10. Мовна особистість у комунікації.

Мовна особистість — індивід, який володіє сукупністю здатностей і характеристик, які зумовлюють створення і сприйняття ним текстів, що вирізняються рівнем структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності.

З огляду на особистісні риси індивідів С.Сухих виокремлює гармонійний, конфліктний та імпульсивний типи особистостей.

Гармонійний тип характеризується пластично-динамічною установкою, плановою поведінкою, втіленою в домінування чітких стратегій, когерентністю(зв*язністю, логічністю розвитку) теми, що розвивається;домінуванням маркерів упевненості; позитивним ставленням до загальної теми спілкування; дотриманням соціальних схем і норм; відсутністю вираженої боротьби за роль комунікативного лідера; здатністю змінювати установку під впливом аргументації ;підтриманням усіх принципів кооперації.

Конфліктний тип. Йому властива грубо-статична установка, імпульсивність, бажання лідерства у спілкуванні, егоцентричність мовлення, порушення когерентності теми розмови; відхід від соціальних норм і схем; домінування модальних маркерів зі значенням непевності, наявність іронії, сарказму, конфліктне зіткнення інтенцій.

Імпульсивний тип. Це «раб» ситуації спілкування. Характеризується бажанням отримати лідерство у спілкуванні, порушенням соціальних норм і схем, швидкою зміною точок зору на одне і те ж саме явище; схильністю до негативної оцінки соціальних чинників, швидкої зміни тем спілкування. Партнери спілкування можуть легко впливати на нього.

З урахуванням стилів спілкування психологи виокремлюють такі типи особистостей:

— гнучкий :вирізняється швидкою орієнтацією в ситуації, розумінням пітексту повідомлення, умінням керувати своїми емоційними станами та обставинами спілкування;

— ригідний: характеризується недостатнім умінням аналізувати власну поведінку і поведінку партнера, слабким самоконтролем, неадекватною самооцінкою. Людині з таким стилем спілкування важко знайти необхідний тон.

— перехідний (проміжний): поєднує риси гнучкого та ригідного типів.

15. Спін-доктор:напрями і методи діяльності.

З другої половини ХХ століття значення засобів масових комунікацій зростає у всіх сферах життя суспільства. Новини є відображенням уваги громадської думки щодо певної інформації, вони сприяють зростанню уваги громадськості до тієї чи іншої події. Менеджмент новин дає можливість керувати інформацією і подіями, направляючи їх у потрібне русло і впливаючи тим самим на думку громадськості. Внаслідок цього з'являється ряд нових, невідомих досі професій. Серед них можна виділити професію спіндоктора.

Ця професія виникла через активізацію «чорного» PR.

Саме слово «спін» означає «вертіння, крутіння», тобто - це подача подій у більш сприятливому вигляді, виправлення публікацій, виступів, події в мас-медіа після того, як інформація набрала несприятливого відтінку і ситуація отримала негативний імпульс.

Спіндоктор - це спеціаліст з піару, який володіє комплексною системою інструментів, прийомів, форм і методів у галузі PR і «лікує» (виправляє) події, які є результатом «чорного» PR. З соціально-політичної точки зору робота спіндоктора - це приховане управління пресою. Спіндоктор розкручує певну інформацію і подає її у вигідному для нього світлі.

Найчастіше спіндоктор займається виправленнями різних спотворень образу певної події в ЗМІ вже після того, як подія набула негативного відтінку.

Основний об'єкт роботи спіндоктора це інформаційний блок. З його допомогою можна формувати сферу новин таким чином, щоб акцентувати увагу на потрібних новинах та відвести увагу від тих, які є несприятливими.

При цьому завданням спіндоктора також є поєднання інтересів як однієї, так і іншої сторони, тобто інформація не повинна шкодити репутації політика, організації чи іншого суб'єкта, в той же час повинна задовольняти маси. Тут необхідно вміти обігравати ЗМІ інтелектуально. Наприклад, щоб журналісти не змогли перефразувати слова великого підприємця в ситуації, що склалася, бізнесмени найчастіше не дають інтерв'ю в друковані видання, а виступають на телебаченні в прямому ефірі або пишуть невелику промову, щоб її не можна було відредагувати і скоротити.

Існують два види роботи спіндоктора: організація очікування самої події і виправлення проблеми після того, як подія отримала неправильне освітлення.

Одним із головних завдань спіндоктора є підготовка очікувань аудиторій і проведення тих чи інших дій у відповідь на розвиток подій, а також підготовка успіху подій, фіксація його. Для досягнення успіху проведених піар-акцій, прес-конференцій спіндоктору необхідно підібрати творчих провідників для цих заходів, не помилитися у своїх прогнозах, ретельно продумати систему поведінки для всіх учасників PR-акцій, форми і методи вербальних і невербальних комунікацій.

Що ж до сфери політики, то тут є своя специфіка роботи спін-доктора. Виділяють такі особливості:

1. Він працює з політичними структурами і лідерами політичних партій;

2. Дає консультації в сфері політики, необережних висловлювань і наслідків, що ними можуть бути заподіяні;

3. Користується потоками інформації в політичних цілях;

4. Робить наголос на свій авторитет;

5. Займається організацією виступів у відповідь на заяву опонентів.

Успішно виконувати всі ті завдання, які були перераховані вище, спіндоктор може за допомогою свого авторитету, знайомствам з журналістами і знання ним інформаційної інфраструктури.

Ці обставини дозволяють спіндоктору використовувати, наприклад, через знайомих журналістів «витік інформації», організовувати відповідну замовлену реакцію на виступ опонента, щоб знизити його значимість, поширити створені ним слогани, гасла та ін.

Отже, як бачимо, спіндоктор може продовжити медійне життя події, або навпаки, загальмувати розвиток подій і привернути увагу суспільства до іншої проблеми, висловлювання або коментаря. Арсенал технік і поле для діяльності спіндоктора невпинно збільшується. Таким чином, можливості спін доктора дуже великі, якщо взагалі не безмежні.