6. Основні складові (профільні напрямки) кр-ва.

Загальне кр-во має три складові:

Географічне= Об’єкт вивчення – природа, населення, господарство краю;

Історичне= Об’єкт вивчення – історія краю, історичні процеси, які відбувалися в краї на тлі загальноукраїнських або загальносвітових подій;

соціальне, соціокультурне= Об’єкт – соціальна, соціально-активноперетворююча функція людини в краї.Вони включають у себе окремі галузеві розділи.У соц.=літер,культ-мистец,турист, у іст=археологічне. Це умовний поділ.

Існує також мистецьке, літературне, культурне, архітектурне, релігійне кр-во, ці напріми висвітлюють явища у сьогоденні.

7. Організаційні форми кр-ва.

За формами організації кр-во розрізняють:

*державне – всі державні інституції, які займаються краєзнавством. Акамедемія наук – відділи (інститути) історії, регіоналістики, кр-ва, географії; бібліотеки; державні музеї (історичні, краєзнавчі), архіви, палаци дітей та юнацтва, адміністрації, ВНЗ.

*громадське - Всеукраїнська спілка краєзнавців, Географічне товариство. Товариства «Просвіта», «Меоріал». Товариства в регіонах (наприклад, центр дослідження Поділля), гуртки, секції. Товариство охорони пам’яток.

За принципом розміщеня суб’єктів краєз діяльності виокремлюють наукове кр-во. Інколи виділяють навчально-виховне(шкільне) кр. Визначається програмами навчальних закладів: вузівське, шкільне. Функції навчально-виховного кр-ва: 1) сприяє здобуттю вищої та загальної освіти; 2) виконує дедактичну ф-ю; 3) укріплює зв’язки між дисциплінами. Значний внесок навчально-виховного кр-ва у виховну роботу (патріотичне виховання, фізичне виховання, естетичне), має профорієнтаційну роль.

8. Об᾽єктно-предметна сфера національного кр-ва.

Основою,фундаментом українського національного кр-ва є територія,яка є об᾽єднуючим початком.Існує кілька точок зору, яку територію брати, як об᾽єкт дослідження національного кр-ва:

в етнічних межах (західні дослідники досліджують приблизно 728 500 км. кв.);територія в межах державного кордону (603 700км кв).Ця територія поділяється на ІГК, історико-георгафічні землі, поселення.

Територія підводить об’єкт кр-ва до інтегрального рівня:

О (об’єкт загального кр-ва) =

Інтегральний знаменник кр-ва – відображає національний характер.

Національне кр-во – певна цілісна і відкрита с-ма,яка функціонує у трьох часових вимірах, (простір,час,соціум.).

Основний об’єкт нац. кр-ва – ІГР або СТК певної території.

Предмет нац. кр-ва – просторове окреслення меж об’єкту,хрологічна характеристика, причини виникнення,процеси,що відбувалися в краї, вивчення просторового співвідношення СТК.

9. Історичне кр-во як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.

Питання, що має вивчати історичне кр-во, певний час було дискусійним:

Ільїнський, Отамановський вважали, що край треба вивчати в культурно-історичній цілісності.

Професор Гресс (місто знавець з СПб) детально визначив, що має вивчати історичне кр-во.

У статті “История в краеведение” (Краеведение, № 4, 1926), зазначалося, що історичне кр-во має вивчати пам’ятки археології, історію міст, населених пунктів, економіку, пам’ятки архітектури.В центрі дослідження історія краю.

У 20-х рр.. більшу увагу звертали на економічні аспекти.

1922р. Ольденбург (голова ЦБК).

Наприкінці 20-х рр. вводиться термін Бахрушиним “краєва історія” – вивчає історію населення краю (розселення, переміщення, соціальний склад), історію окремих населенних пунктів, історію фабрик, заводів, кустарних виробництв, ринків. Не враховувалися археологічні дослідження краю, дослідження культури краю.

Таким чином, у 20-ті рр. історичне кр-во не виділялося у окрему галузь або дисципліну.

Зміна ситуації відбулася після Другої світової війни. Роль географічного кр-ва зфодилась до шкільного кр-ва, тоді як роль історичного кр-ва посилилась.

Причини посилення ролі історичного кр-ва:

1)посилення інтересу до історії, зокрема до місцевої історії. ( 60-ті рр. “Історія міст і сіл Української РСР”);

2)Розвиток туризму (внутрішній, іноземний туризм, планування маршрутів);створено індустрію туризму.туризм поділявся на :профспілковий,іноземний та молодіжний.

3)Необхідність залучення населення до справи охорони пам’яток історії та культури.

Термін історичне кр-во має два значення:

один з елементів історичної освіти (навчальна дисципліна);

предметний напрямок, складова частина кр-ва (наукова дисципліна).

Історичне кр-во як наукова дисципліна вивчає історичний, соціально-економічний, культурний розвиток певного краю (регіону, області, міста, села) або окремого виробничого колективу.

Історичне кр-во як навчальна дисципліна зосереджує головну увагу на історії та культурній спадщині країв, історії краєзнавчого руху, теоретичних основах, змісті та методиці комплексного дослідження краю.