72.Підлітковий вік (11-15 років).

Вершинним досягненням цього періоду є особистісна зрілість як готовність до усвідомленого і відповідального вибору подальшого освітнього шляху. Вона передбачає: володіння системою знань, необхідних для навчання на базовому чи підвищеному стандарті освіти; сформованість високої мотивації досягнення успіху у вибраному профілі освіти; сформованість "Я- концепції" учня, самооцінки і здатності до саморегуляції поведінки та діяльності; сформованість психофізіологічних знань учня про себе; гуманістичну позицію у спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку.

Анатомо-фізіологічний аспект глобальної зрілості середнього школяра характеризується результатами переходу через стадію статевого дозрівання і стадію статевої зрілості. Збільшення мускулатури серця і його об'єму вдвічі при сталому діаметрі судин, що нерідко викликає порушення серцевої діяльності. Збільшення маси тіла в 1,5 разу. Окостеніння хребта, грудної клітки, тазу продовжується, тому можливі їхні викривлення. Дихання частіше, ніж у дорослого, але неглибоке, оскільки легені розвинуті ще недостатньо, а організм потребує багато кисню. Продовжується внутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціаційні зв'язки між різними його ділянками. Посилено формуються нові динамічні стереотипи, які прискорюють формування нових умінь, навичок, звичок.

Помічається прояв акселерації (від лат. Acceleration - прискорення). На думку дослідників, вона полягає не лише в прискоренні росту та статевого дозрівання, а й у прискоренні темпу психічного розвитку.

Протилежним процесу акселерації є процес ретрадації - фізичного й інтелектуального відставання дитини в розвитку через алкоголізм батьків, спадкові хвороби, народження дітей у пізньому віці.

На думку вчених, зараз спостерігається вповільнення темпів акселерації в усьому світі, незалежно від якості харчування. Пояснюють це тим, що людство розвивається по спіралі.

Психічний аспект глобальної зрілості середнього школяра. Навчання, яке залишається основним видом діяльності, характеризується довільністю, розвитком активності й самостійності. Сприйняття поступово набирає рис плановості та різнобічності. У підлітка з'являється прагнення бути уважним, здійснювати самоконтроль та саморегуляцію. Спостерігається поглиблення і диференціація пізнавальних інтересів підлітків. Зростає обсяг уваги, вдосконалюються вміння розподіляти і переключати її. Провідною потребою стає вибіркове спілкування з однолітками, які мають певні якості особистості. Основним чинником становлення особистості є спілкування. Центральним психічним новоутворенням цього віку стає почуття дорослості, що зумовлює прояви "максималізму самостійності'. Відбувається відкриття власного "Я", що веде до зацікавленості власним внутрішнім світом та внутрішнім світом інших людей.

Навчальний аспект глобальної зрілості молодшого підлітка. Випускник основної школи володіє системою предметних знань, необхідних для навчання на основі базового стандарту певної середньої освіти. Визначається високою мотивацією досягнення успіхів у вибраному профілі навчання. Мас вироблену здатність зосереджуватися на змісті навчальної діяльності та відволікатися від сторонніх подразників. Здатний до самостійного опрацювання значних обсягів інформації. Уміє користуватися словом, вбачаючи в ньому свою інтелектуальну силу й ознаку авторитету. З'являється цікавість до крилатих висловів, яскравих метафор.

Соціальний аспект глобальної зрілості молодшого підлітка. Характеризується "другим народженням особистості" (перше спостерігається в дитини 2-3-х років). У цей вік відбувається перетворення особистості підлітка на зрілу особистість, яке, однак, ще не завершується. Становище, у якому молодший підліток вже не дитина, але ще не дорослий, призводить до бурхливого перебігу емоцій, переживань, настроїв. Динаміка й характер такого перебігу зумовлюються стосунками з тими, хто довкола. Поступово зміцнюється сила волі. Зростає прагнення самоствердження. У колективі створюються умови для глибшого самоусвідомлення і перетворення підлітка на суб'єкт виховання. Зростає роль дружби і товаришування. З'являється потреба в особливій увазі та любові до себе. Важливими рисами особистісної зрілості молодшого підлітка є також сформованість психофізіологічних знань про себе та гуманістична позиція у спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку.

У вітчизняній педагогічній літературі нерідко ці два принципи змішують. Зазвичай логічну лінію обґрунтування принципу систематичності вибудовують із виходом на формування системності знань, яка начебто стає закономірним результатом систематичності й послідовності в навчанні, за якої нові знання спираються на раніше засвоєні й у свою чергу стають фундаментом для засвоєння наступних знань. Не заперечуючи взаємозв'язків між цими принципами та певної їхньої взаємозумовленості, спробуємо звернути увагу на відмінності, які розділяють їх.

Дидактичний принцип систематичності й послідовності в навчанні передбачає засвоєння навчального матеріалу у визначеному навчальною програмою порядку з таким розрахунком, щоб кожний новий елемент змісту цього навчального матеріалу логічно пов'язувався як з попереднім елементом його, так і з наступним, забезпечуючи таким чином опору здобутих нових знань на засвоєні раніше, що дозволяє у майбутньому використовувати їх як фундаментальну основу для наступних знань. Систематичність знань передбачає також відповідну організацію його в часі, яка виступає у двох основних формах: 1) вивчення певного навчального предмета згідно з тижневим розкладом навчальних занять; 2) почергове завершене вивчення певних навчальних предметів чи тем. Прикладом другої форми є експериментальне почергове вивчення навчальних предметів на основі використання сугестопедичної методики навчання в експериментальних школах м. Софії (Болгарія), яке практикувалося у системі експериментальної роботи НДІ сугестології у 70-х рр. минулого століття. Тоді 10 клас, сівши за парти у жовтні, успішно закінчив навчання у квітні, вивчаючи послідовно кожну нову навчальну дисципліну до завершеного цілісного образу знань, запропонованих нею. Подібна систематичність мас місце також на курсах прискореного вивчення іноземних мов, коли здобуті знання не встигають "згаснути" у пам'яті до появи нових, що дає можливість швидко охопити великі обсяги навчального матеріалу і на основі цього сформувати значно складніший і масштабніший образ його.

Орієнтуються вчителі на цей принцип під час підготовки учнів до навчальних олімпіад та у ході різноманітних індивідуальних навчальних занять, які найчастіше носять приватний характер.