7. Модель оцінки капітальних активів (мока).

Загальновідомим підходом до визначення ставки дисконтування з урахуванням ризику є підхід, що ґрунтується на моделі оцінки капітальних активів (моделі – β-коефіцієнтів).

Метод МОКА (Модель оцінки капітальних активів) базується на вимірюванні відхилення від усередненого доходу ринку. Рівень ризику для окремих цінних паперів, порівняно із середньоринковим (диверсифікованим), оцінюється за допомогою β-коефіцієнта:

β= ,

Модель МОКА в її канонічному вигляді задає ставку дисконтування R таким аналітичним виразом:

де – безризикова («очищена» від ризику) ставка дисконтування; – середньо ринкова ставка дохідності; – сукупна ринкова премія (надбавка) за ризик; β – коефіцієнт чутливості (міра ризику).

Зазначимо, що модель задає ставку дисконтування лише для інструментів фінансового ринку. Обчислення за цією моделлю середньо ринкової станки дохідності, наприклад, для капіталовкладень в нерухомість, не будуть коректними.

Коефіцієнт чутливості β («бета») – показник, що характеризує інтенсивність взаємозв'язку зміни дохідності (або вартості) певного фінансового інструменту у разі зміни середньоринкової дохідності (або вартості).

Кожний фінансовий актив має власний ступінь (інтенсивність, еластичність) реагування величини дохідності (або вартості) цього активу на відповідні середньоринкові зміни. Вважається, що чим більше дохідність цінного паперу реагує на ринкові тенденції, тим цей актив ризикованіший, оскільки він може забезпечити відносно великі прибутки або збитки навіть за незначних середньоринкових змін.

По своїй суті, коефіцієнт чутливості «бета» є мірою ринкового ризику, оскільки, він оцінює мінливість дохідності певного цінного паперу.

Наприклад, на розвинених фондових ринках існує чітка класифікація акцій за ступенем ризику, відповідно до фактичних значень коефіцієнту чутливості «бета».

Граничні значення коефіцієнта чутливості β

Значення	Економічна інтерпретація	Ступінь ризику
β<0	Рідкісний випадок, дохідність акцій та середньоринкова дохідність пов’язані оберненою залежністю
β=0	Дохідність акції майже не залежить від змін що відбуваються на ринку. Тобто це без ризиковий цінний папір	Ризик майже відсутній
0<β<1	Дохідність акції не різко реагує на зміни на ринку. Такі акції називаються захисними	Ризик нижче за середньоринковий
β=1	Дохідність акції змінюється так як і середньо ринкова дохідність. Такий коефіцієнт має так званий ринковий портфель	Ризик на рівні середньоринкового
β>1	Дохідність акції значно залежить від змін, що відбуваються на ринку. Такі акції називаються агресивними (спекулятивними)	Ризик вище за середньоринковий

Ставку дисконтування R, розраховану за канонічною формулою, називають рівноважною (усередненою) ставкою дохідності. Насправді ж стан рівноваги – це лише теоретична абстракція, оскільки в дійсності фондовий ринок постійно лише прагне перебувати в цьому стані, фактично не знаходячись у рівновазі. Отже, фактична дохідність може відрізнятися від величини, знайденої за рівнянням наведеним вище. Для врахування цього відхилення від стану ринкової рівноваги вводять коефіцієнт α («альфа»).

Коефіцієнт α («альфа») – різниця між фактичною очікуваною дохідністю фінансового активу та її рівноважною очікуваною дохідністю. Отже, коефіцієнт «альфа» характеризує спроможність цінного паперу виявляти підвищену або понижену дохідність відносно середньої тенденції в типових ринковий умовах.

Таким чином, увівши коефіцієнт α, отримаємо рівняння характеристичної прямої (characteristic line):

Відповідно до моделі МОКА дане рівняння характеризує нерівноважну ситуацію, оскільки в умовах рівноваги величина α прямує до нуля.

Значення α можна інтерпретувати як надлишкову дохідність, оскільки цей коефіцієнт показує недооціненість або навпаки – переоцінєність цінного паперу на ринку.

Раціонально діючий інвестор буде завжди дотримуватися правила «прагни найбільшого «альфа» та найменшого «бета»¹, оскільки чим більше значення α, тим привабливіший актив для інвестування, і чим менше значення β, тим він надійніший.