2. Проведення фундаментального аналізу акцій.

Фундаментальний аналіз фондового ринку, зокрема ринку корпоративних прав зорієнтовані на показники господарської діяльності емітентів (мікроекономічний рівень). Для розрахунку внутрішньої (об’єктивної) вартості корпоративних прав, навколо якої коливається їх ринковий курс, аналізується ряд кількісних та якісних показників.

До якісних належать:

• якість менеджменту;

• наявність ноу-хау;

• спроможність до інновацій;

• кон’юнктура ринку.

До кількісних належать:

• поточні та потенційні показники прибутковості;

• розміри та структура затрат;

• структура капіталу;

• рівень дивідендних виплат, тощо.

В процесі фундаментального аналізу корпоративних прав розраховуються як статичні так і динамічні показники.

До статичних відносяться:

• балансовий курс корпоративних прав;

• чистий прибуток на одну акцію;

• дивіденди на одну акцію;

• відношення ринкового курсу до чистого прибутку (PER);

• відношення ринкового курсу акцій до показника Cash-flow (KCF).

Динамічні показники фундаментального аналіз корпоративних прав враховують ряд показників за певні періоди часу, до методів, що застосовуються при їх розрахунку належить статистичний регресійний аналіз та концепція теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, що може бути представлена наступною формулою:

де – теперішня (внутрішня) вартість акцій; Rt – чистий грошовий потік на акцію в певному періоді t; – ціна, за якою акція може бути реалізована в плановому періоді n; r – коефіцієнт, який характеризує ставку дисконтування; n – період в якому погашається фінансова інвестиція.

Проблематика практичного використання наведеної формули полягає у точності прогнозування грошових потоків та правильності визначення ставки дисконтування.

Для визначення необхідної ставки дисконту застосовується CAPM, що дає змогу вирахувати ціну звичайної акції.

САРМ має наступний вигляд:

де: Ks – необхідна ставка доходу, Rf – рівень безпечної ставки, β – коефіцієнт бета компанії, Km – дохідність ринкового портфелю акцій.

Безпосередньо ціна акцій знаходиться за формулою Гордона:

де: Ks – необхідна ставка доходу, D1 – сподіваний дивіденд на одну акцію через рік, g – темп приросту дивідендів.

3. Сутність технічного аналізу фінансових ринків.

Технічний аналіз фінансових ринків ґрунтується на вивченні тенденцій розвитку визначених показників діяльності фінансового ринку (курсова ціна, капіталізація тощо) на основі побудови графіків і таблиць, що характеризують динаміку попередніх періодів.

Завдяки побудові кривих розвитку курсової вартості, аналізу ринкових індексів і рейтингів фінансові аналітики роблять прогнози щодо майбутнього розвитку подій, в тому числі і з метою визначення найсприятливішого проміжку часу для інвестицій. Базова концепція технічного аналізу звучить таким чином: існує деякий взірець, за яким відбувався розвиток курсу акцій у минулому, тож і майбутня динаміка курсу також буде побудована за згаданим взірцем.

Духовним батьком технічного аналізу акцій вважається американський економіст Ч. Доу, який свого часу запропонував практичний спосіб оцінки ситуації на ринку для визначення доцільності виходу на нього через розрахунок індексів ділової активності (найвідоміші – Dow Jones Industrial Index, S&P 500, Nasdaq, Dow-Jones – EURO-STOXX, Nikkei). Сигналом до вкладення коштів у фінансові інструменти є початок фази зростання відповідних індексів.

Основні постулати технічного аналізу

Технічний аналіз базується на наступних основних постулатах, що слідують з теорії Доу, розробленої Чарльзом Доу у 1900 році:

Технічний аналіз базується на трьох основних аксіомах:

1) рух (зміна) цін на ринку враховує все. Будь-які чинники (політичні, економічні, психологічні), що можуть зробити вплив на ціну, обов'язково в ній відбиваються. Аналітикові залишається вивчати лише рух цін, залишаючи без уваги причини, що його викликають (це особливо важливо в переломні моменти, коли причини змін, що починаються, можуть бути ще нікому не відомі);

2) Рух цін підпорядкований тенденціям. Ціни рухаються спрямовано, головним завданням є визначення трендів спрямування руху цін. Термін «тренд» означає певний напрямок руху цін. Завдання аналітика ‑ виявляти зародження і ослаблення тенденцій якомога раніше.

Існують такі види трендів:

- висхідний (бичий) – ситуація коли кожний наступний максимум і наступний мінімум вище попереднього, тобто основний рух цін вгору;

- низхідний (ведмежий) – ситуація, при якій кожен наступний максимум все нижче попереднього, так само як і наступний мінімум, тобто основний рух цін вниз;

- боковий (горизонтальний) – ціни коливаються в горизонтальному діапазоні, тобто ціна в основному не змінюється. Це стан тимчасової рівноваги, відносної стабільності цін.

Надзвичайно важливий момент, про який треба завжди пам'ятати: поняття тренду і його напряму притаманні лише для цілком певних проміжків часу. Доу виділяв три категорії тенденцій: основну (первинну), проміжну (вторинну) і малу. Найбільше значення він надавав саме основної тенденції, яка триває більше року, а іноді й кілька років. Проміжна тенденція, є корегуючою по відношенню до основної тенденції і триває, звичайно, від трьох тижнів до трьох місяців. Подібні проміжні поправки становлять від 1/3 до 2/3 (дуже часто половина або 50%) відстані, пройденого цінами під час попередньої тенденції. Малі, або короткострокові тенденції тривають не більше трьох тижнів і є короткострокові коливання в рамках проміжної тенденції.

