
- •2. Типи в'язей та їх реакції.
- •3. Система збіжних сил та умова їх рівноваги.
- •5. Момент сили відносно точки та осі.
- •6. Довільна система сил та умови її рівноваги.
- •7. Рівновага при наявності сил тертя. Тертя ковзання та кочення.
- •8. Центр ваги.
- •9. Векторний спосіб визначення руху.
- •10. Координатний спосіб визначення руху.
- •11. Натуральний спосіб визначення руху.
- •13. Обертання тіла навколо нерухомої осі. Швидкість точок тіла, що обертається навколо осі (формула Ейлера).
- •14. Прискорення точок тіла, що обертається навколо нерухомої осі.
- •15. Плоско-паралельний рух твердого тіла.
- •16. Визначення швидкостей точок плоскої фігури. Миттєвий центр швидкостей та методи його визначення.
- •17. Прискорення точок плоскої фігури. Миттєвий центр прискорень та методи його визначення.
- •19. Теорема про зміну кінетичної енергії точки та системи.
- •20. Кінетична енергія твердого тіла.
- •21. Робота і потужність сили.
- •22. Моменти інерції.
- •23. Теорема про зміну кількості руху точки та системи. Закон збереження кількості руху.
- •24. Теорема про зміну моменту кількості руху точки та системи. Закон збереження моменту кількості руху.
- •25. Теорема про рух центра мас системи. Закон збереження руху центра мас.
13. Обертання тіла навколо нерухомої осі. Швидкість точок тіла, що обертається навколо осі (формула Ейлера).
Обертальний рух твердого тіла навко-ло нерухомої осі. Обертальним рухом твер-дого тіла навколо нерухомої осі називається такий рух, при якому пряма, що проходить через які-небудь дві точки (О, О1) , під час руху тіла залишається нерухомою. Ця пряма ОО1 називається віссю обертання тіла. Положення тіла при його обертанні навколо нерухомої осі визначається кутом повороту fi. Якщо провести в деякий момент часу через вісь обертання ОО1 площину Q і за-фіксувати її положення в нерухомому просторі, а через деякий проміжок часу провес-ти іншу площину Р , незмінно зв'язану з тілом, то отримаємо двогранний кут з ребром ОО1 на осі обертання. Лінійний кут fi цього двогранного кута називається кутом повороту тіла. Домовимося про вибір знака кута повороту fi . Якщо з боку додатноrго напрямку осі Оz перехід від однієї площини Q до іншої Р відбувається проти ходу годинникової стрілки, то кут повороту fi вважатимемо додатним, а якщо за ходом годинникової стрілки - від'ємним. Кут fi виміряється в радіанах і характeризує поворот осей Ox1y1z1, незмінно зв'язаних із тілом, відносно початкової системи відліку Охуz. При обертанні тіла кут повороту fi неперервно змінюється у часі. Отже, fi = fi(t). Це рівняння називається кінематичним рівнянням обертального руху тіла навколо нерухомої осі.
Кутова швидкість омега=фі'.
Ктове прискорення епселон=фі" Швидкість будь-якої точки тіла, що обертається навколо нерухомої осі, називається лінійною. Швидкості точок на ободі маховика або диска, що обертається, називають також коловими. Оскільки рух точки тіла у цьому русі за-даний натуральним способом, то
V = s = R*fi = R*omega.
Отже, лінійна швидкість точки тіла, що обертається навколо нерухомої осі, за вели-чиною дорівнює добутку радіуса обертання на кутову швидкість. Лінійна швидкість напрямлена по дотичній до кола в бік обертання і, таким чином, перпендикулярна до радіуса обертання R. Покажемо, що лінійна швидкість точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, дорівнює векторному добутку кутової швидкості й тіла на радіус-вектор r точки М. Нехай тіло обертається навколо нерухомої осі проти ходу годинникової стрілки. Тоді вектор кутової швидкості omega буде напрямлений у додатному напрямі осі обертання Оz. Положення розглядуваної точки тіла визначимо радіусом-векто-ром r . При цьому R = r*sin(omega,r) Підставивши у вираз це значення К , одержимо
v=omega*r*sin (omega,fi)
Отже, модуль лінійної швидкості дорівнюватиме модулю векторного добутку векторів omega та r . Очевидно, що напрям лінійної швидкості точки М збігається з напрямом векторного добутку omega х r . Це безпосередньо випливає з визначення векторного добутку двох векторів omega та r . Таким чином, лінійна швидкість точки дорівнює векторному добутку векторів omega та r :
v= omegaхr.
Ця формула називається формулою Ейлера.