Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання 4

4.1. Розкрити основні компоненти структури системи вищої освіти.

Основним компонентом структури системи вищої освіти є вищий навчальний заклад. Вищий навчальний заклад – це освітній, освітньо-науковий заклад, заснований і діючий відповідно до законодавства про освіту. Він реалізує згідно з наданою ліцензією освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповіднодо їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову і технічну діяльність.

У структурі системи вищої школи виокремлюють:

- державний вищий навчальний заклад, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчаої влади;

-вищі навчальні заклади комунальної власності, засновані місцевими органами влади, що фінансуються з місцевого бюджету і підпорядковані місцевим органам влади;

вищі навчальні заклади приватної форми власності, засновані на приватній власності і підпорядковані власникові.

Сьогодні в Україні діють такі види вищих навчальних закладів:

1. Університет ( класичний університет) – багатопрофільний навчальний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з різних напрямів науки за освітньо-професійними програмами всіх рівнів; проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; є провідним науково-методичним центром; сприяє поширенню наукових знань, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

2. Академія – вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо зазначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у певній сфері діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Інститут – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва, проводить науково-виробничу діяльність, має високий кадровий і матеріально- технічний потенціал.

4. Консерваторія ( музична академія) – вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою ( музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін) за освітньо- професійними програмами всіх рівнів у галузі культури і мистецтва, проводить наукові дослідження, є провідним центром у своїй сфері діяльності, має високий рівень кадрового і матеріально-технічногог забезпечення.

З 90-х років минулого століття система освіти в Україні базується на двоступенеій освіті. Законом України „Про освіту” було започатковано забезпечення підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і „магістр”, поряд з цим зберегалася підготовка фахівців за рівнем „молодший спеціаліст” та „спеціаліст”, притаманні попередній системі. Нині відповідно до Болонської системи підготовка фахівців рівня „спеціаліст” поступово скасовується і у вищій школі залишаться лише програми „бакалавр” і „магістр”. Навчальні заклади, які готують молодших спеціалістів( училища, технікуми), виводяться з системи вищої школи . Програми підготовки молодших спеціалістів відокремлюються від системи підготовки „бакалавр – магістр ‑доктор”. Але всі випускники цих установ ( технікумів і коледжів) мають право на продовження навчання за програмою бакалавра у будь-якому університеті, а відтак можуть навчатися за програмами магістра.

Деякі технікуми, коледжі перебувають у складі університетів. Це створює умови для інтегрованих програм. У таких випадках період навчання для випускників технікумів і коледжів, які вже мають рівень молодшого спеціаліста, може бути скороченим до трьох-чотирьох років.

В Україні також діє система післядипломної освіти ( підвищення кваліфікації, перепідготовка, друга вища освіта), яка налічує 563 інститути. Це – основний складник системи безперервної освіти впродовж усього життя.

Отже, в Україні існує бінарна система навчальних закладів ‑ поєднання двоступеневої структури вищої академічної освіти ( базова і повна вища освіта) та професійної підготовки за дворівневою структурою – бакалавра і магістра.

4.2. Розробити кілька прикладів використання таблиць при викладанні фахових навчальних курсів спеціальності „Соціальна робота”.

Таблиця 1. Класифікація соціальних технологій

Класифікаційна ознака	Назва технології	Додаткова характеристика
Специфіка соціального впливу на об’єкт (залежно від рівня суспільних відношень)	макросистем мезотехнлогії мікро технології	технології суспільства технології рівня міста населеного пункту розраховані на невеликі людські спільноти
За ступенем практичного втілення в організаційний процес	інноваційні конструкторські традиційні	майже не розроблені розроблені на рівні практичного застосування впроваджені в суспільну практику
За місцем експериментальної перевірки та апробації	кабінетні лабораторні польові	отримані на основі інформаційно-логічного аналізу отримані в експериментальних, штучно створених умовах отримані в реальному соціальному середовищі
Залежно від сфери докладання зусиль соціальних працівників	інформаційні історичні політичні адміністративно-управлінські психологічні генетичні економічні педагогічні
За масштабністю соціальних операцій	глобальні регіональні локальні

