6. Типи лексичних значень слів

Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первин­не й похідне), фразеологічне й контекстуальне.

Первинне номінативне значення — значення, якого набуло слово водночас із його появою. Воно є основою для виник­нення та існування всіх інших значень слова. Первинне номі­нативне значення слова досить стійке. Виникнувши на певно­му етапі розвитку мови, воно протягом тривалого часу збері­гається майже незмінним. Особливо це стосується загальновживаної лексики. Наприклад, такі слова, як мати, батько, син, око, рука, сонце, дощ, сніг, дерево, квіти, теплий, широкий, синій, думати, іти, я, ти та багато інших, означають тепер те саме, шо й колись, у давні часи.

Частина слів обмежена у своїх зв'язках з іншими словами не тому, що таких зв'язків між відповідними явищами немає в об'єктивній дійсності, а тому, що інше поєднання цих слів не узвичаєне в мові. Тобто цим словам властиве фразеологічне значення — значення, яке виявляється в поєднанні лише з одним або кількома строго визначеними словами.

Разом із тим слово в реченні може поєднуватися з іншими словами без урахування зв'язків, що існують між предмета­ми і явищами в об'єктивній дійсності. Тоді воно набуває невластивого йому значення, яке сприймається лише в пев­ному контексті: теплий передзвін заводів (М. Рильський)

7. Омоніми. Лексичні омоніми

Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:

Приклад: Бал­ка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.

Моторний (швидкий), моторний (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:

Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини.

Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини.

8. Лексико - граматичні омоніми

Лексико-граматичні омоніми- виникли внаслідок переходу однієї частини мови в іншу. Такі омоніми пов­ністю зберігають єдину вимову, наприклад: Коло ставу зібралася мо­лодь. Така екскурсія розширить коло його інтересів. У першому ре­ченні коло — прийменник, який виник з іменника коло, а в другому— іменник.

9. Основні способи розрізнення омонімії та полісемії

Існує кілька способів розрізнення омонімів та багато­значних слів.

І спосіб - підбір синонімів до кожного омоніма або до всіх значень багатозначного сло­ва, а потім порівняння цих синонімів. Якщо синоніми ви­являються близькими за своєю семантикою (значенням) то перед нами багатозначне слово, якщо ні — омонім.

Наприклад

Застава — майно або коштовності, які віддаються кредиторові, як гарантія того, що позичені ним гроші будуть повернені. Синоніми: гарантія, внесок.

Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього.

Синоніми: в’їзд, виїзд.

Синоніми далекі за своїм значенням, отже перед нами омоніми (різні слова).

ІІ способом розрізнення багатозначних слів та омонімів є підбір споріднених (спільнокореневих слів). Якщо споріднені слова схожі або однакові — перед нами багатозначне слово.

Наприклад

Слово козак в усіх своїх значеннях має такі споріднені слова: козакувати, козарлюга, ко­зацтво, козацький, козаччина, козачата, козач­ка. Це свідчить про те, що слово багатозначне.