- •«Залізний закон олігархічних тенденцій» р.Міхельса.
- •2 Політичні альтернативи марксизму.
- •3 Авторитарний режим.
- •4. Аналітична модель «поле політики».
- •5. Концепція "змішаного державного устрою" Арістотеля.
- •6. Багатопартійність як проблема теорії та практики.
- •7. Сучасні виборчі системи
- •8. Політичний аспект глобалізації
- •10. Політична філософія і.Канта
- •11. Державні проекти Платона.
- •12 . Розвиток ідеї "середн. Устрою" Полібієм та Цицероном.
- •13.Г.Гегель про державу та громадянське суспільство.
- •14. Системний аналіз д.Істона.
- •15. Демократичний режим
- •16. Лібера́льна демокра́тія
- •17. Нормативні та емпіричні визначення демократії.
- •18. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •19 Етнополітика
- •20. Держава в світовій політичній думці.
- •21. Еволюція форм демократії.
- •22. Теорія суверенітета ж.Бодена
- •23. Закон «малих чисел» Вебера
- •24. Закон «соціального ілюзіонізму» п.Сорокіна.
- •25. «Закон циркуляції еліт» в.Парето.
- •М.Грушевський про державний суверенітет.
- •Зовнішня політика - зміст, принципи, функції
- •Геополітика — розвиток теоретичних уявлень.
- •29. Політика як соціальний феномен.
- •30. Політична влада.
- •31. Політична система суспільства
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій
- •33. Колективістська демократія як теорія та практика.
- •34. Передумови та шляхи демократизації.
- •35. Межі політики в суспільстві.
- •36. Криза влади
- •37. Політична творчість Макса Вебера
- •38. Мирне співіснування: еволюція політичного змісту.
- •39. Міжнародні відносини сучасної доби.
- •Мораль і політика.
- •41 Суперечлива сутність демократії.
- •42. Ідеологічні течії в сучасному світі.
- •43. Поняття "політична людина"
- •44. Політична державна влада
- •Парламентська республіка.
- •Плюралістична демократія: переваги та суперечності.
- •Сучасний католицизм та політика.
- •49. Типологія політичних культур
- •50. Політична легітимність
- •51. Політична модернізація
- •52. Політична соціалізація
- •54. Політичне лідерство
- •55. Політичний процес
- •56. Політична еліта
- •57. Політичний конфлікт - сутність, функції, типологія.
- •58. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії.
- •59. Політичні партії в Україні
- •60. Політичні погляди в Київській Русі.
- •61. Групи тиску.
- •62. Політологічна проблематика в сучасній Україні.
- •63. Ліва партія в спектрі політичних сил
- •64. Права партія в спектрі політичних сил
- •65. Політична ідеологія.
- •66.Політична культура як соціальний феномен
- •67. Державна бюрократія як суб’єкт політики
- •68. Суспільні рухи в сучасному суспільстві
- •69. Політична партія як суб'єкт політики.
- •70 Правова держава та громадянське суспільство.
- •71. Предмет та метод політології
- •72. Президентська республіка
- •73. Республіка змішаного типу
- •74. Парадигми політології
- •75. Технології в міждержавній політиці.
- •76. Аристотель про політичну справедливість.
- •77 Місцеве самоврядування
- •78. Cоціальна держава
- •79 Соціальна політика
- •80. Іслам та політика.
- •81. Типологія політичних партій.
- •1. За організаційною структурою: кадрові, масові, а деякі дослідники додають ще партію виборців.
- •3. За способом функціонування: авторитарні, демократичні.
- •4. За ідеологією: ідейно-політичні, прагматичні, харизматично-вождистські.
- •5. За ставленням до характеру перетворення в суспільстві: революційні, реформістські, консервативні, реакційні.
- •6. За місцем у спектрі політичних сил: ліві, центристські, праві.
- •7. За соціальними інтересами: робітничі, селянські, між класові.
- •8. За статусом у політичній системі:правлячі, опозиційні, системні, несистемні.
- •9. За правовим становищем: легальні, напівлегалтьні, нелегальні.
