33. Краєзнавство Крима.

Перша трет. ХІХст. записи мандрівників. Сумароков після поїзки в Крим в 1799 опублікував спогади а яких описи краю з історії і географії. 1802 утворено комісію для розбору земельних справ у криму.1804 видав описи міст, історії, культури народів криму.1820 Муравйов-Апостолвидав 25 листів про крим.1820 сходознавець Норов видав «Записки про крим». 1815 «Обозрение юного берега тавриди»-щоденниковий характер. 1834 для Воронова підготовлено «Записки о предпринимаємом путешествии» - детальний опис памяток криму. Ізмайлов «Путешествие в полуденную Росию в письмах» - істор.опис памяток пд.-зх., сх. і пд. берегів криму. 1830-ті видано «Новоросійський календар» на 1832 і 1834рр видав Морозов під ред. Боріневича рос. та франц. мовами. 1837-1840 видення загальної інформації про крим. Серію краєзн. досліджень криму вмістив у календарі Домбровський. Шевельов склав для календаря статистичний опис Перекопського повіту. 60-80-ті початок вивчення етнографії і історії криму. Великий внесок – Кондаракі – 1857 в «СПб ведомостях» статті про побут, театр, с\г, природу криму. краєзнавчі питання досліджувалися і в місцевій періодиці – в її неофіційній частині «Таврийских губернських ведомостей», «Кримський листок».1887-1923 питання історичногокраєзнавсва криму розроблялися Таврійською Вченою Архівною Комісією. 1889 відкриття музею древностей в Сімферополі (Стевем). ТВАК ініціатор утворення історико – етнографічного музею в Бахчисараї. 1923 ТВАК перейменовано в Таврійське Товариство історії, археології, етнографії (діяло до 1931)

34. Пд-Зх В-РГТ.

Під час існування у Києві Комісії по опису Губерній Київського учбового округу (1851-1864)виникла ідея перетворення її у відділ Російського географічного товариства. При необхідності регіонального відділу РГТ у Києві писали Новицький, Драгоманов. «Пробити» ідею РГТ у Києві вдалося Чубинському, який успішно здійснив велику роботу по етнографічно-статистичному обстеженню Південно-Західного краю. Успіх забезпечили наукові зацікавлення членів київської «Старої Громади»(Антонович, Житецький, Рильський). 10 лютого 1873р- офіційне відкриття відділу, очолив Галаган, керівництво роботою здійснював Чубинський. Напрям – статистико-економічні студії з виразним місцевим колоритом, дослідження з регіональної історії, історії українського мистецтва. За ініціативи відділу: перепис населення Києва, ІІІ Всеросійський археологічний з’їзд. Томи «Записок відділу» становили прочитані на його засіданнях наукові доповіді. Готувалася серія популярних видань для народу українською мовою, здійснювалися записи українських народних дум. Готував видання «Кобзаря» Т.Шевченка, творів Максимовича, великого українського словника. Під тиском гострої і необ’єктивної критики, яка лунала з сторінок багатьох російських видань і особливо газети «Киянин», відділ був змушений піти на зміну керівництва, заявити про зміну напряму своєї роботи. Зрештою київські дослідники апелювали до царя і за його рішенням відділ РГТ у Києві був закритий. Драгоманові Чубинський поплатилися за участь у його роботі висилкою. Незважаючи на дуже короткий час існування Пд.-Зх. Відділ РГТ все ж залишив помітний сліду краєзнавстві – вдалося досягти істотного прориву у галузі досліджень соціального життя, етнічної статистики, звичаєвого права, активізувалися археологічні і картографічні студії. Велике значення мали розроблені відділом методики ведення краєзнавчої роботи(фронтальне обстеження, опитування, анкетування).