98. Історико-культурні заповідники Крима.

Національний заповідник „Херсонес Таврійський" (Севастополь).

Створено як Херсонеський державний історико-археологічний заповідник 1978 року на базі нерухомих пам'яток історії та культури античного й середньовічного міста Херсонеса Таврійського та Історико-археологічного музею (1829 р.). 1994 року надано статус національного й теперішнє найменування. Заповідник охоплює Гераклійський півострів. Має філії: „Фортеця Чембало" (Балаклава), „Фортеця Каламіта" (Інкерман), „Гераклійські клери".

Державний історико-культурний заповідник у м.Керчі Автономної Республіки Крим.

Створений 1987 року на базі архітектурно-археологічних комплексів грецьких міст Пантікапея, Ілурата та інших, давньоруського Корчева, пам'яток античної і візантійської архітектури, а також міського археологічного музею. Включає 67 пам'яток археології, 40 -історії, 15 - архітектури.

Державний архітектурно-історичний заповідник „Судацька фортеця" в м.Судаку. Автономної Республіки Крим. Створений 1958 року як філію Державного архітектурно-історичного заповідника „Софійський музей", якій передано комплекс Генуезької фортеці (ХІУ-ХУ ст.), оголошеної 1928 року історичним заповідником. Включає 30 пам'яток архітектури.Державний історико-архітектурний заповідник у м.Бахчисараї Автономної Республіки Крим.Створений 1990 року на базі Бахчисарайського історико-археологічного музею, що діяв у ханському палаці (ХУІ-ХУПІ ст.) від 1955 року. Окрім палацу, включає 202 нерухомі пам'ятки історії та культури міста і околиць. У фондах -101 тисяча одиниць зберігання, у тому числі 85 тисяч - археологічні знахідки.

Алупкинський державний палацово-парковий музей-заповідник у м.Алупці Автономної Республіки Крим.Створений 1990 року на базі Алупкинського палацу-музею (палац Воронцова і парк, 1830 -1846 рр). Включає головний і шуваловський корпуси, фонтани та інші паркові споруди. У головному корпусі експонуються цінні збірки творів малярства, ужиткового мистецтва, книгозбірня.

Історико-культурний заповідник «Старий Крим» Розташований у м. Старий Крим Кіровського району АРКрим. У ХІІІ ст. тут виникло місто Солхат. Із перенесенням столиці Кримського ханстав в Бахчисарай, переменований в Ескі-Крим (Старий Крим) Солхат почав занепадати. Про колишню велич Старого Криму нагадує ряд культових (медресе, мечеті Бейбарса, Узбека, Куршун-Джамі) і громадських (Караван-Сарай) споруд 13-15 ст.Історико-археологіний заповідник «Калос Лімен»

99.Херсонес

Херсоне́с Таврі́йський (грец. Χερσόνησος, Херсонесос значить півострів, за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь) - старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (біля теперішнього Севастополя) Був заснований 422-421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклії як грецьке місто на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV-II ст. н.е. Він був демократичною державою, мав власні гроші; основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами. У I ст. до н.е. Херсонес прийняв зверхність боспорського царя Мітрідата VI, а згодом Риму. З кінця IV ст. н.е. увійшов до складу Візантійської Імперії. З V по XI ст. Херсонес був найбільшим містом на північному березі Чорного моря і важливим центром візантійської культури. Наприкінці X ст. на короткий час Херсонесом оволодів київський князь Володимир Великий. З того часу (частково вже раніше) культурні впливи Візантії на Київську Русь йшли переважно через Херсонес (Корсунь). З початку XIII ст. (від захоплення Константинополя хрестоносцями) Херсонес опинився в залежності від Трапезундської Імперії. У другій половині XIII ст., коли торгівлю на Чорному морі монополізували ґенуезці, Херсонес швидко занепав і був знищений татарами (1299 р. - нападом Ногая, а в кін. XIV ст. — Едіґея). Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827 р., а систематичні розкопи - з 1876 р. (Р.Ленер, К.Гриневич, Г.Бєлов, П.Якобсон та ін.). При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем. На території Херсонесу міститься Херсонеський Історико-Археологічний Музей-Заповідник.

Національний заповідник "Херсонес Таврійський"

Територія заповідника охоплює розташування стародвнього грецького міста - Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у 5 ст. до н. е.

Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Національний заповідник "Херсонес Таврійський" - унікальний на Україні заклад культури, де найбільш повно представлені пам'ятки періоду античної та візантійської культур.

Заповідник має філії - середньовічні фортеці в Інкермані (Севастополь) та в м. Балаклаві.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях. Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) насичені пам'ятками, які в унікальному автентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є надбанням світової цивілізації.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 31.01.1978 року № 77, враховуючи історичну, архітектурну, художню цінність комплексу пам'яток античного Херсонеса, на базі Херсонеського історико-археологічного музею у м. Севастополі було створено Херсонеський державний історико-археологічний заповідник площею близько 500 га, з філіями "Фортеця Чембало", "Фортеця Каламіта", та відділом "Гераклейські клери". Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 77 Херсонеський державний історико-археологічний заповідник було передано до державної власності з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини. Враховуючи особливу цінність пам'яток Херсонеса, Президент України Указом від 11.10.1994 року № 587/94 надав Заповіднику статус Національного. Пам'ятки заповідника включені як номінація до попереднього Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розроблено і затверджено Генеральний план розвитку заповідника.

Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника "Херсонес Таврійський", має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

З 1994 року Заповідник веде дослідження на херсонеській хорі разом з групою науковців Техаського університету. Між Заповідником і Інститутом класичної археології при Техаському університеті укладено спільний договір та проекти щодо вивчення Херсонеса та його хори. Розроблено проект реконструкції колишньої монастирської бані, розташованої на території Херсонеського городища, з пристосуванням її під сучасне фондосховище.

На цей час опрацьовується проект концепції Державної програми розвитку Національного заповідника "Херсонес Таврійський" на 2006-2020 роки, якою, зокрема передбачається утворення Археологічного парку.

27