
- •1.Генеза кр-ва як спеціальної галузі знання.
- •3. Історико-географічний край (ігк) як об’єкт кр-ва та природно-історично-територіальний комплекс і система (стк).
- •6. Основні складові (профільні напрямки) кр-ва.
- •7. Організаційні форми кр-ва.
- •8. Об᾽єктно-предметна сфера національного кр-ва.
- •9. Історичне кр-во як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •12. Об’єкт та основні напрямки історико – краєзнавчих досліджень.
- •10, 11. Роль та місце історико - краєзнавчих в теорії та практиці історичного пізнання. Особливості історико - краєзнавчих (локальних) досліджень.
- •13.Метрологічні основи та функції кр-ва.
- •14. Зв’язок історичного кр-ва з іншими науками та сід.
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа (хікш) та її роль у розвитку історичного кр-ва (хіх – поч. Хх ст.).
- •27. Київська історична школа.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля (хіх – поч. Хх).
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я.
- •32.Дослідження Південої Укр
- •33. Краєзнавство Крима.
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •36. Вуан – організатор та координатор краєзнавчих досліджень в республіці.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •42. «Історія міст і сіл Української рср» та вплив її на піднесення краєзнавчого руху та розширення краєзнавчих досліджень.
- •43. Розвиток кр-ва у 80-90-ті рр. Хх – на поч.. Ххі ст.
- •44. Створення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •47. Створення та діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (утопік). Заповідна справа у 60-х рр.
- •48.Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •50.Типологія музеїв. Історико краєзнавчий музей як осередок досліджень та поширення знань з історії краю.
- •52. Навчально-виховна та науково-дослідницька діяльність вищіх закладів освіти в галузі історичного кр-ва.
- •54. Краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях).
- •57. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •61. Основні віхи історичного розвитку та визначні пам’ятки Закарпаття.
- •62. Галичина: основні періоди історичного розвитку краю.
- •63. Покуття – історико-етнографічна область і край.
- •64. Холмщина і Підляшшя – українські етнічні землі.
- •65.Історія Волині
- •67. Північна Буковина – ігк України.
- •68. Північна Бесарабія.
- •71. Історія Полтавщини.
- •72. Придніпров’я та Запоріжжя як ігк.
- •73. Слобожанщина як ігк і етнографічна область.
- •74. Донеччина
- •75. Херсонщина: історія краю.
- •76.Одещина та Бессарабія
- •78. Загальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •79. Історико-культурні заповідники Києва.
- •80.Софія Київська
- •82. Історико-культурні заповідники Київської області.
- •83. Історико-культурні заповідники Чернігово-Сіверщини.
- •84. Історико-культурні заповідники Сумської області.
- •85. Міста-столиці гетьманської дер-ви.
- •86. Історико-культурні заповідники Галичини.
- •87. Державний історико-культурний заповідник у Львові..
- •88. Історико-культурні заповідники Поділля.
- •90. Історико-культурні заповідники Полтавщини.
- •92.Національний заповідник "Хортиця"
- •93. Історико-культурні заповідники Черкащини.
- •95.Чигирин
- •98. Історико-культурні заповідники Крима.
- •99.Херсонес
83. Історико-культурні заповідники Чернігово-Сіверщини.
Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник.
Створений 1967 року як філію Державного архітектурно-історичного заповідника „Софійський музей" з передачею їй 11 пам'яток архітектури Чернігова ХІ-ХІХ століть. 1978 року створено самостійний заповідник, якому передано весь комплекс княжого Дитинця з двома соборами (ХІ-ХП ст.), колегіумом, будинком Мазепи, Катерининську і П'ятницьку церкви, Єлецький і Троїцький монастирі, комплекс Іллінських (Антонієвих) печер (XI -XVII століть), курган „Чорна могила" й курганний могильник на Болдиних горах (всього 34 пам'ятки). Охоплює найцінніші терени історичного середмістя. У фондах близько 70 тисяч одиниць зберігання, що становлять основу постійних і тимчасових експозицій. На поч. ХХІ ст. перетворений на Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній».
Державний історико-культурний музей-заповідник „Слово о полку Ігоревім" у м.Новгороді-Сіверському.
Створений1990 року на базі Новгород-Сіверської філії Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника та Новгород-Сіверського краєзнавчого музею. Новгород-Сіверську філію Чернігівського ДАІЗ створено 1978 року на основі архітектурного ансамблю Спасо-Преображенського монастиря, Замкової гори та кількох архітектурних пам'яток історичного середмістя. Нині головний осередок міститься в монастирі, де розгорнуто кілька постійних та тимчасових експозицій.
Державний історико-культурний заповідник „Гетьманська столиця" в смт. Батурині Бахмацького району. Створений 1993 року на базі нерухомих пам'яток історії та культури Батурина (з другої половини XVII століття до 1708 року був столицею Гетьманщини) та його околиць, із включенням місцевого історико-краєзнавчого музею.
Державний історико-культурний заповідник «Качанівка» в с. Качанівці Ічнянського р-ну Чернігівської обл. Створений 1981 р. на базі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва (ХУШ-ХІХ ст.) та палацового комплексу меценатів Тарновських (ХУШ-ХІХ ст.).
Державний історико-культурний заповідник у м.Глухові.
Створений 1994 року на базі пам'яток історії та культури Глухова (у XVIII ст. столиця Гетьманщини) та Глухівського краєзнавчого музею. Включає 55 пам'яток історії та культури.
Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі.
Створений 1986 року на базі-краєзнавчого музею (з 1919 року), Музею партизанської слави в Спадщанському лісі поблизу Путивля (1956 р.) і пам'яток історії та культури міста (найвидатніші-архітектурний ансамбль Мовчанського монастиря (ХУІ-ХУШ ст.), церква Миколи Козацького (XVIII ст.), низка давньоруських городищ уздовж Сейму).
84. Історико-культурні заповідники Сумської області.
Державний історико-культурний заповідник у м.Глухові.Створений 1994 року на базі пам'яток історії та культури Глухова (у XVIII ст. столиця Гетьманщини) та Глухівського краєзнавчого музею. Включає 55 пам'яток історії та культури.Площа 50га.
Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі.
Створений 1986 року на базі-краєзнавчого музею (з 1919 року), Музею партизанської слави в Спадщанському лісі поблизу Путивля (1956 р.) і пам'яток історії та культури міста (найвидатніші-архітектурний ансамбль Мовчанського монастиря (ХУІ-ХУШ ст.), церква Миколи Козацького (XVIII ст.), низка давньоруських городищ уздовж Сейму).Тер 2 га в місті і 3109га в Спадщанському лісі.особл цінна збірка краєзнавчого музею,6 тис експонатів осн фонду.