Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК_10.12.2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.73 Mб
Скачать

3. Характеристика первинного ринку цінних паперів.

Первинний ринок – це ринок перших і повторних емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюється первісне відчуження емітентом цих паперів їхнім першим власникам, початкове розміщення між інвесторами та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки. При цьому емітент гарантує інвесторам певні права на власність і/або дохід від неї, одержуючи натомість кошти для інвестицій.

Метою первинного ринку є організація первинного випуску цінних паперів та його розміщення.

До завдань первинного ринку відносяться:

  • залучення тимчасово вільних грошових коштів;

  • активізація фінансового ринку;

  • зниження рівня інфляції.

Первинний ринок цінних паперів виконує такі функції:

  1. організація випуску цінних паперів;

  2. розміщення цінних паперів;

  3. облік цінних паперів;

  4. підтримка рівноваги між попитом і пропозицією;

  5. трансформація відносин власності.

У світовій практиці розрізняють приватні й публічні емісії цінних паперів. Приватні емісії здійснюються звичайно компаніями, що перебувають у власності кількох інвесторів, і цінні папери (насамперед акції) розподіляються серед обмеженого й заздалегідь відомого кола осіб. Акції таких компаній зазвичай неліквідні, й можливості залучення додаткових інвестицій істотно обмежені як законодавчо, так і у зв’язку з відсутністю ринку таких акцій. На певному етапі свого існування такі компанії здобувають статус публічних (відкритих) і приступають до розміщення своїх цінних паперів на відкритому ринку серед заздалегідь невідомого кола осіб. При цьому використовується один з найбільших і детально відпрацьованих механізмів залучення інвестицій на ринку – процедура первинного публічного розміщення цінних паперів (Initial Public Offering – IPO).

ІРО – процедура розміщення цінних паперів, звичайно простих або привілейованих акцій, облігацій на відкритому ринку з метою залучення капіталу. У тому випадку, якщо розміщення своїх акцій провадить приватна компанія, то вона переходить у статус публічної компанії. Якщо емісія акцій компанії проводиться одночасно з процесом розміщення цих акцій серед акціонерів (наприклад, раніше компанія була товариством з обмеженою відповідальністю) і весь притягнутий капітал надходить на баланс компанії, то таке розміщення називають первинним розміщенням (Primary Offering). Якщо на ринку продаються раніше випущені цінні папери, що належать власникам компанії й не мали обігу на відкритому ринку, то процедура називається вторинним розміщенням (Secondary Offering). У цьому випадку кошти від продажу на ринку акцій одержують ці власники, а не компанія.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформацїі або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб. При публічному розміщенні існує встановлена законом процедура, в результаті проходження якої цінні папери і проспекти їх емісії реєструються ДКЦПФР, цінним паперам присвоюється міжнародний ідентифікаційний номер, укладається з депозитарієм договір про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором – про ведення реєстру власників іменних цінних паперів. В результаті публічного розміщення емітент отримує свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів. Якщо цінні папери розміщуються у документарній формі, виготовляється сертифікат цінних паперів. Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг, який повинен відповідати вимогам типового договору, затвердженого ДКЦПФР. Забороняється відкрите (публічне) розміщення цінних паперів раніше ніж через 10 днів після опублікування проспекту їх емісії. Емітент повинен закінчити розміщення у строк, передбачений рішенням про їх розміщення, але не пізніше ніж протягом одного року з дня початку розміщення.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб. На вітчизняному фондовому ринку приватне розміщення здійснюється за тими ж самими етапами, що визначені для публічного розміщення. Стосовно кожного розміщення цінних паперів приймається рішення, яке оформляється протоколом, вимоги до змісту якого встановлює ДКЦПФР.