
- •1.Лінійна, кутова швидкості. Взаємозв'язок.
- •2.Прискорення. Тангенційне, нормальне прискорення.
- •3.Закони Ньютона як основа класичної механіки.
- •Перший закон Ньютона (закон інерції)
- •Другий закон Ньютона: базовий закон динаміки
- •Третій закон Ньютона: закон дії та протидії
- •4.Елементи механіки системи матеріальних точок. Закон збереження імпульсу
- •5.Система координат центра мас.
- •6.Закон збереження механічної енергії.
- •7.Неінерційні системи відліку. Сили інерції.
- •8.Момент кількості руху системи матеріальних точок. Закон збереження моменту кількості руху.
- •9.Момент інерції абсолютно твердого тіла (а.Т.Т.) відносно осі обертання.
- •10Теорема Штейнера. Приклади застосування.
- •11.Рівняння поступального та обертального руху а.Т.Т.
- •12.Кінетична енергія а.Т.Т.
- •13.Гармонічні коливання. Маятники.
- •14.Перетворення енергії при гармонічних коливаннях.
- •15.Рівняння плоскої монохроматичної хвилі. Стояча хвиля.
- •16.Умови рівноваги рідини (газу).
- •17.Сила Архімеда. Величина та точка прикладання.
- •18.Течія ідеальної рідини. Теорема нерозривності.
- •19.Течія ідеальної рідини. Рівняння Бернуллі.
- •20. Експериментальні газові закони. Рівняння Клапейрона-Менделєєва.
- •21.Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу.
- •22.Перше начало термодинаміки.
- •23.Теплоємність газу.
- •24.Поняття про адіабатичний процес.
- •25.Тиск атмосфери Землі. Поняття про розподіл Больцмана.
- •26.Рівняння стану реального Газу.
- •27.Ізотерми реального газу. Метастабільні стани речовин,
- •28.Насичений пар. Залежність тиску насиченої пари води від температури.
- •29.Поверхневий натяг рідини. Коефіцієнт поверхневого натягу.
- •30.Капілярні явища та їх місце в природі та техніці. § 69. Капиллярные явления
- •31.Рівновага фазових станів речовини. Поняття про потрійну точку.
- •32.Електростатичне поле точкового заряду. Закон Кулона, напруженість.
- •33.Теорема Остроградського-Гаусса.
- •34.Робота в електростатичному полі. Потенціал поля точкового заряду, системи зарядів.
- •35.Зв'язок між напруженістю та потенціалом електростатичного поля.
- •36.Енергія взаємодії системи зарядів. Електричний диполь.
- •37.Провідники в електростатичному полі.
- •38.Електроємність. Ємність земної кулі.
- •39.Конденсатори. Батареї конденсаторів.
- •40. Енергія електростатичного поля.
- •41.Рух зарядженої частинки в однорідному електричному полі.
- •42.Постійний електричний струм. Струм в металах.
- •43.Закони Ома.
- •44.Електричний струм в напівпровідниках.
- •45.Електричний струм в вакуумі та його застосування.
- •46.Електричний струм в газах. Розряди в природі та техніці.
- •47.Електричний струм в електролітах. Закони електролізу Фарадея.
- •48.Магнетизм. Взаємодія елементів струму.
- •49.Індукція магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •50.Теорема про циркуляцію. Магнітне поле прямого провідника, соленоїда.
- •51.Рух зарядженої частинки в однорідному магнітному полі.
- •52.Електромагнітна індукція. Закон Фарадея-Максвелла.
- •53.Явище самоіндукції. Індуктивність соленоїда.
- •54.Генератор синусоїдальної електрорушійної сили. Опір послідовного rlс- контура змінного струму.
- •55.Узагальнення емпіричних даних електромагнетизму. Рівняння Максвелла.
- •У вакуумі
- •]У середовищі
- •Пояснення
- •56.Електромагнітні хвилі. Механізми виникнення та властивості.
- •57.Закони відбивання світла. Дзеркала.
- •58.Закони заломлення світла. Тонка лінза.
- •59.Інтерференція світла. Схеми отримання та характеристики інтерференційних картин.
- •60.Дифракція світла. Принцип Гюгенса-Френеля. Дифракційна гратка.
