Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
marketing_6507.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
430.08 Кб
Скачать
  1. Чинники попиту та їх класифікація.

попит — це кількість товарів, котру споживачі готові та можуть придбати за дану ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних чинників, що визначають величину попиту: рівень цін, рівень доходів споживачів, цінова еластичність попиту тощо. Чинники попиту: Стан купівельної готовності споживача; платоспроможність споживачів та р-нь їх заощаджень; споживчі властивості прод та її корисність; рівень задоволення потреб та вимог споживачів продукцією п-ва. Закон попиту стверджує, що на ринку діє обернена залежність між цінами та кількістю товарів, які купують споживачі. Якщо товар дешевшає, то його купують більше (так званий ефект заміни). Основними чинниками, які визначають цінову еластичність попиту, є:

замінність товарів: що більше замінників товару, то еластичнішим є попит на нього;

питома вага товару в доході споживачів: що важливішим є місце продукту в бюджеті споживачів, то вища еластичність попиту на нього; належність товару до предметів розкошів чи першої необхідності: що ближчий товар до життєво необхідних, то менш еластичним є попит на нього; фактор часу: еластичність попиту на продукт прямо залежить від проміжку часу, необхідного для прийняття рішення, оскільки зі зміною ціни змінюються звички і смаки споживачів.

  1. Чинники пропозиції та їх класифікація.

Пропонування — це кількість товару, яку виробники готові і згодні виготовити і запропонувати за дану ціну, на даному ринку протягом конкретного часу. Закон пропонування стверджує, що виробники вважатимуть доцільним спрямувати більшу кількість ресурсів на виробництво даного товару за відносно більш високого рівня ціни на нього. Чинники пропозиції (к-сть продукції, яку буде запропоновано на ринку загалом та к-сть прод, яку може поставити на ринок п-во; запаси прод у п-ва та конкурентів; витрати на в-во і реаліз прод; ціни на ресурси; податки, акцизи та інші платежі). Зміна обсягів пропонування може статися внаслідок зміни умов виробництва і поставок товарів на ринок, а саме: зміни цін елементів виробництва (заробітна плата персоналу, вартість засобів виробництва): що вищі такі ціни, то менше пропонування, бо вони безпосередньо впливають на собівартість; кількість підприємств: що їх більше, то більші обсяги пропонування; рівень розвитку технології: що вона досконаліша, то більше пропонування; ціна товару: що вона вища, то більше пропонування.

  1. Ринкові методи ціноутворен.

ПРЯМІ (ЗОРІЄНТОВАНІ НА ВИЗНАЧЕННЯ Р-НЯ САМОЇ ЦІНИ) 1. Витратний метод. Ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланованого прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурентів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди завищена.

Охоплює певну групу методів:

- сер витрати + прибуток; - сер витрати + справедливий прибуток; - повних витрат ;

- граничних витрат;- нормативних витрат;- цільової ціни 2.Методи, зорієнтовані на врахування попиту продукцію – треба встановлювати таку ціну, за якої споживач матиме бажання придбати прод: - використання цінової дискримінації;- урахування відчутної цінності продукту; - ціноутворення за асортиментними групами прод-ії; - призначення продукції; - використання конкурентоспроможності продукції 3. Методи з орієнтацією на конкуренцію. П-во встановлює ціну, приділяючи більше уваги конкурентним особливостям ринку, а менше власним витратам та попиту на продукцію. Як базовий орієнтир – ціни конкурентів на аналогічну продукцію. Основні методи: ціноутворення на підставі рівня поточних цін; встановлення ціни на підставі торгів (2 види торгів: відкриті. коли викор біржове ціноутворення та закриті, в основі яких тендерне ціноутворення) НЕПРЯМІ (СПРЯМОВ НА СТВОР УМОВ ДЛЯ ЕФЕКТ ВИКОРИСТ КОНКР ЦІНИ ДЛЯ РЕАЛІЗ ПРОД-ІЇ) кред політика п-ва (полягає у визначенні та безпосередній реалізації заходів для середньострокового кредитування відпускної ціни постачальника); політика кондиції (полягає у встановленні умов платежів і постачання); політика знижок та надбавок цін (види знижок: кількісні, зокрема не кумулятивні на кожну окрему угоду з покупцем і кумулятивні – на всі купівлі протягом певного часу; касові – за оплату рахунків готівкою протягом певного періоду; негативні - надбавка до вартості невеликої к-ості товару; функціональні – на нові товари. за проведення посередником рекламних заходів; торгові – оплата посередникам за торгові операції; сезонні – на сезонні товари, які купують у несе зон)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]