Функціональний механізм фінансово-господарської діяльності ломбардів

Ломбарди – це кредитні установи, які у нашій країні виникли на початку 20-х років. Ломбард створюється для надання населенню послуг по схову предметів домашнього вжитку і особистого користування, а також видачі позичок під заставу цих предметів.

Слід звернути увагу на те, що:

• ломбард надає фінансові послуги – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

• конкретний вид фінансових послуг, що здійснюється ломбардом, – надання грошових коштів в позику, в тому чиcлі на умовах фінансового кредиту;

• ломбард здобуває статус фінансової установи після внесення запису про нього у відповідний Державний реєстр фінансових установ;

• спеціальний державний уповноважений орган Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здійснює державне регулювання, нагляд за діяльністю ломбардів, проводить їх перевірки.

Найбільш поширеним видом майна, що приймається ломбардами у заставу є вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, брухт цих виробів.

Фінансові компанії

Фінансові компанії – це кредитно-фінансові установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.), проведенні фінансових операцій. Фінансові компанії здійснюють надання таких видів послуг як: надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання позик, переказ грошових коштів, надання порук, залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення шляхом укладання договорів на управління майном, надання гарантій, довірче управління фінансовими активами, кліринг, обслуговування дорожніх чеків, залучення коштів установників управління майном з метою фінансування будівництва житла та інші форми здійснення розрахунків.

Благодійні організації

Ро’виток благодійних фондів, як свідчить світова практика, повязаний з рядом причин: благодійність стала частиною підприємництва; власники великих особистих капіталів створюють благодійні фонди, щоб уникнути великих податків при передачі нащадку чи даруванні, створення фондів дозволяє великим власникам капіталів приховувати свої капітали від обкладання прибутковим податком та податком на спадок.

Передача засобів до благодійних фондів здійснюється у вигляді великих грошових надходжень або пакетів акцій. За рахунок цього благодійні фонди діють на фінансовому ринку, вкладаючи кошти в різні цінні папери або отримуючи дивіденди з переданих їм цінних паперів і таким чином збільшують свій капітал. Статистична інформація про інвестиції благодійних фондів дуже обмежена, а часто взагалі недоступна. Багато фондів не надають звітів і не повідомляють про структуру своїх активів. Благодійні фонди користуються великими податковими пільгами.

Благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. Благодійні організації можуть утворюватися у таких організаційно-правових формах: благодійний фонд, членська благодійна організація, благодійна установа, інші благодійні організації (місії, ліги, фундації тощо). Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні. Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення).

Благодійництво (благодійна діяльність) здійснюються у таких основних напрямах:

• сприяння практичному здійсненню програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;

• сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування;

• надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;

• сприяння розвитку науки та освіти, надання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням, талановитій творчій молоді;

• сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку;

• сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання;

• сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту і туризму, захисту материнства та дитинства, надання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям та ін.

Благодійна організація зобов’язана забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Засновники та працівники організації не мають права отримувати матеріальних переваг і додаткових коштів у зв’язку зі своїм становищем в цій організації.