11.Рівняння поступального та обертального руху а.Т.Т.
Поступальний рух
Перейти до: навігація, пошук
Поступальний рух — рух, при якому всі точки тіла або системи матеріальних точок переміщаються паралельними траекторіями.
Рух ізольованої матеріальної точки поступальний за означенням.
Рух абсолютно твердого тіла можна подати у вигляді суми поступального руху й обертання.
В загальному випадку довільної системи матеріальних точок рух можна подати у вигляді поступального руху і відносного руху точок системи одна щодо іншої.
В класичній механіці поступальний рух задовільняє рівнянню
,
де
—
сумарний імпульс
усіх тіл механічної системи,
-
сумарна сила.
За аналогією з другим законом Ньютона для поступального руху, можна сформулювати рівняння обертального руху, де зовнішнім силам, які діють на тіло, відповідають моменти сил, масі — момент інерції, а прискоренню — кутове прискорення.
При
одновісному обертанні
тут
Mi — моменти зовнішніх сил,
— кутова швидкість,
—
кутове прискорення.
12.Кінетична енергія а.Т.Т.
Кінети́чна ене́ргія — частина енергії фізичної системи, яку вона має завдяки руху.
Кінетичну
енергію заведено позначати буквами
або
.
Кінетична енергія залежить від системи відліку, оскільки від неї залежить швидкість. Справді, для спостерігача, що рухається паралельно з тілом, за яким ведеться спостереження, тіло здається непорушним, а, отже, не має кінетичної енергії. Для спостерігача в іншій системі відліку це тіло рухається, а, отже, небезпечне при зіткненні.
Зважаючи на те, що при швидкостях руху, близьких до швидкості світла у вакуумі, старий вигляд формули для кінетичної енергії не підходить, його необхідно змінити. Кінетична енергія повинна бути визначена як різниця повних енергій рухомої й нерухомої частинок.
,
де m - маса частинки, c - швидкість світла у вакуумі.
У
випадку частинки із масою
та швидкістю
кінетична
енергія дається формулою
Кінетична енергія в системі багатьох часток є адитивною величиною, тобто
Наприклад,
при обертанні твердого тіла з моментом
інерції
із
кутовою швидкістю
кінетична
енергія визначається, як
В лагранжевому
формалізмі механіки кінетична
енергія для частинки узагальненої
координати
із
масою
та
узагальненою швидкістю
дається
формулою
У гамільтоновому формалізмі:
,
де p - узагальнений імпульс.
У квантовій механіці оператор кінетичної енергії частинки задається формулою
13.Гармонічні коливання. Маятники.
Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання фізичної величини, які відбуваються згідно із законом
,
де
—
це фізична величина, що коливається,
—
час,
—
це найбільше значення, яке приймає
величина
під
час коливань, яке
називають амплітудою коливань,
— циклічна
частота коливань,
— фаза коливань.
Періодом коливань називається величина
.
Лінійна частота коливань визначається, як
.
Фізична величина , яка здійснює гармонічні коливання, задовільняє диференціальне рівняння
.
У цьому випадку амплітуда коливань визначається початковими умовами.
Гармонічний
осцилятор із
частотою
може
здійснювати гармонічні коливання на
іншій частоті
під
впливом зовнішньої дії з цією частотою.
У такому випадку гармонічні коливання
величини
задовольняє
диференціальному рівнянню
.
Такі коливання називаються вимушеними. Амплітуда вимушених коливань визначається величиною зовнішньої дії.
У фізиці розглядаються спрощені моделі реального маятника: математичний і фізичний маятники.
Математичний маятник— важка матеріальна точка (практично тіло малих розмірів), підвішена на невагомому нерозтяжному стрижні до нерухомої точки, яка здійснює під впливом сили тяжіння коливання по дузі кола. У моделі математичного маятника коливання здійснюються в площині.
Фізичний маятник — абсолютно тверде тіло, закріплене в одній точці, яка не є його центром інерції, на нерухомій горизонтальній осі, навколо якої воно може під дією сили тяжіння здійснювати коливальні рухи.
На відміну від простих моделей рух реального маятника складний. Крім коливань в одній площині, підвішене на нитці тіло може здійнювати також колові рухи. Крім того воно може крутитися навколо власної осі.