1. Сутність фінансового ринку та його роль в економіці.

Для нормального функціонування економіки постійно необхідна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між її сферами і секторами. Мобілізація та розміщення цих ресурсів можуть бути виконані за допомогою:

бюджету, що мобілізує ресурси через податки і розміщує їх відповідно до потреб уряду;

фінансового ринку, що мобілізує заощадження на добровільних засадах і надає позички чи інвестиції, реагуючи на ринкову ситуацію.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акуму­лювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі.

Фінансовий ринок - є:

• сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фінансові активи;

• сферою прояву економічних відносин між продавцями і покупцями фінансових активів при реалізації вартості, втіленої у цих активах.

• сферою прояву попиту і пропозиції на фінансові активи та фінансові послуги.

З точки зору фінансового посередника фінансовий ринок - це сукупність споживачів (покупців, вкладників), що зацікавлені у активах і послугах, запропонованих цим фінансовим посередником, і мають засоби купити їх сьогодні або завтра.

Об’єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери, фінансові послуги тощо.

2. Функції фінансового ринку.

Сутність фінансового ринку і його роль в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях.

Основними функціями фінансового ринку є :

• встановлення ціни на фінансові активи та фінансові послуги.

• механізм викупу фінансових активів (забезпечення ліквідності).

• сприяння знаходження контрагентів та зменшення операційних витрат.

Альтернативна класифікація основних функцій фінансового ринку:

• реалізація вартості, втіленої у фінансових активах та організація процесу доведення фінансових активів до споживачів ( покупців, вкладників);

• фінансове забезпечення процесів інвестування в виробництво, розширення виробництва та дольової участі;

• вплив на грошовий обіг.

Крім названих функцій фінансовий ринок виконує:

• мобілізацію заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів і перетворення, створення потужних грошових фондів;

• трансформацію закумульованих грошових коштів у позичковий капітал;

• перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств з метою їх ефективнішого використання;

• страхову діяльність;

• фінансове обслуговування учасників економічного кругообороту.

3. Суб`єкти фінансового ринку та їх класифікація

На ринках діють суб'єкти ринку (продавці - посередники - покупці), які беруть участь у торгівельних операціях різних специфічних товарів - інструментів ринку.

Суб`єктів фінансового ринку можна класифікувати за формою та функціями.

За формою розрізняють: господарюючі суб`єкти; домашні господарства; держава; місцеві органи влади.

Домогосподарство – це економічна одиниця, що складається з однієї або декількох осіб, які ведуть спільне господарство забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання і заощадження з метою задоволення своїх потреб.

Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції:

– споживання;

– постачання факторів виробництва;

– заощадження.

Важливим учасником фінансового ринку є держава, яка може бути постачальником фінансових ресурсів,їх користувачем, посередником, а також виступає регулятором відносин на фінансовому ринку.

За функціями: емітенти; інвестори; фінансові посередники; інститути інфраструктури ринку.

Емітент — це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск цінних паперів і має виконати зобов’язання, що випливають з умов їх випуску.

Інвестори – фізичні і юридичні особи у тому числі інституційні інвестори (страхові компані, НПФ, ІСІ та інші), які приймають рішення щодо вкладання особистих, позикових або залучених коштів в об'єкти інвестування.

Фінансові посередники – інститути, що спеціалізуються на наданні фінансових послуг та опосередковують у своїй діяльності рух фінансових ресурсів шляхом їх залучення та вкладення мобілізованих ресурсів у різноманітні фінансові активи.

Інститути інфраструктури ринку – установи та організації, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому (дилери, брокери, фондові та валютні біржі і т.д).

Таблиця 1.1.

Основні учасники фінансового ринку

Основні сегменти фінансового ринку	Фінансові інститути та інститути інфраструктури	Вид діяльності
Грошовий	Комерційні банки, кредитні спілки, брокерські контори, дисконтні компанії	Розрахунково-касове обслуговування, надання кредитів, депозитно-позикова діяльність
Кредитний	Банки, фінансові корпорації, іноземні кредитори та позичальники	Середньострокове та дов-гострокове кредитування
Цінних паперів	Банки, ІСІ, депозитарії, реєстратори, фондові біржі, зберігачі, корпорації-емітенти, інституційні інвестори, саморегулюючі організаці, торгово-інформаційні системи, рейтингові агентства, клірингові палати, брокерські та дилерські контори	Організація випуску та розміщення цінних паперів, їх збереження, передача та облік, ведення реєстрів власників цінних паперів, здійснення угод з фінансовими активами
Валютний	Банки та брокерські контори, валютні біржі, міжнародні організації та їх філії, офіційні представництва, фінансові корпорації	Обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери та інші операції, пов’я зані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності
Фінансових послуг	Банки; страхові, інвестиційні, інноваційні, факторингові, лізингові та інші компані; брокерські та дилерські контори; депозитарні установи; довірчі товариства; фірми: консалтингові, аудиторські, антикризового управління, з оцінки майна, інформаційні; фонди: благодійні, гарантування вкладів, недержавні пенсійні; ломбарди та ін.	Надання переліку послуг відповідно до виду діяльності фінансової установи