30)Гроші,як гроші,і гроші,як капітал.В чому різниця

Сутність грошей. За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити

31)В чому полягая суть закону грошового обігу?

Грошовий обіг підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність його полягає у тому, що протягом певного періоду часу для безінфляційного обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням: Мф = Мн, де Мф - фактична маса грошей в обігу, а Мн - об'єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн - значить в обігу з'явилися зайві гроші, і навпаки

33)Можливості держави у регулюванні інфляційних процесів

Вирішуючи проблему боротьби з інфляцією, слід усвідомити два моменти:

1. ринкова економіка, в якій звертаються паперові гроші, інфляційна по своєму пристрою. Вимагати ж від держави раз і назавжди покінчити з інфляцією - значить ставити перед ним завідомо нездійсненне завдання. Тому мета антиінфляційної політики полягає не у викоріненні інфляції, а в тому, щоб зробити інфляцію керованою, а її рівень-досить помірним; [2 C 354]

2. боротьбу з інфляцією не можна зводити до виконання якоїсь програми, після закінчення якої можна відзвітувати про успішно виконану роботу. Потрібна не програма, а реалізована державою політика, яка не поступається за своїм значенням соціально1 або науково-технічної.

Антиінфляційну політику держави можна умовно поділити на дві частини: на стратегію і тактику. Стратегія передбачає з'єднання цілей та методів боротьби з інфляцією на тривалу перспективу,

завдання антиінфляційної політики держави - скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації. До вирішення цього завдання можна рухатися двома шляхами - збільшуючи доходи і зменшуючи витрати держави.

35)Інфляція:типи.Види і їх особливості в Україні

Інфляція - це процес переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і зростання товарних цін. При визначенні інфляції - цього складного, багатофакторного процесу, слід виходити з того, що вона проявляє себе в грошовій сфері, а її коріння (витоки) випливають з порушення економічного життя держави, кризового стану економіки

Типи інфляції

1. Прихована інфляція існує як правило, в неринковій економіці, у якій ціни і заробітна плата контролюється і визначаються державою. Вона проявляється через товарний дефіцит, через погіршення якості товарів, що випускаються. Товарний дефіцит призводив до того що гроші переставали виконувати свої функції, так для того щоб купити деякі товари, недостатньо було мати гроші, потрібні ще спеціальні талони.

2. Відкрита інфляція проявляється головним чином через зростання цін на товари і послуги. Паперові гроші знецінюються, виникає надлишкова грошова маса, не забезпечена відповідною кількістю товарів і послуг.

У той же час не можна будь-яке зростання цін розглядати як інфляцію. Навпаки, підвищення цін може бути неінфляційним і відбуватися під впливом інших причин

Види інфляції

1. Повзуча інфляція-темп зростання цін - 10% на рік. Це помірне зростання цін, який не робить істотного негативного впливу на економічне життя. Заощадження залишаються прибутковими (процентний дохід вище за інфляцію), ризики при здійсненні інвестицій майже не зростають, рівень життя знижується незначно.

Цей вид інфляції характерний для країн з розвиненою ринковою економікою.

2. Галопуюча інфляція-темп зростання цін-до 300-500% на рік місячні темпи зростання вимірюються в двозначних числах. Така інфляція робить негативний вплив на економіку: заощадження стають збитковими (% за вкладами нижче темпів інфляції), довгострокові інвестиції стають занадто ризикованими, рівень життя населення значно скорочується.

Така інфляція характерна для країн зі слабкою економікою або країн з перехідною економікою.

3. Гіперінфляція - темп зростання більше 50% на місяць. У річному обчисленні більше десяти тисяч відсотків. Така інфляція діє руйнівно на економіку, знищуючи заощадження, інвестиційний механізм, виробництво в цілому. Споживачі намагаються позбутися від «гарячих грошей», перетворюючи їх у матеріальні цінності.