Положение суот. Структура и содержание его разделов

МОТ в 2001 году разработала руководство по системам управления охраной труда. Руководство отражает вопросы:

• Политика

• Развитие и осуществлению

• Действия по совершенствованию

1. Согласно рекомендациям при создании СУОТ необходимо определить законы и нормативно правовые акты по охране труда, которые распространяются на деятельность организации.

2. Выявлять вредные и опасные производственные факторы и соответствующие риски которые могут возникать в процессе трудовой деятельности. Определить политику руководства в области охраны труда.

3. Определить задачи и установить приоритеты.

4. Определить реализационную схему и программу по достижению политики

СУОТ должна предусматривать:

1. Планирование мероприятий по охране труда

2. Контроль выполнения текущего и оперативных планов.

3. Возможность осуществления корректирующих и предупреждающих действий.

4. Возможность адаптации к изменившейся ситуации.

ДЗ план ликвидации аварийных ситуаций на предприятии. Интегрированые системы менеджмента в системе охраны труда.

9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.

Доопрацювання посадових інструкцій для керівників та спеціалістів усіх рівнів.

Виходячи з цього, політику підприємства щодо охорони праці можна визначити як:

• забезпечення здорових та безпечних умов праці;

• зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідальності, економічної доцільності та технічних можливостей;

• установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці.

• забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них;

• залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці;

• постійного розгляду керівником підприємства та керівниками структурних підрозділів стану умов та безпеки праці разом із вирішенням виробничих питань;

• підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства.

Обов'язки робітників

 перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт;

 не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці;

 виконує тільки ту роботу, яку йому доручено;

 проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди;

 повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків;

 вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці;

 несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці.

10.Планування заходів з охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Аналітична та оперативна частини Плану. 1. Область применения

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства щодо локалізації і ліквідації аварій і зм'якшення їхніх наслідків.

Аварія – раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), що приводить до негайної або наступної погрози для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, матеріальних цінностей на території підприємства або за його межами.

Аварії залежно від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б й В.

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої ділянки), що є структурним підрозділом підприємства.

 ПЛАС складається з:

• аналітичної частини, у якій проводиться аналіз небезпек, можливих аварій і їх наслідків;

• оперативної частини, що регламентує порядок взаємодії і дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.

Зміст оперативної частини міняється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється ;

ПЛАС ґрунтується:

• на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

• на постійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;

• на оцінці достатності існуючих мір, що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

• на аналізі дій виробничого персоналу і спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їхнього розвитку.

Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:

• збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії й ужитих мір щодо боротьби з нею;

• поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії і поза її межами;

• координація дій персоналу підприємства і всіх притягнутих підрозділів і служб, що беруть участь у ліквідації аварії.

• Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації і ліквідації аварій (далі – ВК).