3) Історія повторюється. Дія законів постійна. Правила, що діяли у минулому, дійсні зараз і продовжать свою дію. Ключ до розуміння майбутнього криється у вивченні минулого (майбутнє – повторення минулого). Виявляючи моделі, що повторюються, аналітик має всі підстави чекати, що вони розвиватимуться за колишнім сценарієм.

У світовій практиці залежно від методів, що використовуються прийнято розділяти технічний аналіз на два основних види: графічний (класичний) і математичний (комп’ютерний). Перший вид аналізу з'явився з моменту зародження технічного аналізу і передбачає побудову графіків зміни цін і обсягів торгівлі цінними паперами і виділення на цих графіках певних етапів руху цін – трендів, побудову ліній підтримки та опори, які дозволяють отримувати прогнози. Одночасно аналізуються деякі фігури, які утворені даними трендами і дозволяють робити припущення щодо напрямку їх змін.

Математичний аналіз заключається в побудові графіків та їх аналізі на основі розрахованих математичних і статистичних індикаторів, які допомагають глибше оцінити співвідношення сил між «продавцем» і «покупцем», допомагають виявити тенденції в русі цін і їх розвороти. Математичний аналіз складається з трудомістких розрахунків, тому активний розвиток він отримав з розвитком комп'ютерної техніки. Для проведення ефективного технічного аналізу необхідно використати поєднання класичного і комп'ютерного аналізів – висновки отримані при першому виді аналізу повинні підтверджуватися висновками, отриманими при другому виді аналізу.

Основний предмет дослідження при технічному аналізі – це графік зміни ціни. Графік будується з використанням деяких тимчасових проміжків – інтервалів часу – на яких враховуються зміни ціни.

Графік ціни – графічне відображення зміни ціни будь-якого фінансового інструмента в часі. По-вертикалі зазвичай – значення ціни, по-горизонталі час.

У технічному аналізі використовують три основні види графіків, що відображають рух цін:

1) лінійні графіки;

2) графіки барів;

3) японські свічки.

У лінійному графіку на осі абсцис відкладається час (хвилини, години і т.д.), а на осі ординат – шкала ціни.

Графіки у вигляді барів найпопулярніші в США. Бар має вигляд вертикальної лінії. Кожний новий бар (за новий період часу) будується справа від останнього за попередній день або попередній період. Один бар відображає чотири значення: ціна відкриття часового періоду (хвилини, дня, неділі, місяця і т.д.) (палочка вліво від лінії ціни), ціна закриття (палочка вправо), ціна мінімума (початок вертикального відрізку), ціна максимума (кінець вертикального відрізку). Якщо бар низхідний (ціна знизилася), то ціна відкриття буде обов'язково вище, чим ціна закриття. Якщо бар висхідний (ціна виросла), то ціна відкриття нижче ціни закриття.

Японські свічки – це один з популярних графіків, що використовується в країнах СНД та Європи. Свічка складається з прямокутника, який малюють між ціною відкриття і ціною закриття і називають тілом свічки. Риски від тіла свічки до максимального і мінімального значень ціни на інтервалі часу називають тінню. Велика увага приділяється зв’язку між цінами відкриття та закриття. Якщо за проміжок часу ціна закриття вища за ціну відкриття (ріст), то тіло свічки залишають білим – відкриття діапазона внизу, закриття вверху. Якщо навпаки (падаючий ринок), то тіло свічки заповнюється чорним кольором, відкриття діапазону вверху, закриття внизу. Свічки відображають ті ж дані, що і бари. Існують різні часові діапазони свічок: 1,5,10,15,30,60-хвилинні, 1-4 годинні, день, місяць, тиждень. Свічки з невеликим часовим діапазоном складають свічки з більш великого часового проміжку.

Тонкі лінії вище й нижче тіла свічки відбивають максимальну і мінімальну ціни за період. Ці лінії можуть бути відсутніми, якщо максимальна ціна дорівнює ціні відкриття або закриття. Форма і взаємне розположення свічок формують певні фігури, які дозволяють зробити припущення про можливий рух ринку. Розрізняють два основні типи фігур: фігури продовження тенденції – після появи яких висока ймовірність продовження існуючого тренду. Приклади: трикутник, прямокутник, прапори і вимпели; розворотні фігури – після їх виникнення на графіку, висока ймовірність зміни тенденції на протилежну. Приклади: «голова і плечі», «подвійна вершина», «подвійне дно», «потрійна вершина», «потрійне дно».

Важливим елементом технічного аналізу є побудова на графіках ліній підтримки та опору.

Лінія опору – лінія максимальних цін, вище яких, на думку учасників ринку, ціна не може піднятися.

Лінія підтримки – це лінія мінімальних цін, нижче яких ціна не може впасти.

Для побудови лінії підтримки (рівня підтримки), необхідно з’єднати на графіку важливі мінімуми (низи) ринку. Для побудови лінії опору (рівня опору), необхідно з’єднати на графіку важливі максимуми (вершини) ринку.

СЕМІНАРСЬКЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ №11:

1. Фундаментальний аналіз фінансових ринків: сутність, завдання і етапи проведення.

2. Види та приклади показників, що розраховуються при фундаментальному аналізі.

3. Перваги та недоліки фундаментального підходу до аналізу фінансових ринків.

4. Технічний аналіз фінансових ринків: сутність, основні постулати.

5. Основні види технічного аналізу.

6. Різновиди графіків, які використовуються у технічному аналізі.

7. Перваги та недоліки технічного аналізу фінансових ринків.

Самостійна робота

1. Теорія хвиль Еліота.

2. Застосування цінових фігур в технічному аналізі.

3. Технічний та фундаментальний аналіз на українському фондовому ринку.

4. Технічні індикатори, що працюють в умовах українського фондового ринку.

Література: [36, 47, 49–58, 62, 63, 66, 70, 71]

]