- •«Залізний закон олігархічних тенденцій» р.Міхельса.
- •2 Політичні альтернативи марксизму.
- •3 Авторитарний режим.
- •4. Аналітична модель «поле політики».
- •5. Концепція "змішаного державного устрою" Арістотеля.
- •6. Багатопартійність як проблема теорії та практики.
- •7. Сучасні виборчі системи
- •8. Політичний аспект глобалізації
- •10. Політична філософія і.Канта
- •11. Державні проекти Платона.
- •12 . Розвиток ідеї "середн. Устрою" Полібієм та Цицероном.
- •13.Г.Гегель про державу та громадянське суспільство.
- •14. Системний аналіз д.Істона.
- •15. Демократичний режим
- •16. Лібера́льна демокра́тія
- •17. Нормативні та емпіричні визначення демократії.
- •18. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •19 Етнополітика
- •20. Держава в світовій політичній думці.
- •21. Еволюція форм демократії.
- •22. Теорія суверенітета ж.Бодена
- •23. Закон «малих чисел» Вебера
- •24. Закон «соціального ілюзіонізму» п.Сорокіна.
- •25. «Закон циркуляції еліт» в.Парето.
- •М.Грушевський про державний суверенітет.
- •Зовнішня політика - зміст, принципи, функції
- •Геополітика — розвиток теоретичних уявлень.
- •29. Політика як соціальний феномен.
- •30. Політична влада.
- •31. Політична система суспільства
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій
- •33. Колективістська демократія як теорія та практика.
- •34. Передумови та шляхи демократизації.
- •35. Межі політики в суспільстві.
- •36. Криза влади
- •37. Політична творчість Макса Вебера
- •38. Мирне співіснування: еволюція політичного змісту.
- •39. Міжнародні відносини сучасної доби.
- •Мораль і політика.
- •41 Суперечлива сутність демократії.
- •42. Ідеологічні течії в сучасному світі.
- •43. Поняття "політична людина"
- •44. Політична державна влада
- •Парламентська республіка.
- •Плюралістична демократія: переваги та суперечності.
- •Сучасний католицизм та політика.
- •49. Типологія політичних культур
- •50. Політична легітимність
- •51. Політична модернізація
- •52. Політична соціалізація
- •54. Політичне лідерство
- •55. Політичний процес
- •56. Політична еліта
- •57. Політичний конфлікт - сутність, функції, типологія.
- •58. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії.
- •59. Політичні партії в Україні
- •60. Політичні погляди в Київській Русі.
- •61. Групи тиску.
- •62. Політологічна проблематика в сучасній Україні.
- •63. Ліва партія в спектрі політичних сил
- •64. Права партія в спектрі політичних сил
- •65. Політична ідеологія.
- •66.Політична культура як соціальний феномен
- •67. Державна бюрократія як суб’єкт політики
- •68. Суспільні рухи в сучасному суспільстві
- •69. Політична партія як суб'єкт політики.
- •70 Правова держава та громадянське суспільство.
- •71. Предмет та метод політології
- •72. Президентська республіка
- •73. Республіка змішаного типу
- •74. Парадигми політології
- •75. Технології в міждержавній політиці.
- •76. Аристотель про політичну справедливість.
- •77 Місцеве самоврядування
- •78. Cоціальна держава
- •79 Соціальна політика
- •80. Іслам та політика.
- •81. Типологія політичних партій.
- •1. За організаційною структурою: кадрові, масові, а деякі дослідники додають ще партію виборців.
- •3. За способом функціонування: авторитарні, демократичні.
- •4. За ідеологією: ідейно-політичні, прагматичні, харизматично-вождистські.
- •5. За ставленням до характеру перетворення в суспільстві: революційні, реформістські, консервативні, реакційні.
- •6. За місцем у спектрі політичних сил: ліві, центристські, праві.
- •7. За соціальними інтересами: робітничі, селянські, між класові.
- •8. За статусом у політичній системі:правлячі, опозиційні, системні, несистемні.
- •9. За правовим становищем: легальні, напівлегалтьні, нелегальні.
- •82. Політичні рішення
- •83. Теоретична парадигма держави
- •84. Сучасна соціал-демократія.
- •85. Т. Гоббс і д. Локк про державу – дві моделі держави.
- •86. Політичний екстремізм.
- •87. Політичний маркетинг та політичний менеджмент.
- •88.Типи політичної соціалізації.
- •89. Типологія політичних систем
- •90. Типологія партійних систем
- •91.Типологія політичних режимів
- •92. Тоталітарний режим.
- •93. Україна в світовій політиці
- •94. Політичний центризм
- •95.Форми територіального устрою держави
- •96. Форми правління
- •97. Концепція політичного лідерства
- •98. Цілі та засоби в політиці
- •99. Теорія розподілу влади ш. Монтеск'є
- •100. Неопатримоніальна система
- •101. Політична культура західного та східного типів
- •102. Переваги та недоліки біпартизму
- •103. Політичний спектр: «лінійне» уявлення.
- •104. Порівняльна політологія
- •105. Змі та політика
105. Змі та політика
З виникненням у масштабах світового співтовариства інформаційного суспільства засоби масової інформації (ЗМІ) з інструмента впливу на громадську думку перетворюються на інструмент цілеспрямованого її формування. Тенденція зростання ролі ЗМІ в політичних процесах стає все відчутнішою, а доступ до ЗМІ й можливість вільно оприлюднювати власну думку є однією з основних ознак демократичності суспільного устрою. Інформація завжди впливала на оновлення, зміну застарілих систем, у тому числі на політичне життя, обумовлюючи пошук нових підходів, рішень.
Потреба в інформації, в інформаційному спілкуванні — одна з найважливіших соціальних потреб. Для того щоб прийняти правильне, виважене рішення, необхідні певні вихідні відомості, відповідна інф-я.
Оскільки головне завдання влади — підпорядкування людей своїй волі, а ЗМІ володіють потужними можливостями впливу на їх свідомість і поведінку, це дає достатні підстави розглядати ЗМІ як «четверту владу» (поряд із законодавчою, виконавчою та судовою).
Часті випадки, коли під безпосереднім впливом поширеної ЗМІ інформації (дезінформації) владні структури, відповідальні посадові особи змінювали свою позицію, приймали серйозні політичні рішення. Але поширенішим і значущішим є їх опосередкований вплив на погляди, настрої, переконання широкого загалу громадян, на формування громадської думки.
ЗМІ викон. важливу ф-ію — громадс., сусп.. контролю за діяльністю влади, всіх її гілок, установ, посадових осіб, а в разі виявлення помилок, прорахунків мобілізують громадську думку на боротьбу проти цих явищ. Окрім того, ЗМІ виконують просвітницьку функцію (спрямована на збагачення знань, задоволення потреб реципієнтів інформації щодо певного кола питань або галузі знань), порівняльно-оцінюючу функцію, контрольно-критичну функцію (спрямована на здійснення суспільного контролю), функцію зворотного зв'язку (полягає у з'ясуванні ЗМІ, наскільки своєчасно надходить інформація до реципієнтів, адекватність сприйняття і тлумачення її), комунікативну функцію (спрямована на встановлення та розвиток зв'язків між реципієнтами), футурологічну (прогностичну) функцію (покликана забезпечити науковий аналіз перспектив суспільно-політичного розвитку).