1)Загальне уявлення по статистику та короткі відомості з її історії

2)Предмет статистика

3)Основні категорії статистики

4)Організація і завдання статистики

5)Суть і організ.форми статистичного спостереження

6)План статист.спостереження

7)Види і способи спостереження

8)Помилки спостереження і контроль вірогідності даних

9)Суть і організація і техніка статистичного зведення

10)Методологічні аспекти статистичних групувань

11)Основні видди і авання статис.групувань

12)Статистичні таблиці

13)Статистичний показник,як кількісна харак.статис.явища

14)Абсолютні та відносні статистичні величини

15)Суть і умови використання середніх величин

16)Властивості серед.арифметичної

17)Поняття варіації та її основні показники

18)Структурні характер. Варіації

19)Математичні властивості дисперсії та її види

20)Характер. Форми розподілу

21)Суть і складові елементи динамічного ряду

22)Статистичні характер. Рядів динаміки

23)Середні показники динаміки

24)Характеристика основної тенденції розвитку

25)Види взаємозв»язків

26)Кореляційно-регресійний аналіз

27)Рангова кореляція

1.Суть і організаційні форми статистичного спостереження.

2.План статистичного спостереження.

3.Види і способи спостереження.

4.Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.

1.Вибіркове спостереження,причини та умови його застосування.

2.Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.

1)Загальне уявлення по статистику та короткі відомості з її історії

У 1743р. професор Анхеваль ввів у науковий обіг поняття»СТАТИСТИКА»(вивчення обо опис держ устрою)

Статистика, як наука являє собою цілісну систему дисциплін:

-теорія статистики

-економічна статистика

-соціальна статистика

-інші галузеві статистики(демографічна)

Напрями статистики в і сторії її розвитку:

-середина 18ст.-описувальний напрям

-школа політичних арифмтиків 18ст

-21ст. статистико-матиматичний напрям

Закон великих чисел:

Кожне одиничне явище випадкове, але у поєднані великої кількості таких явищ в загальній харак, їх маси випадковість зникє в тій більшій мірі, чим більше поєднано одиничних явищ.

2)Предмет статистика

Статистика-це суспільна наука, галузь практичної ді-ті, навчальна дисципліна, яка вивчає кількісну сторону мосових, соц..-економічних явищ і процесів у нерозривному зв»язку з їх якісною стороною, шляхом збирання обробки та аналізу масових даних, вивчені їх структури та розподілу, розміщенні у просторі та за часом та ін..

Визначити предмет будь-якої науки - означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і структури) статистичної теорії суспільних явищ і процесів являє собою об'єкт пожвавлених дискусій протягом усієї історії розвитку статистики. Актуальним воно залишається і на сучасному етапі розвитку статистичної науки. Управління народним господарством в умовах переходу до ринкових відносин висуває нові вимоги до статистико-економічного аналізу суспільних явищ, розкриття специфічних тенденцій і закономірностей у змінах цих явищ, зумовлених новими формами і методами господарювання. Слід враховувати також тенденції і закономірності в розвитку статистичної науки. Перш за все це загальний процес "математизації" всіх наук і статистичної зокрема. Істотних змін набувають організація і форми проведення статистичного спостереження у зв'язку з широкою автоматизацією статистичних розрахунків.

3) Основні категорії статистики

З питанням про предмет статистики пов’язані поняття статистичної закономірності та статистичної сукупності.

Закономірність — це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах. Виявити і виміряти статистичну закономірність можна лише з урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є масовість і причинна зумовленість явищ. Згідно з цими принципами закони суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній сукупності подій. Об’єктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес, — основних, спільних для всіх подій масового процесу, та індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. У разі великої кількості подій вплив випадкових причин взаємно врівноважується, завдяки чому закон стає видимим.

Отже, статистичні закономірності притаманні лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент є тією базою реального світу, відносно якої можна встановлювати конкретні закони.

Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку. Так, статистичною є сукупність комерційних банків країни. Їх об’єднує характер банківських послуг, хоча капітал, кредитно-інвестиційний портфель, прибуток та інші ознаки в них різні.

Склад елементів і спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності. Поліструктурні сукупності за певними ознаками можна розглядати як неоднорідні. Комерційні банки неоднорідні за рівнем капіталізації або за фінансовим станом.

У реальному житті існує складне поєднання різних сукупностей та їх елементів. Так, вивчаючи промисловість, статистика розглядає її як сукупність підприємств, але кожне підприємство, у свою чергу, — це сукупність працівників, верстатів тощо. Базою вивчення конкретної статистичної закономірності є та сукупність, елементи якої — носії підпорядкованих цій закономірності характеристик. Наприклад, вивчаючи кваліфікаційний рівень робітників підприємства, як елемент досліджуваної сукупності розглядають окремого робітника, межі сукупності окреслюють рамками підприємства. Елемент сукупності — робітник — і є носієм кваліфікаційного рівня.