Таблиця 2. Класифікація організаційних форм соціальної роботи

Класифікацій -на ознака	Організаційні форми соціально-педагогічної роботи
	Групи	Види
Кількісний склад учасників	Індивідуальні (З обмеж.кількістю учасників) Групові (у т.ч. з розподілом на підгрупи ) Масові	Бесіда, консультація, гра, творче завдання Диспут, тренінг, конкурс, рольова гра Свято, концерт, рекламна акція, фестиваль
Домінуючий засіб виховного впливу	Словесні Практичні Наочні	Лекція, диспут, збори, прес конференція ,читання Змагання, ярмарок, аукціон, похід Конкурс творчих робіт, емблем, плакатів, газет
За місцем проведення	Кабінетні Вуличні	Консультація, тренінг, тематичний вечір Рейд, ігротека, маніфестація, вулична хода
Складність побудови	Прості Складні Комплексні	Бесіда, диспут, вікторина, зустріч Усний журнал, свято, концерт, КВК Тематичний день, тематичний тиждень, місячник, фестиваль, акція

1. Методика викладання соціальної роботи та соціальної політики: Посібник для відкритого навчання / За ред. І.Григи. – К.: НаУКМА, 2003.

2. Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. А.Й.Капської – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

3. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

4. Плышевский В.Г. Прогнозирование, проектирование и моделирование в социальной работе. – М.: Социально-технологический институт МГУС, 2001.

0. Перелічити основні завдання роботи Центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з сім’ями, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, міські, районні, районні в містах, сільські та селищні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

• координують здійснення соціального супроводу січей, які опинилися у складних життєвих обставинах; ініціюють засідання дорадчого органу шляхом подання відповідних матеріалів до управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту » виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

• готують матеріали до особової справи сім'ї на засідання дорадчого органу;

• здійснюють діагностування сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у тому числі обов'язкове соціальне інспектування

• забезпечують системний облік сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, шляхом формування відповідного банку даних;розробляють спільно із сім'єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, план її супроводу;

• здійснюють соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, шляхом надання її членам комплексу адресних соціальних послуг як необхідної підтримки, допомоги і самодопомоги;

• здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення відповідно до Інструкції щодо порядку взаємо дії управлінь (відділів) у справах сім'ї та молоді, службу справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді та Міністерства внутрішніх справ України від 09.03.2004 за №3/235, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за №399/8998, надають необхідну допомогу жертвам насильства в сім'ї;

• інформують служби у справах неповнолітніх про випадки жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, затвердженого наказом Державного комітету України у справах сім "іта молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.2004 №5/34/24/11 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 за №99/8698;

• представляють у разі потреби інтереси членів сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах ,у суді;

• двічі на рік надають управлінням (відділам) у справах сім і молоді та спорту дані щодо кількості сімей даної категорії ,які стоять на обліку, які перебувають під соціальним супроводом, зняті з соціального супроводу з позитивним/негативним результат

1. Спільний наказ семи міністерств від 14 червня 2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106 «Порядок взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах».

4.4. Описати порядок (схему) усиновлення дітей в Україні українськими та іноземними громадянами.

За статистичними даними на 2008 р. в сім’ях українських громадян проживає 35 тисяч усиновлених дітей. За 11 років іноземцями усиновлено 11 тисяч українських дітей. Своє право на усиновлення мають надію реалізувати ще 30 тисяч дітей.

Для усиновлення дітей громадянами України існує наступна схема: бажання – звернення у Службу у справах дітей за місцем проживання – медичне обстеження – надання довідки про доходи – обстеження житлово-побутових умов = висновки про можливість бути усиновлювачами – підбір дитини – звертання у Служби у справах дітей РДА за місцем проживання дитини – заклад, де перебуває дитини + встановлення контакту – підготовка документів до суду – судове засідання – дитина в сім’ї.

