40. Основні етапи роботи із базою даних

І. Перший крок полягає у визначенні інформаційних потреб бази даних. Він включає в себе опитування майбутніх користувачів для того, щоб зрозуміти і задокументувати їх вимоги. Слід з'ясувати наступні питання:

II. Наступний крок включає в себе аналіз об'єктів реального світу, які необхідно змоделювати в базі даних.

III. Третій крок полягає у встановленні відповідності між сутностями і характеристиками предметної області і відносинами і атрибутами в нотації вибраної СУБД. Оскільки кожна сутність реального світу володіє деякими характеристиками, в сукупності утворюють повну картину її прояви, можна поставити їм у відповідність набір відносин (таблиць) та їх атрибутів (полів).

IV. На четвертому кроці визначаються атрибути, які унікальним чином ідентифікують кожен об'єкт. Це необхідно для того, щоб система могла отримати будь-яку одиничну рядок таблиці. Ви повинні визначити первинний ключ для кожного з відносин. Якщо немає можливості ідентифікувати кортеж за допомогою одного атрибута, то первинний ключ потрібно зробити складовим - з кількох атрибутів. Хорошим прикладом може бути первинний ключ у таблиці працівників, що складається з прізвища, імені та по батькові. Первинний ключ гарантує, що в таблиці не буде міститися двох однакових рядків. У багатьох СУБД є можливість крім первинного визначати ще ряд унікальних ключів. Відмінність унікального ключа від первинного полягає в тому, що унікальний ключ не є головним фактором ідентифікує записи і на нього не може посилатися зовнішній ключ іншої таблиці. Його головне завдання - гарантувати унікальність значення поля.

V. П'ятий крок передбачає вироблення правил, які будуть встановлювати і підтримувати цілісність даних. Будучи певними, такі правила в клієнт-серверних СУБД підтримуються автоматично - сервером баз даних; в локальних же СУБД їх підтримку доводиться покладати на користувальницький додаток.

VI. На шостому кроці встановлюються зв'язки між об'єктами (таблицями і стовпчиками) і проводиться дуже важлива операція для виключення надмірності даних - нормалізація таблиць.

41. Основні поняття, компоненти та архітектура експертних та навчальних систем

Експе́ртна систе́ма — це методологія адаптації алгоритму успішних рішень одної сфери науково-практичної діяльності в іншу.

Типові експертні системи можуть мати таку структуру:

• База даних (не обов'язкова)

• База знань

• Машина виведення (розв'язувач)

• Підсистема пояснень

• Інтерфейс користувача

База знань складається з правил аналізу інформації від користувача з конкретної проблеми. ЕС аналізує ситуацію і, залежно від спрямованості ЕС, дає рекомендації з розв'язання проблеми.

ЕС створюється за допомогою двох груп людей:

1. інженерів, які розробляють ядро ЕС і, знаючи організацію бази знань, заповнюють її за допомогою;

2. експертів (експерта) за фахом.

42. Функціональні можливості й характеристика експертних систем (ес)

Експертні системи можуть виконувати такі функції:

• інтерпретація даних з метою визначення їх значення;

• діагноз або визначення стану технічних і біологічних систем на основі інтерпретації даних;

• контрольні спостереження (моніторингові системи) або неперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу критичних станів об’єктів;

• прогнозування розвитку майбутнього на основі моделювання теперішнього і минулого;

• планування і розроблення заходів і дій для досягнення поставлених цілей;

• проектування або вироблення чітких вказівок щодо побудови об’єктів, які відповідають поставленим вимогам.

Підсистема пояснення відповідає на питання «як» і «чому», система підводить кінцевого користувача до того або іншого висновку. Наявність підсистеми пояснення задовольняє природну вимогу впевненості користувача в своїх діях. Без підсистеми пояснення можливі дві однаково неприйнятні альтернативи.

В експертних системах використовуються моделі, побудовані на спеціальних формалізмах штучного інтелекту, звані логіко-лінгвістичними.

Оскільки експертні системи орієнтовані на знання та маніпуляцію з ними, то можна сказати, що з’явився новий вид моделювання — моделювання пізнавальної діяльності, що має широкий спектр застосування, в тому числі в області наукових досліджень.