2. Причини та наслідки доларизації економік.

Доларизація економіки має важкі наслідки:

• переміщення доходів населення і господарюючих суб'єктів в сферу валютних операцій підриває інвестиційний процес і економічне зростання, завдає збитку держбюджету зменшуючи податкові надходження;

• у результаті доларизації економіки грошові накопичення не використовуються для вкладення в реальний сектор економіки;

• купівля доларів означає по суті надання кредиту США (або іншій державі, валюта якої купується);

• доларизація викликає розлад грошово-кредитної і фінансової системи країни;

• більша нестабільність банківської системи;

• національна валюта частково поступається своїми грошовими функціями іноземній валюті;

• накопичені домогосподарствами і господарюючими суб'єктами іноземні валюти є потенційно відкладеним попитом на національну валюту, що є інфляційним чинником;

• обмеження вибору варіантів грошово-кредитної політики, що знаходяться у розпорядженні уряду (доларизація, включає в грошовий ресурс компонент іноземної валюти, що може ускладнювати вибір проміжних цілей грошово-кредитної політики);

• доларизація економіки підсилює недовіру до національної валюти;

• тиск на центральний банк як на кредитора останньої надії;

• часткова втрата сеньйоражу.

Процес доларизації має і позитивні сторони:

• більш тісна інтеграція з міжнародними ринками;

• сприяння розвитку конкуренції на міжнародних ринках;

• наявність більш широкого асортименту активів для внутрішніх інвесторів;

• в країнах де інфляція зруйнувала довіру до національної валюти, процес доларизації може сприяти:

1. демонетизації економіки;

2. відновленню місцевої інфраструктури посередництва;

3. припиненню втечі капіталу аж до зворотного руху капіталу.

3. Грошові потоки іноземних валют.

Надходження іноземної валюти в Україну здійснюється двома основними шляхами: "традиційними", що є загальноприйнятою базою для побудови моделей міжнародного руху капіталу, та такими, що зазвичай вважаються не впливовими або взагалі не розглядаються, оскільки не є притаманними для розвинутих країн. Традиційні канали можна аналізувати в рамках руху коштів на рахунках капітальних засобів та поточних рахунках зовнішньоторгівельних операцій. Перший напрямок руху коштів пов'язаний з інвестуванням в економіку України, а другий – з розрахунками за експортно-імпортні операції.

Для країн з перехідною економікою умовно можна виділити п’ять основних джерел надходження валюти:

1. міжнародні фінансові організації;

2. прямі зарубіжні інвестиції;

3. надходження від чистого експорту;

4. надходження від громадян які знаходяться закордоном (доходи отримані закордоном та спожиті в Україні;

5. валютна приватизація.

4. Роль іноземної валюти у доларизованих економіках.

Роль іноземної валюти у доларизованих економіках зводиться до наступного:

1. Іноземна валюта як грошовий агрегат на внутрішньому грошовому ринку.

2. Долар як показник міри вартості.

3. Іноземна валюта як засіб обігу.

4. Іноземна валюта як засіб заощадження.

СЕМІНАРСЬКЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ №13:

1. Поняття та сутність доларизації економіки.

2. Типи доларизації економіки.

3. Причини та наслідки доларизації економіки.

4. Грошові потоки іноземних валют.

5. Роль іноземної валюти у доларизованих економіках.

6. Види активів, деномінованих в іноземній валюті.

7. Депозити в іноземній валюті на рахунках у банках (FCD).

8. Іноземна валюта в обігу в межах національної економіки (DSS).

9. Міжнародні депозити на рахунках закордоном (CBD).

10. Рівень доларизації економіки.

11. Ефект гальмування зворотного руху (ratchet effects).

12. Доларизація депозитів.

13. Доларизація зобов’язань.

14. Політичні ризики та рівень доларизації.

Самостійна робота

1. Функції грошей.

2. Грошово-кредитна політика: поняття та інструменти.