- •82. Політичні рішення
- •83. Теоретична парадигма держави
- •84. Сучасна соціал-демократія.
- •85. Т. Гоббс і д. Локк про державу – дві моделі держави.
- •86. Політичний екстремізм.
- •87. Політичний маркетинг та політичний менеджмент.
- •88.Типи політичної соціалізації.
- •89. Типологія політичних систем
- •90. Типологія партійних систем
- •91.Типологія політичних режимів
- •92. Тоталітарний режим.
- •93. Україна в світовій політиці
- •94. Політичний центризм
- •95.Форми територіального устрою держави
- •96. Форми правління
- •97. Концепція політичного лідерства
- •98. Цілі та засоби в політиці
- •99. Теорія розподілу влади ш. Монтеск'є
- •100. Неопатримоніальна система
- •101. Політична культура західного та східного типів
- •102. Переваги та недоліки біпартизму
- •103. Політичний спектр: «лінійне» уявлення.
- •104. Порівняльна політологія
- •105. Змі та політика
61. Групи тиску.
У конкуренції різних суспільних груп, які активно відстоюють свій власний, передусім економічний, інтерес, значна частина організованих інтересів отримує задоволення за звичайними каналами громадянського суспільства, поза владними структурами, тобто неполітичним шляхом. Коли ж задоволення колективного інтересу учасників заінтересованої групи вимагає прийняття владних рішень, вона перетворюється у групу тиску, яка за допомогою різних засобів прагне вплинути на рішення органів влади у сприятливий для себе бік. Іншими словами, група тиску — це громадське об'єднання, яке домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованого впливу на інститути публічної влади.
Як феномен політичного життя групи тиску відомі впродовж усієї історії. Однак найбільшого поширення вони набувають за умов ринку і зрілого громадянського суспільства як породження ліберальної господарської і плюралістичної суспільно-політичної структури. Поява численних груп тиску невіддільна від утворення й розвитку як основних класів капіталістичного суспільства, так і особливо груп інтересів зі своїми економічними, соціальними, професійними та іншими запитами, які політично забезпечують групи тиску. Через тісний зв'язок зазначених понять групи тиску нерідко ототожнюються з групами інтересів. Проте якщо поняття «групи інтересів» указує взагалі на політичний вимір цих груп, то поняття «групи тиску» зазначає лише форму їхньої дії, метод впливу на ті чи інші політичні рішення.
Можна перерахувати такі основні функції груп тиску:
1) передають настрої і вимоги народу урядові;
2) впливають на законодавчий процес (вони не тільки надихають і підтримують законодавство, але часто розробляють законопроекти і подають їх на розгляд урядів, правлячої партії або комісій законодавчої влади);
3) виконують важливу роль під час добору експертів і спеціалістів на міністерські та адміністративні посади, відкриваючи доступ на державні пости особам з відповідним досвідом і оточенням;
4) надають підтримку і мобілізують людей для реалізації урядових програм;
5) здійснюють контакт з урядом і сприяють виробленню сучасних та ефективних законів.
У демократичних системах вплив численних груп тиску може досягти сили, яка нейтралізуватиме ефект роботи уряду.
Вплив груп тиску на державну політику здійснюється на п’ятьох рівнях.
По-перше, групи впливають на громадську думку, використовуючи різні засоби масової комунікації для популяризації своїх ідей чи програм в аудиторії читачів, слухачів та глядачів.
По-друге, вони прагнуть вплинути на результати виборів шляхом фінансування політичних груп або активізації інших форм передвиборної боротьби.
По-третє, групи тиску впливають на зміст платформ політичних партій, виступаючи на відповідних форумах чи спілкуючись із кандидатами.
По-четверте, вони можуть сконцентрувати свої зусилля на законодавчих органах, входячи в контакти з депутатами, беручи участь у слуханнях законопроектів у комісіях.
І, нарешті, вони прагнуть контролювати вже прийняті закони, співпрацюючи з адміністративними діячами або заперечуючи правильність тлумачення адміністрацією цих законів, передаючи справу в разі потреби на розгляд суду.