
- •«Залізний закон олігархічних тенденцій» р.Міхельса.
- •2 Політичні альтернативи марксизму.
- •3 Авторитарний режим.
- •4. Аналітична модель «поле політики».
- •5. Концепція "змішаного державного устрою" Арістотеля.
- •6. Багатопартійність як проблема теорії та практики.
- •7. Сучасні виборчі системи
- •8. Політичний аспект глобалізації
- •10. Політична філософія і.Канта
- •11. Державні проекти Платона.
- •12 . Розвиток ідеї "середн. Устрою" Полібієм та Цицероном.
- •13.Г.Гегель про державу та громадянське суспільство.
- •14. Системний аналіз д.Істона.
- •15. Демократичний режим
- •16. Лібера́льна демокра́тія
- •17. Нормативні та емпіричні визначення демократії.
- •18. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •19 Етнополітика
- •20. Держава в світовій політичній думці.
- •21. Еволюція форм демократії.
- •22. Теорія суверенітета ж.Бодена
- •23. Закон «малих чисел» Вебера
- •24. Закон «соціального ілюзіонізму» п.Сорокіна.
- •25. «Закон циркуляції еліт» в.Парето.
- •М.Грушевський про державний суверенітет.
- •Зовнішня політика - зміст, принципи, функції
- •Геополітика — розвиток теоретичних уявлень.
- •29. Політика як соціальний феномен.
- •30. Політична влада.
- •31. Політична система суспільства
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій
- •33. Колективістська демократія як теорія та практика.
- •34. Передумови та шляхи демократизації.
- •35. Межі політики в суспільстві.
- •36. Криза влади
- •37. Політична творчість Макса Вебера
- •38. Мирне співіснування: еволюція політичного змісту.
- •39. Міжнародні відносини сучасної доби.
- •Мораль і політика.
- •41 Суперечлива сутність демократії.
- •42. Ідеологічні течії в сучасному світі.
- •43. Поняття "політична людина"
- •44. Політична державна влада
- •Парламентська республіка.
- •Плюралістична демократія: переваги та суперечності.
- •Сучасний католицизм та політика.
- •49. Типологія політичних культур
- •50. Політична легітимність
- •51. Політична модернізація
- •52. Політична соціалізація
- •54. Політичне лідерство
- •55. Політичний процес
- •56. Політична еліта
- •57. Політичний конфлікт - сутність, функції, типологія.
- •58. Політичні концепції в Києво-Могилянській академії.
- •59. Політичні партії в Україні
- •60. Політичні погляди в Київській Русі.
- •61. Групи тиску.
- •62. Політологічна проблематика в сучасній Україні.
- •63. Ліва партія в спектрі політичних сил
- •64. Права партія в спектрі політичних сил
- •65. Політична ідеологія.
- •66.Політична культура як соціальний феномен
- •67. Державна бюрократія як суб’єкт політики
- •68. Суспільні рухи в сучасному суспільстві
- •69. Політична партія як суб'єкт політики.
- •70 Правова держава та громадянське суспільство.
- •71. Предмет та метод політології
- •72. Президентська республіка
- •73. Республіка змішаного типу
- •74. Парадигми політології
- •75. Технології в міждержавній політиці.
- •76. Аристотель про політичну справедливість.
- •77 Місцеве самоврядування
- •78. Cоціальна держава
- •79 Соціальна політика
- •80. Іслам та політика.
- •81. Типологія політичних партій.
- •1. За організаційною структурою: кадрові, масові, а деякі дослідники додають ще партію виборців.
- •3. За способом функціонування: авторитарні, демократичні.
- •4. За ідеологією: ідейно-політичні, прагматичні, харизматично-вождистські.
- •5. За ставленням до характеру перетворення в суспільстві: революційні, реформістські, консервативні, реакційні.
- •6. За місцем у спектрі політичних сил: ліві, центристські, праві.
- •7. За соціальними інтересами: робітничі, селянські, між класові.
- •8. За статусом у політичній системі:правлячі, опозиційні, системні, несистемні.
- •9. За правовим становищем: легальні, напівлегалтьні, нелегальні.
- •82. Політичні рішення
- •83. Теоретична парадигма держави
- •84. Сучасна соціал-демократія.
