліку короткострокових кредитів.

  15. Організація обліку довгострокових кредитів.

  16. Організація обліку відсотків за кредит.

  17. Організація обліку розрахунків з бюджетом.

  18. Нарахування штрафних санкцій та їхнє оскарження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]