- •1.Становлення та економічні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •3.Метод економ.Теорії- сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
- •4.Економічна теорія відкриває і формулює економ.Категорії, закони і принципи.
- •2.Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економ. Суб’єктів є однією з фундаментальних категорій економ. Науки.
- •3.Система-сукупність взаємопов’язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення. Кожній системі притаманні: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух, загальна мета.
- •5.Людина-надзвичайно складна істота, поєднує в собі біологічне і соціальне.
- •1.Суспільне виробництво-сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
- •2. Фактори виробництва-всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.
- •2.Функції грошей-це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.
- •4. Грошова система- форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.
- •1.Ринок є невід’ємним компонентом товарного виробництва, організаційною формою його існування.
- •2.Функції-
- •3.Ринковий механізм-механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб’єктів господарювання з приводу встановлення та застосування цін, обсягу виробництва і продажу товарів і послуг.
- •4.Необхідною умовою нормального функціонування ринку є створення ринкової інфраструктури.
- •5. На сучасному етапі існують різні моделі нац. Економіки:
- •1. Конкуренція- економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.
- •6.Негативні наслідки монополізації-придушують конкуренцію, здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи ціну, схильні до уповільнення науково-технічного прогресу.
- •1.Капітал-сукупність речей, що формують передумови виробництва. Головна його властивість- здатність приносити дохід, який залежить від продуктивності факторів виробництва.
- •2.Торговельний капітал- це капітал, що обслуговує процес перетворення товарної вартості в грошову в сфері обігу.
- •3. Позичковий капітал-відокремлена форма промислового капіталу, грошовий капітал, який його власники надають у позичку підприємцям на умовах повернення, платності й строковості.
- •1.Дохід-багатогранне економічне поняття, яке застосовується в різних значеннях.1)грошові та натуральні надходження до економічних суб’єктів2)потік грошових надходжень за одиницю часу.
- •2. Під функціональним в економ теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва: праця, капітал, земля і підприємницькі здібності.
- •5.Зайнятість-це сукупність економічних,
- •Тема 10
- •2.Державний бюджет є фінансовою основою економічної діяльності держави і складається з 2 частин:доходів і видатків. Основною статтею надходжень бюджету є податки, які справляють із юр та фіз. Осіб.
- •3.Кредитні відносини-відособлена частина економічних відносин, що пов’язана з наданням грошових коштів у кредит і поверненням їх разом із певним відсотком.
- •4.Банки-установи, функцією яких є кредитування суб'єктів
- •Тема 11
- •2.Рента-передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.
- •Тема 12
- •2. Основні форми держ регулювання економіки: бьюджетно-податкова, кредитно-грошова, адміністративно-економічна, цінова.
- •3. Об’єкти держ власності є :матеріальною основою функціонування держави як політичного інституту; економічною базою для підприємницької діяльності.
1.Дохід-багатогранне економічне поняття, яке застосовується в різних значеннях.1)грошові та натуральні надходження до економічних суб’єктів2)потік грошових надходжень за одиницю часу.
За рівнем формування(доходи мікроеконом рівня(зарплата, прибуток, рента) та доходи макрорівня(нац. дохід, сукупний особистий дохід)
За суб’єктами привласнення(доходи індивіда, домогосподарства, підприємства, галузі, територіальної громади, держави,суспільства)
За джерелом надходження(доходи від трудової та підприємницької діяльності, доходи від власності, доходи, що безпосередньо не пов’язані з оцінкою результатів діяльності)
За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення(номінальний дохід-визначається в цінах поточного періоду, реальний дохід-визначається в цінах базового року.)
Доходи, що утворюються в результаті використання певних факторів виробництва(доходи у вигляді зарплати, процентний дохід або прибуток на капітал, підприємницькій дохід у вигляді залишкового доходу)
ВАЛОВИЙ ДОХІД-дорівнює виторгу від реалізованих товарів та послуг
СЕРЕДНІЙ ДОХІД- дорівнює валовому доходу поділеному на кількість реалізованих товарів та послуг
ГРАНИЧНИЙ ДОХІД-приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг.
2. Під функціональним в економ теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва: праця, капітал, земля і підприємницькі здібності.
Існують два підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський та маржиналістський.
Зарплата, згідно з маркс. теорією, є формою вартості робочої сили.
РОБОЧА СИЛА-товар, який має специфічну споживну вартість. Для власника капіталу споживна вартість робочої сили- здатність її за одиницю часу створювати більшу вартість ніж вона сама варта.
Маржиналістська концепція ґрунтується: власниками економ ресурсів у капіталістичній економіці є домогосподарства; існують 4 фактори виробництва, яким відповідають такі форми доходів:земля створює ренту, капітал-процент, праця-зарплату, здатність до підприємницької діяльності-підприємницький дохід; величина доходу на фактори визначається граничним внеском кожного чинника у валовий дохід фірми; такий принцип справедливий, оскільки забезпечує розподіл доходу пропорційно до внеску кожного із факторів.
ПЕРСОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ-розподіл доходів між окремими фіз. Особами, сім’ями або окремими домогосподарствами.
Для визначення нерівномірності розподілу доходів використовується крива Лоренца.
Крива Лоренці дає підстави для висновків про ступінь розриву між фактичним розподілом доходів і станом рівності.
Важливим показником диференціації доходів населення є коеф. Джині.
3.СІМЕЙНИЙ ДОХІД-сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв’язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економ та духовних потреб індивідів, суспільства в цілому.
ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ-зарплата, доходи від власності, від особистого підсобного господарства, кооперативної діяльності, індивідуальної трудової діяльності,державні трансферні платежі, інші джерела.
Прожитковий мінімум є індикатором визначення межі бідності в суспільстві й відображає якісний рівень у споживанні населення.
Прожитковий мінімум-важливий соц.-економ норматив для визначення: розмірів мінімальної зарплати, пенсії за віком, допомоги багатодітним сім’ям.
4.ЗАРОБІТНА ПЛАТА-елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю та її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці.
Зарплата має дві основні форми:відрядну та почасову.
ВІДРЯДНА-оплата працівникові залежно від розмірів виробітку (виготовлених виробів або здійснених операцій).
ПОЧАСОВА-це оплата працівникові за певний час його роботи (праці).
ПОГОДИННО-НОРМАТИВНА-передбачає оплату за відпрацьований час та при виконанні нормативних робіт, які періодично переглядаються.
ПОГОДИННО-ПРЕМІАЛЬНА-передбачає оплату працівника за відпрацьований час та додаткову виплату премій за економію витрат, досконаліші форми організації.
НОМІНАЛЬНА-це сума грошей, яку отримує працівник за відповідний період (годину, день, місяць).
РЕАЛЬНА -зарплата, яка виражається в кількості споживчих благ (товарів, послуг), що їх працівник може придбати за свій грошовий (номінальний) заробіток.
МІНІМАЛЬНА-законодавче встановлений розмір заробітної плати за
просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата за
виконану працівником місячну, годинну норму праці чи обсяг робіт.