- •85. Т. Гоббс і д. Локк про державу – дві моделі держави.
- •86. Політичний екстремізм.
- •87. Політичний маркетинг та політичний менеджмент.
- •88.Типи політичної соціалізації.
- •89. Типологія політичних систем
- •90. Типологія партійних систем
- •91.Типологія політичних режимів
- •92. Тоталітарний режим.
- •93. Україна в світовій політиці
- •94. Політичний центризм
- •95.Форми територіального устрою держави
- •96. Форми правління
- •97. Концепція політичного лідерства
- •98. Цілі та засоби в політиці
- •99. Теорія розподілу влади ш. Монтеск'є
- •100. Неопатримоніальна система
- •101. Політична культура західного та східного типів
- •102. Переваги та недоліки біпартизму
- •103. Політичний спектр: «лінійне» уявлення.
- •104. Порівняльна політологія
- •105. Змі та політика
Геополітика — розвиток теоретичних уявлень.
Термін "геополітика" в науковий обіг ввів шведський науковець Р. Челлен на рубежі ХІХ-ХХ століть. В основу концепції геополітики він заклав поєднання п'яти елементів політики: демографполітики, кратполітики, економполітики, соціополітики та геополітики. Р. Челлен геополітику вважав наукою про державу як географічно-соціальний організм, в основі якої лежить феномен простору.
Політичну географію в сучасному розумінні започаткував німецький географ Ф. Ратцель, який у 1897 р. опублікував монографію "Політична географія". У цій книзі обгрунтовано тезу про те, що держава є організмом, який діє відповідно до біологічних законів. Основні характеристики держави він пов'язував із відповідною територією та її особливостями.
Розвиваючи геополітичні ідеї, американський адмірал А. Мехен у своїх працях головний акцент робить на тому, що від морської могутності значною мірою залежать історичні долі народів.
Значний внесок у розвиток теорії геополітики зробив англійський дослідник X. Маккіндер, який доводив, що баланс сил на початку XX століття змінюється на користь сухопутних держав (хартленда). Його ідеї продовжив німецький професор К. Хаусхофер, увівши в науку нові поняття - "простір і становище", "простір і сила". У "Журналі геополітики" він відстоює думку про те, що, збільшуючи життєвий простір, держава забезпечує свою незалежність від держав-сусідів.
Становлять інтерес підходи до розуміння сутності геополітики представника Франції В. Де ля Бланша. На його думку, політична теорія має два аспекти - географічний та історичний.
По-новому підійшов до геополітичних досліджень професор Істонського університету США С. Хантінгтон. В основу геополітичних реалій він поклав концепцію "зіткнення цивілізацій". Виходячи із багатополярності сучасного світу, він вважає, що поняття "цивілізацій" дає змогу вирізнити сучасні міжнародні, міжрасові й міжрелігійні конфлікти.
Найбільш теоретично розробленою є концепція американсько-польського аналітика 3. Бжезінського. Крах радянської комуністичної імперії різко порушив цивілізаційне стримування на основі ядерного балансу. У своїй праці "Велика шахівниця" американський аналітик вводить поняття геостратегічні гравці і геополітичні осі.
29. Політика як соціальний феномен.
У перекладі з давньогрецької слово “політика” означає “державні або суспільні, громадські справи”. Сам термін набув поширення під впливом трактату Арістотеля про державу, політичний устрій та державний лад, що був названий ним “Політика”. Людина є політичною істотою у тому сенсі, що вона є соціальною істотою, а також через те, що тільки вона здатна жити у „громадянському суспільстві”. Сьогодні зрозуміло, що політику неможливо визначити, якщо керуватися якимось одним критерієм.
Політика – це діяльність індивідів і соціальних груп у сфері усвідомлення і вираження суперечливих інтересів, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень, які реалізуються за допомогою державної влади.
Політика є об’єктивною реальністю, але ця реальність є соціальною. Політика є характеристикою соціуму – людської спільноти.
Політичне життя е об´єктом вивчення багатьох суспільних наук, позаяк у суспільстві кожна подія і кожен факт мають політичне забарвлення. Торкаючись інтересів людей, вони можуть бути відповідно інтерпретовані або мати політичні наслідки. З цієї точки зору суспільство в цілому є політичним.