Тема 7. Валютний ринок
Конверсійні операції на валютному ринку. Ринок операцій СПОТ. Операції на форвардному ринку. Валютні ф’ючерси. Валютні опціони. Операції СВОП. Міжнародні розрахунки. Форми міжнародних розрахунків. Інкасо. Акредитив. Банківський переказ. Валютні клірингові розрахунки. Валютний арбітраж. Розрахунок крос-курсів валют.
План лекції
Валютний ринок: суть, поняття та суб’єкти.
Поточні конверсійні операції.
Валютні крос-курси та методика їх розрахунку.
Валютний арбітраж.
Строкові валютні операції.
Міжнародні розрахунки (С. Р.)
1.Валютний ринок: суть, поняття та суб’єкти.
Національна валютна система – це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. Основні елементи національної валютної системи визначаються національним законодавством. Складовими національної валютної системи є:
національна валюта – грошова одиниця держави;
валютний паритет як основа валютного курсу;
режим курсу національної валюти;
організація валютного ринку;
національні органи, що регулюють валютні відносини країни;
умови обміну національної валюти на золото та інші валюти – конвертованість валюти.
Валютний ринок – система сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют. Стрижнем валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій.
Валютний курс – це цiна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, ЕКЮ).
Валютні операції – контракти агентів валютного ринку з купівлі-продажу валюти, розрахунків і надання позичок в іноземній валюті.
Конверсійні операції – угоди агентів валютного ринку, щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату.
Суб’єкти валютного ринку за ступенем впливу на валютні курси та процентні ставки поділяються на 2 групи:
Маркет-мейкери (market makers) – великі банки та фінансові компанії, що визначають поточний рівень валютного курсу або процентних ставок за рахунок значної частки своїх операцій у загальному об’ємі ринку.
Маркет-юзери (market users) – невеликі банки та фінансові компанії, що використовують для своїх операцій той курс, який для них встановлюють маркет-мейкери. Вони або приймають дані курси або не здійснюють операцій.
Забезпечення ринку інформацією про поточний рівень валютного курсу здійснюється двома шляхами:
з брокерської фірми;
з інформаційної сторінки системи Рейтер або інших інформаційних систем (Доу Джонс Телерейт, Блумберг, Тенфор).
Функції суб’єктів валютного ринку представлені в наступній таблиці:
Клірингова валюта (англ. сurrency clearing) – використовується при оформленні міжурядових угод про взаємний залік зустрічних вимог і зобов’язань, що виникають у зовнішньо-торговельних та інших відносинах між країнами, в основі яких лежить вартісна рівність постачання товарів і послуг. Як правило, клірингова валюта функціонує лише в безготівковій формі (у вигляді бухгалтерських записів на банківських рахунках), виконує рахункову функцію і є валютою ціни контрактів, що укладаються в рамках платіжної угоди. Її джерелом є взаємне кредитування постачання товарів і надання послуг країнами-учасницями клірингової угоди.
Валютна інтервенція (англ. сиrrency intervention) – втручання центрального банку в операції на валютному ринку для впливу на курс національної валюти. Здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти: щоб підвищити курс національної валюти, центральний банк продає іноземну валюту, а щоб знизити його – скуповує. Валютна інтервенція є складовою валютної політики держави і здійснюється за рахунок офіційних золото(валютних резервів або за рахунок міжбанківського кредиту за системою “своп”.