3. Валюта та валютні цінності.

4. Інфляція, дефляція, девальвація, ревальвація.

5. Депозити та їх види.

6. Види зобов’язань.

7. Облігації. Розміщення на міжнародному ринку.

8. Кредити на міжнародному ринку.

Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача

1. Грошово-кредитна статистика.

2. Альтернативні теорії грошей.

3. Повна доларизація та ареал її розповсюдження.

4. Механізм провадження грошово-кредитної політики.

5. Оцінка грошово-кредитної політики НБУ.

6. Депозитна діяльність на фінансовому ринку України.

7. Кредитна діяльність на фінансовому ринку України.

8. Емісійна діяльність та її особливості.

Задачі до практичного заняття за темою №13:

Задача 1 Боржник обіцяв по можливості виплатити 15$ через рік та 8$ через два роки. На думку аналітика, шанси на те, що перша виплата буде здійснена повністю, складають тільки 40 на 60. В іншому випадку, передбачає аналітик, боржнику вдасться виплатити тільки 10$.

Що стосується дворічного строку, то ймовірність події буде залежати від результатів першого року. Якщо боржник зуміє виплатити 15$ по закінченню першого року, то, на думку аналітика, шанси на те, що боржнику вдасться виконати своє зобов’язання і виплатити 8$ по закінченні двох років, складають 1 до 9. В іншому випадку боржник виплатить 6$. Однак, якщо боржник виплатить по закінченні першого року 10$ і при цьому немає ніякої надії на виплату решти суми, то шанси на те, що через два роки будуть виплачені обіцяні 8$, виявляться приблизно однаковими. Якщо ж цього не відбудеться, то замість 8$ буде виплачено 4$. Розрахувати ймовірності послідовностей всіх подій.

Розв’язок:

Задача 2 Аналітик намагається передбачити, як вплине на курс трьох цінних паперів неочікувано оголошений виступ президента по телебаченню. Аналітик описав ряд можливих заяв. Альтернативи, наведені в таблиці визначені як взаємовиключні і взаємовичерпні (кожна можлива комбінація представлена окремим записом). Було оцінено також ймовірність кожної із заяв і їх вплив на ціни цінних паперів. Розрахувати середні очікувані курси цінних паперів та вартість портфелю, що включає по одному цінному паперу.

Заява	Ймовірність	Прогнозований курс паперу А	Прогнозований курс паперу Б	Прогнозований курс паперу В	Прогнозована вартість портфелю АБВ
a	0,1	40	62	12	114
b	0,2	42	65	11	118
c	0,1	40,5	60	13,5	114
d	0,25	41	61	14	116
e	0,15	38	65	11,5	114,5
f	0,1	40,5	59	12	111,5
g	0,05	45	58	12,5	115,5
h	0,05	40,5	58	13	111,5
Математичне очікування		40,73	61,9

Задача 3 Відповідно до заяв центробанку, ставки рефінансування планується знижувати протягом двох наступних років, в перший рік до 10%, а через рік до 7%. На думку аналітика, шанси на те, що перше зниження буде здійснено, складають тільки 65 на 35. В іншому випадку, передбачає аналітик, ставка становитиме 13%.

Що стосується дворічного строку, то ймовірність події буде залежати від результатів першого року. Якщо центральний банк зуміє знизити ставку до10% по закінченню першого року, то, на думку аналітика, шанси на те, що ставка в другому році знизиться до 7% складають 8 до 2. В іншому ставка становитиме 12%. Однак, якщо центральний банк встановить ставку на рівні 13%, то шанси на те, що через два роки ставка буде на рівні 7%, становитимуть 1 до 9. Якщо ж цього не відбудеться, то замість 7% ставка складатиме 11%. Розрахувати середнє очікуване та модальне значення ставки рефінансування через два роки.

Розв’язок:

Література: [6, 19, 36, 39, 47, 49, 52–58, 62, 63, 66–71]