- •1) Концепції походження філософії
- •2) Проблема визначення предмету філософії
- •3) Основні функції філософії
- •4) Природа філософських проблем і їх традиційний поділ.
- •5)Міф - як виток філософії.
- •7) Світогляд, його риси, структура
- •8)Основні риси релігійного світогляду:
- •9)Науковий світогляд і його особливості
- •Релігійний світогляд
- •10)Особливості філософського світогляду(та інших)
- •Філософський світогляд
- •11)Суспільне призначення філософії.
- •12)Головні розділи філософії Розділи філософії
- •Структура за сферами реальності
- •13)Метафізика, як розділ філософії.
- •14)Онтологія, як розділ філософії.
- •15)Гносеологія, як розділ філософії.
- •Поняття і питання гносеології
- •Основні принципи теорії пізнання
- •16)Діалектика, як розділ філософії.
- •17)Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •18)Наука як особлива форма пізнання.
- •19)Істина як проблема гносеології
- •20)Духовна та практична діяльність людини
- •21)Свідомість як філософська проблема.
- •22)Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого в житті людини.
- •24)Суспільство як філософська проблема.
- •25)Проблема субєкту історії.
- •32)Особливості теософії Середньовіччя.
- •33)Філософія Відродження: основні ідеї та характеристика.
- •33)Філософія Нового часу, її зв'язок з природознавством.
- •35)Раціоналізм та емпіризм.
- •36)Проблеми теорії пізнання в Новий час.
- •37)Деїзм та атеїзм філософів-просвітителів.
- •38)Проблема людини та суспільства в філософії Просвітництва.
- •39)Агностицизм і. Канта.
- •40) Вчення Гегеля про розвиток.
- •41)Фейєрбах про природу людини.
- •42)Загальна характеристика філософії марксизму.
- •Зміст вчення
- •Філософські засади
- •43)Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •44)Історична доля марксизму.
- •45)Основні філософські течії хх століття.
- •46)Позитивізм та неопозитивізм.
- •47)Екзистенціоналізм: проблема людини в хх столітті.
- •48)Феноменологія е. Гусерля.
- •Ідея феноменології
- •49)Герменевтика г. Гадамера.
- •50)Головні концепції походження людини.
- •51)Проблема смислу людського буття.
- •52)Категорії «буття» і «небуття» у філософії.
- •53)Категорії «загального» та «одиничного» у філософії.
- •54)Категорії «свободи» та «необхідності» у філософії.
- •55)Філософські категорії «абстрактного» та «конкретного».
- •56)Філософське розуміння категорії «безкінечного».
- •57)Взаємний перехід кількості в якість.
- •58)Смисл історії – як філософська проблема.
- •59)Можливості та межі пізнання людини.
- •60)Мораль і моральна свідомість - як філософська проблема.
- •61)Спілкування та розуміння - як проблеми філософії.
- •62)Добро і зло – як філософська проблема.
- •63)Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду.
2) Проблема визначення предмету філософії
Філософія як певна система знань з’явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. - початок 5 ст. до н.е.). Слово “філософія” походить від двох грецьких слів : “філео” – “люблю” та “софія” – “мудрість”, отже означає “любов до мудрості”, “любомудріє”. Пояснення і закріплення в європейській культурі слова „філософія” пов’язане з ім’ям Платона (427 – 347 рр. до н. е.)
Предмет філософії можна визначити як „ ...система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та смисли її існування”. Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а система відношень “людина – світ”. Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовж тривалого часу вона сприймалась як своєрідна “цариця наук”. У Стародавній Греції поняття “філософ” було рівнозначно слову “мудрець” взагалі, тобто людина, яка має грунтовні знання в різних областях. Проте вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними : “…що таке світ і хто така людина ? Як вони співвідносяться між собою ? Чи створені вони кимось, чи залежать від когось, чи існують самі по собі ?…Чи має їхнє існування якусь мету або призначення ? Що є найбільш цінним у світі та в людському житті ?…”. Кожне нове покоління філософів по-новому розв’язує для себе ці проблеми.
Звичайно, формуваннння предмету філософії не було швидким одноразовим актом. Це був тривалий процес поступового виявлення специфічного філософського змісту, усвідомлення його окремішності від попередніх типів світогляду – міфології та релігії. Процес історичної трансформації предмету філософії обумовлений як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами: “До об’ективних причин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філософських знань про навколишній світ (природу, людину і суспільство), про духовні, в першу чергу пізнавальні особливості, можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб’єктивних причин відносять своєрідність насамперед форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією”.
Світогляд, як загально-широке уявлення про місце людини в світі, її призначення, та засоби буття, виникає історично і стихійно. історично першою формою світогляду є міфологія. Але практична діяльність людини : трудова, соціально-культурна, професійна і т. п. ,атакож винекнення держави привело до перевороту в людській свідомості. Таким чином філософія виникає внаслідок розпаду міфології, внаслідок появлення нової свідомості : структурованої, впорядкованої, більш зоосередженої.
«Філософія «походить від давньогрецких слів phileo (люблю) і sophia (мудрість)
Термін філософія вперше зустрічається в Піфагора, а в якості науки вперше виділив її Платон. Філософія є теоретична форма світогляду, яка спрямована на критичний аналіз світоглядних знань, з метою збільшення ступеню їх досовірності
В своєму розвитку філософія приймала слідуючі історичні етапи :
I. Філософія стародавнього світу (VII ст. до н. е. – V, VI ст. н. е. );
II. Філософія середньовіччя (II-IV ст. н. е. – XV, XVI ст. ) ;
III. Філософія доби відродження (XV-XVI ст. н. е. – XVII ст. );
IV. Філософія нового часу (XVII ст. – перша тритина XVIII ст. );
V. Перехід від некласичної філософії до класичної (XVII-XXст. );
VI. Філософія XX ст. або сучасна філософія.
Філософія є специфічним феноменом людської культури. Хоч вона виникла у VII-VI ст. до н. е. , але її коріння сягають у темні глибини початку людської історії. Саме там у примітивних структурах стихійного світогляду первісної людини, формувалися ті характерні моменти, як згодом стали відмітними рисами філософської форми суспільної
діяльності. Філософія і своїм походженням, і специфікою свого функцуваннянайтісніше звязана з світоглядом, є своєрідною формою його існування.
