71. Предмет та метод політології

Політологія – це наука про політику і про людей у політиці.

Предметом П є феномен політичної влади, закономірності її формування і розвитку, форми і способи її функціонування й використання в державно-організованому суспільстві; + політичні системи, партії, історія політичних вчень, вивчення ЗМІ, ідеології.

Методи П – Загальнотеоретичні: соціологічний, культурологічний, нормативний підходи; системний (аналіз політики як складного організованого, саморегульованого механізму, який взаємодіє з навколишнім середовищем) Загальнологічні: аналіз, синтез, індукція і дедукція, абстрагування та конкретизація, моделювання, прогнозування та інші. Емпіричні: ґрунтуються на отриманні початкової інформації про політичні явища та інститути, суб’єкти політики, політичний процес; проводяться за допомогою статистики, аналізу документів, спостереження. Порівняльно-історичний метод.

Функції П: 1) пояснювальна – робить можливим перехід від спостереження політичних явищ до з’ясування їх причин; 2) прогностична – дає змогу спрогнозувати розвиток політичних процесів у найближчій та довгостроковій перспективі; 3) інструментальна –пошук відповідей на питання політичної практики – обґрунтування технології дій, матеріалізації прогнозів; 4) ідеологічна – висування, обґрунтування та захист певного політ.ідеалу як основної орієнтації суб’єктів політики; 5) світоглядна – допомагає формувати загальні принципи, цінності, утверджувати їх; 6) методологічна – створення конкретних засобів та прийомів дослідження явищ і процесів у політичній сфері; 7) організаційна – розробка рекомендацій діяльності політичних інститутів та організацій; 8) описова функція – полягає у констатації фактів політичного життя; 9) політична соціалізація – кожна людина на протязі всього життя засвоює знання, норми, цінності, того суспільства в якому живе.

Категорії П в узагальненій формі виражають основний зміст та ознаки політичних явищ і виступають результатом пізнання політичної сфери соціального життя. Основною категорією політології є «політична влада» - найповніше вира­жає зміст та суть феномена політики. Категорія «політика» — друга за значенням, хоча спра­ведливо вирівняти «в правах» з першою. Інші категорії: демократія, п. свідомість, п. система, п. відносини, п. інститут, держава, п. партія, , п. ідеологія, п. культура, п. процес, п. конфлікт, п. лідерство, п. соціалізація, п. режим та ін.

Закони П: з. структури(визначає способи взаємодії в суспільстві), З. функціонування (направлені на встановлення зв’язків між політ. суб’єктами), З розвитку (перехід від одного порядaку взаємовідносин до іншого).

Структура П: історія політичної думки, політична філософія, соціологія, психологія, історія, географія, антропологія, теорія держави і права, теорія міжнародних відносин, теорія управління соц-політичними процесами.

72. Президентська республіка

Президентська республіка характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень глави держави і глави уряду. Її також називають дуалістичної республікою, підкреслюючи, тим самим, факт чіткого розподілу двох влад: зосередження сильної виконавчої влади в руках президента, а законодавчої - в руках парламенту.

Відмінні риси президентської республіки

• Позапарламентський метод обрання президента (або населенням — Бразилія, або колегією виборців — США),

• Позапарламентський метод формування уряду, тобто його формує президент. Президент є і формально і юридично головою уряду (пост прем'єр-міністра відсутній як, наприклад, у США), або він призначає голову уряду. Уряд несе відповідальність тільки перед президентом, а не перед парламентом, тому що тільки президент може відправити його у відставку,

• В цілому, за такої форми правління президент має набагато більші повноваження порівняно з парламентською республікою (є головою виконавчої влади, затверджує закони шляхомпідписання, має право відправити уряд у відставку), але в президентській республіці президент позбавлений права розпуску парламенту, а парламент позбавлений права висловитинедовіру уряду, але може змістити президента (процедура імпічменту).

До президентських республік відносять США, більшість республік Латинської Америки та Африки.

Класичною президентською республікою є Сполучені Штати Америки. В основі Конституції США лежить принцип поділу влади. Згідно з цією конституцією, законодавча влада належитьКонгресу, виконавча — президенту, судова — Верховному Суду. Президент, що обирається колегією виборців, формує уряд з осіб, що належать до його партії.

Президентські республіки поширені в країнах Латинської Америки. Ця форма правління зустрічається також в деяких країнах Азії та Африки. Правда, часом в цих країнах влада глави держави на ділі виходять за конституційні рамки, і, зокрема, латиноамериканські президентські республіки неодноразово характеризувалися дослідниками як суперпрезидентські.