Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpora_TMO.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
580.1 Кб
Скачать

55. Проблема международного порядка в концепции м. Каплана

Международно-политическая структура определяется влиянием великих держав, конфигурацией соотношения их сил. Изменения в соотношении этих сил могут изменить структуру международной системы, но неизменной останется ее природа, в основе которой лежит существование ограниченного числа великих держав с несовпадающими интересами. Исходя именно из такого понимания строит Каплан свою знаменитую типологию международных систем. Она включает шесть типов систем, большинство из которых (за исключением двух) носит гипотетический, априорный характер: 1) система «баланса сил», 2) гибкая биполярная система, 3) жесткая биполярная система, 4) универсальная система, 5) иерархическая сис­тема, 6) система единичного вето... Основываясь на общей теории систем в системном анализе, он конструирует абстрактные теоретические модели, призванные способствовать лучшему пониманию международной реальности. В этой связи Каплан выделяет пять групп переменных, свойственных каждой системе: основные правила системы; правила трансформации системы; правила классификации акторов, их способности и информации. Главными из них являются первые три группы переменных. Одна из главных идей, на которых базируется концепция Каплана, – идея об основополагающей роли, которую играет в познании законов международной системы ее структура; эту идею разделяет абсолютное большинство исследователей. Согласно ей нескоординированная деятельность суверенных государств, руководствующихся своими интересами, формирует международную систему, главным признаком которой является доминирование ограниченного количества наиболее сильных государств и структура которой определяет поведение всех международных акторов.

56. Проблема полит.Решений в концепции к. Райта. Взаимосвязь между географическим и аналитическими полями мо.

Факторні теорії, або інакше "теорії поля", формулювались упродовж 50—60-х років XX ст., коли багато вчених звертали увагу на проблеми дослідження об'єктивних і суб'єктивних чинників, що прямо чи опосередковано впливають на міжнародні відносини. Важливою особливістю теорій, які стосувались дослідження цієї проблематики, стала формалізація міжнародного середовища до певної площини (поля), де розташовані учасники і здійснюються відносини між ними.

Найбільш опрацьованою та оригінальною серед цих теорій була модель, запропонована К. Райтом. Вона побудована на припущенні, що будь-яка подія у міжнародних відносинах є змінною стану його поля. Він розумів поле міжнародних відносин як систему змінних багатьох параметрів, визначену в реальному часі та просторі, або аналітичну. Визначниками поля він називав властивості суб'єктів (елементів), зв'язки між ними та їх дії. Поле у концепції К. Райта є абстрагованою моделлю реальності, яку можна розглядати у двох площинах: географічній та аналітичній:

1) Географічне поле міжнародних відносин є реальним простором, у якому існують явища та відбуваються процеси, змінні у часі;

2) Аналітичне поле, на відміну від географічного, є простором, який містить суб'єктивні елементи: оцінки ситуації, думки, ідеї, концепції, доктрини тощо.

К. Райт вважає, що міжнародні відносини визначають шість змінних можливостей і шість вартостей. їхні екстремальні значення сполучаються осями, кожну з яких можна уявляти як шкалу, де значення змінюються від максимуму до мінімуму (чи навпаки). Він виділяє такі осі можливостей, які визначають об'єктивні чинники спроможності суб'єкта міжнародних відносин:

1.Вісь суспільної енергії, яку він розуміє як вісь економічного прогресу, де значення змінних перебуває між "екстремумами": від бездіяльності до енергійності.

2.Вісь суспільної еластичності, або децентралізації: від моноцентричності до поліцентричності у політичній та інших суспільних сферах.

3.Вісь співпраці пов'язана з прагненням до міжнародної співпраці: від ізоляції (автаркії) до активної співпраці.

4. Вісь сили (могутності): від слабкості до надмогутності.

5.Вісь сировинних та інших засобів: від їх відсутності (дефіциту) до достатності.

6.Вісь технологічного прогресу: від технологічної примітивності до досконалості.

К. Райт стверджував, що будь-яку зміну міжнародних відносин можна пояснювати змінами аналітичного поля, співдією між змінними можливостей і вартостей та взаємозв'язком між географічним і аналітичним полями. Усі змінні відображають комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників, що визначають зміни у міжнародному середовищі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]