Методика здійснення контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців

1.Особливості рейтингового оцінювання результатів контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Контрольні заходи - органічні складові процесу навчання у вищому навчальному закладі. Контрольні заходи забезпечують вимірювання та оцінку знань, що були отримані студентом в процесі навчання за певні періоди.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних і семінарських занять та оцінювання виконання завдань до практичних, семінарських занять, індивідуальних завдань, самостійної роботи студента. Об’єктом оцінки є результати цієї діяльності за певні періоди або за певні розробки - завдання, (реферати, доповіді, курсові роботи, розв’язування задач або індивідуальні завдання, колоквіуми).

Оцінки модульного контролю по залікових кредитах після написання відповідних контрольних заходів виставляються в балах в межах 60-бальної шкали рейтингової оцінки знань студентів та переводяться за п’ятибальною шкалою сумісною зі шкалою ЕСТS та національною шкалою: А- „відмінно”, ВС – „добре” DЕ – „задовільно” (або зараховано для недиференційованого заліку), FХ – „незадовільно з можливістю повторного складання”, F- „незадовільно з обов’язковим повторним курсом”.

Контроль успішності навчання відбувається протягом навчального семестру шляхом контрольних тестувань студентів (згідно певних модулів за графіком навчального процесу). Згідно з графіком навчального процесу контрольні заходи по оцінці рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни проводиться відповідно до обсягу навчальної дисципліни в межах окремих залікових кредитів, де один заліковий кредит (36 год.) передбачає обов’язкове проведення підсумкового контрольного заходу.

З цією метою програмний матеріал навчальної дисципліни поділяється на окремі змістові модулі та залікові кредити, а також передбачає проведення протягом семестру (тетраместру) двох атестацій по модулю 1 + модуль 2 з відповідним формуванням сумарної модульної оцінки на підсумковій атестації. Перший модуль орієнтовно охоплює 3,61 залікові кредит (8 тем); другий – 2,4 залікових кредити (6 тем).

Модульні контролі проводяться в аудиторії за розкладом у кожній академічній групі окремо в формі контрольного заходу. На один контрольний захід відводиться дві академічні години та на перевірку однієї контрольної роботи передбачено 0,25 годин.

На кожному етапі контролю викладач пропонує для вибору студентів варіанти тестів (завдань) з можливістю вибору ступеня складності на оцінку: А- „відмінно”, ВС – „добре” DЕ – „задовільно” (або зараховано для недиференційованого заліку). Завдання включає двадцять запитань (розбиті на три рівні), які стосуються головного змісту певного блоку змістових модулів. Зміст завдання та його структура пропонується окремим додатком.

Максимальна оцінка за підсумками першої атестації (модуль 1) дорівнює 30 балів в т.ч. два контрольні заходи по 5 балів та 10 балів за індивідуальну роботу студента. Максимальна оцінка за підсумками другої атестації (модуль 2) дорівнює 30 балам в т.ч. один контрольний захід, в тому числі 15 балів за індивідуальну роботу студента.

Активність на лекційних диспутах та наукові здобутки студента оцінюються як додаткові бали на розсуд лектора та асистента в межах 10 балів. На підсумковій атестації з дисципліни формується сумарна модульна оцінка за підсумками попередніх атестацій та відповідним коригуванням оцінки з врахуванням наукових та інших творчих здобутків студента в межах 100 - бальної рейтингової шкали з наступним переведенням в оцінку сумісну з національною шкалою. Неявка студента на поточні контрольні заходи, лекції, практичні, семінарські, індивідуальні заняття за розкладом без поважної причини оцінюється нулем балів. Нулем балів також оцінюється невиконання студентом певного виду навчальної роботи (завдання). Зменшення балів та будь-які штрафні санкції за невиконання певних навчальних робіт в т.ч. відсутність на заняттях по відношенню до студента забороняються. Студент самостійно вирішує необхідний йому обсяг навчальної роботи по окремих змістових модулях в межах 100 бальної рейтингової шкали оцінки знань студентів відповідно до розподілу балів по змістових модулях (див. дод. 1).

Студент може звернутися до викладача за роз’ясненням стосовно одержаної оцінки під час чергової консультації або звернутись в деканат за апеляційним талоном на підставі відповідного дозволу завідувача кафедри.

Іспит оцінюється в 40 балів залежно від ступеня складності виконаних завдань та рівня знань студентів. Білет іспиту містить завдання різного ступеня складності (тести, теоретичні питання та задачу), що вимагають від студента не лише репродуктивного відтворення отриманих в процесі навчання знань, а й застосування практичних навичок в стандартних та нестандартних ситуаціях. Неявка студента на іспит без поважної причини оцінюється нулем балів. Якщо студент не з’явився на іспит з поважної причини, він має право скласти іспит в інший час за дозволом деканату та згодою викладача.

Сумарна модульна оцінка або оцінка за іспит варіюються в межах 100-бальної рейтингової шкали з наступним переведенням в оцінку сумісну з національною шкалою, на підставі чого виставляється семестрова (тетраместрова) оцінка студента, яка заноситься до відповідних відомостей, залікової книжки студента та Журналу викладача.