2) Проблема визначення предмету філософії

Філософія як певна система знань з’явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. - початок 5 ст. до н.е.). Слово “філософія” походить від двох грецьких слів : “філео” – “люблю” та “софія” – “мудрість”, отже означає “любов до мудрості”, “любомудріє”. Пояснення і закріплення в європейській культурі слова „філософія” пов’язане з ім’ям Платона (427 – 347 рр. до н. е.)

Предмет філософії можна визначити як „ ...система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та смисли її існування”. Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а система відношень “людина – світ”. Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовж тривалого часу вона сприймалась як своєрідна “цариця наук”. У Стародавній Греції поняття “філософ” було рівнозначно слову “мудрець” взагалі, тобто людина, яка має грунтовні знання в різних областях. Проте вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними : “…що таке світ і хто така людина ? Як вони співвідносяться між собою ? Чи створені вони кимось, чи залежать від когось, чи існують самі по собі ?…Чи має їхнє існування якусь мету або призначення ? Що є найбільш цінним у світі та в людському житті ?…”. Кожне нове покоління філософів по-новому розв’язує для себе ці проблеми.

Звичайно, формуваннння предмету філософії не було швидким одноразовим актом. Це був тривалий процес поступового виявлення специфічного філософського змісту, усвідомлення його окремішності від попередніх типів світогляду – міфології та релігії. Процес історичної трансформації предмету філософії обумовлений як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами: “До об’ективних причин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і філософських знань про навколишній світ (природу, людину і суспільство), про духовні, в першу чергу пізнавальні особливості, можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб’єктивних причин відносять своєрідність насамперед форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією”.

Світогляд, як загально-широке уявлення про місце людини в світі, її призначення, та засоби буття, виникає історично і стихійно. історично першою формою світогляду є міфологія. Але практична діяльність людини : трудова, соціально-культурна, професійна і т. п. ,атакож винекнення держави привело до перевороту в людській свідомості. Таким чином філософія виникає внаслідок розпаду міфології, внаслідок появлення нової свідомості : структурованої, впорядкованої, більш зоосередженої.

«Філософія «походить від давньогрецких слів phileo (люблю) і sophia (мудрість)

Термін філософія вперше зустрічається в Піфагора, а в якості науки вперше виділив її Платон. Філософія є теоретична форма світогляду, яка спрямована на критичний аналіз світоглядних знань, з метою збільшення ступеню їх досовірності

В своєму розвитку філософія приймала слідуючі історичні етапи :

I. Філософія стародавнього світу (VII ст. до н. е. – V, VI ст. н. е. );

II. Філософія середньовіччя (II-IV ст. н. е. – XV, XVI ст. ) ;

III. Філософія доби відродження (XV-XVI ст. н. е. – XVII ст. );

IV. Філософія нового часу (XVII ст. – перша тритина XVIII ст. );

V. Перехід від некласичної філософії до класичної (XVII-XXст. );

VI. Філософія XX ст. або сучасна філософія.

Філософія є специфічним феноменом людської культури. Хоч вона виникла у VII-VI ст. до н. е. , але її коріння сягають у темні глибини початку людської історії. Саме там у примітивних структурах стихійного світогляду первісної людини, формувалися ті характерні моменти, як згодом стали відмітними рисами філософської форми суспільної

діяльності. Філософія і своїм походженням, і специфікою свого функцуваннянайтісніше звязана з світоглядом, є своєрідною формою його існування.