20.Закінчення іменників в давальному и орудному (однини)

• Давальний відмінок. У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і, після голосного та апострофа — -ї: книжці, машині, перемозі, фабриці; бурі, надії, робітниці, сім’ї, статті; кручі, межі, площі, тиші.

• Орудний відмінок. В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп — -ею, після голосного та апострофа — -єю: книжкою, машиною, перемогою, фабрикою; бурею, надією, робітницею, сім’єю, статтею; кручею, межею, площею, тишею.

 

20.Закінчення іменників в давальному и орудному (однини)

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення:

• у твердій групі -ові, -у: директорові (директору );

• у мішаній групі та в м'якій після приголосного — еві, -у (у м'якій групі на письмі -ю): товаришеві (товаришу), велетневі (велетню);

• у м'якій групі після голосного та апострофа -еві, -у (на письмі -єві, -ю): добродієві (добродію), солов'єві (солов'ю).

В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем і -ом.

Закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи: майстром, селом.

Закінчення -ем мають іменники чоловічого й середнього роду мішаної та м'якої груп (у м'якій групі після голосного й апострофа на письмі -єм): конем, слухачем, плечем, прізвищем, солов'єм, урожаєм.

Закінчення -ам (на письмі -ям) мають усі іменники середнього роду на -я: життям, змаганням, знанням, листям, щастям.

21.Категорія відмінка іменника

Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами).

Структура категорії відмінка іменника.У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми.

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

Відмінки в українській мовіНОМЕР НАЗВА ПИТАННЯ ПРИКЛАД

1 НАЗИВНИЙ ХТО? ЩО? ластівк-а

2 РОДОВИЙ КОГО? ЧОГО? ластівк-и

3 ДАВАЛЬНИЙ КОМУ? ЧОМУ? ластівц-і

4 ЗНАХІДНИЙ КОГО? ЩО? ластівк-у

5 ОРУДНИЙ КИМ? ЧИМ? ластівк-ою

6 МІСЦЕВИЙ НА КОМУ? НА ЧОМУ? на ластівц-і

7 КЛИЧНИЙ - ластівк-о

Не змінюються за відмінками:

• іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;

• жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;

• російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;

• абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;

• складноскорочені слова типу завскладу, замдекана.

Cпособи вираження відмінкових форм

Відмінкові форми виражаються за допомогою:

• закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);

• закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);

• синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе).

Основні значення відмінків:

НАЗИВНИЙ

1) суб'єкта, виконавця дії ( Віє вітер з-під воріт)

2) об'єкта (у пасивних конструкціях) ( Туман розгонився вітрами по долині).

РОДОВИЙ

1) суб'єкта ( виступ академіка)

2) об'єкта ( не боятися дощу)

3) ознаки ( хатина зайчика)

4) обставини (час, місце, причина, спосіб дії) ( кататися протягом дня, стати біля столу, замовкнути від несподіванки, сміятися до сліз)

ДАВАЛЬНИЙ

1) суб'єкта (у безособових реченнях) (наснилося матері)

2) об'єкта ( подарувати сестричці)

3) обставини (якщо вживається з похідними прийменниками) ( змінився всупереч прогнозам)

ЗНАХІДНИЙ

1) об'єкта (передплатити газету)

2) обставини ( прийти на заняття)

3) ознаки ( зошит у клітинку)

ОРУДНИЙ

1) суб'єкта ( мати з дочкою, затверджений радою план)

2) об'єкта ( копати лопатою)

3) ознаки ( ніс картоплею)

4) обставини (час, місце, спосіб дії) (працює ночами, лежить під столом, дивиться вовком)

МІСЦЕВИЙ

1) обставини (час, місце дії) ( стоїть при дорозі, прийти о восьмій годині)

2) об'єкта ( грати на скрипці)

3) ознаки ( баба по матері)

КЛИЧНИЙ

1) суб'єкта ( Маріє, іди сюди.)

2) об'єкта ( Я піймаю тебе, лисичко!)