10.Значення відмінків

Відмі́нок — граматична категорія імен (іменників, прикметників, займенників,числівників), що відбиває його синтаксичний стосунок до інших слів у реченні. Категорія відмінку характеризує флективні мови. Так, зміна синтаксичних стосунків слова «книга» у реченнях «Книга — джерело знань», «Петро купив гарну книгу», «Усі полиці завалено книгами» є зміною слова «книга» за відмінками або відмінюванням.

Граматично, відмінок означає зміну форми імені за рахунок додавання або зміни відмінкового закінчення . Українська мова має сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний . За вживання з прийменниками, відмінки втрачають свої первісні синтаксичні значення та набувають нових. Порівняймо вживання знахідного відмінку: «Я знайшов книгу (кого? що?)» та «Я поклав гроші у книгу (насправді тут питання куди?, але формально у що?)».

В українській мові відмінок прикметника, займенника, числівника завжди узгоджуються з відмінком іменника, до якого вони відносяться: мисливець вийшов на полювання зі своїми двома вірними псами (займенник «свій», числівник «два», прикметник «вірний» узгоджуються з орудним відмінком іменника «пес» («пси» у множині).

Відмінки в українській мові

Назва	Питання	Приклад
Називний	Хто? Що?	книга
Родовий	Кого? Чого?	книги
Давальний	Кому? Чому?	книзі
Знахідний	Кого? Що?	книгу
Орудний	Ким? Чим?	книгою
Місцевий	На кому? На чому?	на книзі
Кличний	—	книго

Не відмінюються:

— іншомовні слова, які мають кінцевий голосний (амплуа, боа, інтерв’ю, меню, рагу, Токіо, бюро, авто, таксі, кольрабі, парі, Чилі, Перу, аташе, комюніке, пенсне, Гейне, Дідро, Золя);

— жіночі прізвища на голосний -о (Марії Демченко, з Олею Боженко, але з Олегом Боженком);

— деякі абревіатури (США, АТС, ООН, але до вузу, загсу).

11.Частини мови і принципи їх виділення.

Частини мови розглядаються як класи слів, що характеризуються спільністю:

а) загальнокатегоріального (частиномовного) значення;

б) морфологічних категорій і парадигматики; Морфологія як розділ граматики

в) морфемного складу і словотворчих засобів;

г) синтаксичних функцій.

Такі класи слів називають повнозначними. Класи слів, що виражають певні відношення між повнозначними словами, надаютьдодаткових модальних відтінків словам, словосполученням, реченням або служать для зв’язку слів,

У сучасній українській мові до класів повнозначних слів належать такі частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. До неповнозначних частин мови належать прийменник, сполучник, частки. Вигук посідає проміжне місце як клас слів, що служить для вираження (не називання) почуттів і волі.

У сучасній українській мові до змінюваних слів належать: іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови об’єднують незмінювані слова.

Порівняйте, наприклад: синій, синька, синяк, синіти. Кожне з названих слів має різне граматичне оформлення, а формальними показниками і словотворчими суфіксами можна чітко визначити належність слова до певної частини мови.

Усі повнозначні слова є синтаксично самостійними. До службових належать прийменники, сполучники і частки.