Для усиновлення іноземними громадянами схема подібна, але додається підготовка до усиновлення (тренінги), легалізація документів в Посольстві України, постановка на облік в Держдепартаменті з наданням реєстраційного номеру та призначенням дати приїзду в Україну. По приїзді іноземці знайомляться з банком даних дітей та відвідують заклад для встановлення контакту з дитиною. Після суду дитину можна вивозити за кордон.

Наших дітей усиновлюють переважно у 8 країн світу: Італію, Іспанію, Ізраїль, Німеччину, Канаду, Бельгію, Швейцарію та США.

Але деякі країни мають обмеження на вік: Ізраїль не дозволяє усиновлювати дітей, старших, ніж 3 роки, Канада – старших 5-ти.

Так як Україна не ратифікувала Гаазьку Конвенцію, тому іноземні усиновлювачі направляють свої заяви та документи не через офіційні агенції, а через посередників, які дуже на них наживаються.

1. Інновації у соціальних службах. Навч.метод. посіб./ Семигіна Т.В., Покладова В.В., Грига І.М. та ін.. – К: Університетське вид-во «Пульсари», 2002. – 168 с.

2. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

4.5. Проаналізувати випадок:

Василь, 19 років. Студент, недавно розпочав електронне листування, щоб з’ясувати, який препарат може бути застосований для безболісного суїциду. Професор іншої країни отримав цей запит і повідомив про нього декана факультету, на якому Василь навчається. Декан вирішив отримати більше інформації перед тим, як перейти до дій і звернутися до соціальної служби. Він зустрівся з директором комп’ютерного центру, котрий перевірив поштову скриньку студента К. і переконався, що листування триває. З огляду на це, декан повідомив про це батьків студента.

Чи правильно вчинили, на Вашу думку, професор, декан, директор комп’ютерного центру? Які етичні принципи конфліктують у даній ситуації? Ваші можливі дії?

Професор вчинив відповідно до ситуації, інші порушили права особистості на автономію та приватне життя.

Конфліктуючі принципи: автономії ‑ благодіяння, конфіденційності – благодіяння, автономії - „не нашкодь”.

Соціальний працівник повинен, насамперед, поговорити з клієнтом і пояснити йому необхідність повідомлення батьків та отримати його інформовану згоду на консультацію психолога та (або) психіатра.

4.6. Розв’язати тестові завдання:

1. За даними ВООЗ, найбільш значущім чинником розумової відсталості, який піддаються профілактиці, нині є:

1) Нестача йоду в питній воді та продуктах харчування

2) Інфекційні захворювання, що передаються через продукти харчування

3) Недостатня калорійність продуктів дитячого харчування

4) Нестача білка в продуктах дитячого харчування

2. Для якої категорії клієнтів існує більша імовірність розвитку депресії внаслідок зміни місця проживання:

1) Особи з ознаками флегматичного темпераменту

2) Одинокі особи старечого віку

3) Діти молодшого віку

4) Особи середнього віку з соматичними захворюваннями

3. Що є предметом соціальних зв’язків між особами з хімічною залежністю?

1) Соціальні цінності

2) Адиктивні речовини

3) Гроші

4) Соціальні норми

4. Що не належить до адиктивної субкультури?

1. Корпоративний жаргон споживачів адиктивних речовин

2. Засоби вживання адиктивних речовин

3. Специфічні норми, традиції та цінності

4. Антинаркотичне законодавство

1 – 1

2 – 2

3 – 2

4 – 4

1. Наркотичні речовини та залежність від них: Посіб. – К.: Сфера, 2000.

2. Зозуля Т.В. Основы социальной и клинической психиатрии. – Изд. Центр «Академик», 2001.